Гуманітарна політика

Вихід із ладу обладнання для проведення променевої терапії — стрес для пацієнтів. Міжнародний стандарт передбачає, що після проведення хіміотерапії променева терапія повинна початися не пізніше ніж через місяць. Але дотримуватися протоколу лікування досить складно через часту поломку лінійних прискорювачів «Онкор» виробництва «Siemens» (у нас їх два — 2005 і 2007 року випуску). 

Хлопець спортивної статури з рюкзаком упевнено відчиняє двері освітнього центру «Донбас-Україна», що на першому поверсі Таврійського націо­нального університету ім. В. Вернадського. Цей виш єдиний переїхав з окупованого Криму й тепер працює у столиці. «Добрий день, хочу подати документи на факультет фізичної культури і спорту», — каже 21-річний Олександр і розповідає, що приїхав з міста Ровеньки, що на Луганщині, — з непідконтрольної території. «Додому більше не повернусь, — зауважує хлопець. — Війна — це дуже страшно, досі не можу оговтатися від обстрілів». Він  залишив неіснуючу «ЛНР», щоб здобути українську освіту і здійснити мрію — стати тренером. 

Концепт? Бюджет? Професійна команда? У чому запорука успішного мистецького фестивалю? Відвідавши Porto Franko, маю власну відповідь на це запитання. Усе вийде, якщо запропонувати до уваги шанованої публіки ретельно складену програму, в якій витримано баланс між мистецтвом елітарним і популярним. Протягом п’яти днів Івано-Франківськ фестивалив на кількох майданчиках одночасно: музика, театр, поезія, візуальне мистецтво, кіно, лекторій. 

Тернопілля має амбітні наміри стати популярною локацією для знімання й популяризації українських фільмів. Щойно в обласному центрі закінчили роботу над короткометражкою «Жага неба», складовою кіноциклу «Слава Україні! Героям слава!». Тож тернопільці вже побували на її допрем’єрному показі. 

Ми зустрілися з Василем  Григоровичем напередодні його 70-річчя. В розмову про людиноцентризм, запит на якісну освіту в суспільстві, про її майбутнє, про те, як виховати самодостатню особистість, вкраплюються спогади про рідне село, дитинство, батьків. Та й говорить Василь Кремень так, як, бува, почуєш у селі поважну чоловічу розмову: неспішно, вагомо і з  людяністю в голосі. 

ЧИТАЙТЕ У ДОБІРЦІ: Сибірська Голгофа репресованої актриси  Наймолодший командуючий фронтом Генерал Чупринка і фальсифікатори

За підсумками роботи останніх двох років Харківщина увійшла до трійки областей з найменшим показником захворюваності на туберкульоз серед регіонів України. Як вдалося стабілізувати епідеміологічну ситуацію і яких заходів вживають для подальшої протидії цьому захворюванню, «УК» попросив розповісти в.о. начальника управління охорони здоров’я Харківської облдерж­адміністрації Галину СІРОШТАН.  

Цього року вперше на національному конкурсі, проведеному з ініціативи Українського форуму благодійників під патронатом Національної спілки фотохудожників України, була представлена номінація «Діти, поранені війною». 

Завтра вітатимемо з професійним святом медиків. Кожному з нас колись у житті Бог послав такого Лікаря, котрому ми завдячуємо якщо не життям, то здоров’ям — своїм або своїх близьких. Буде багато по-справжньому теплих і щирих слів, побажань і подяк за їхні світлі голови й золоті руки. А коли свято мине, ми всі повернемося в реальність — бідні лікарні, мізерні зарплати і принизливі «подяки» в конвертах.  

«Коли я обирав професію, тоді, мабуть, спрацювала підсвідомість. Із дитинства вважав, що наша церква у селі Мацошин на Жовківщині найкрасивіша. А потім, крізь роки, коли привіз туди українського мистецтвознавця директора Львівської галереї мистецтв Бориса Возницького, то він сказав: «Цього іконостаса торкався великий художник. Це ж Устиянович!» А ніхто про це не знав... Так мацошинський іконостас і його споглядання стало першим естетичним відчуттям світу, яке задало тон у моєму творчому становленні», — розповідає режисер, сценарист, генеральний директор — художній керівник Львівського національного академічного театру опери та балету імені Соломії Крушельницької Василь ВОВКУН. 

На столичній Михайлівській площі, фактично під сірими міцними стінами вітчизняного зовнішньополітичного відомства, вже втретє відбулася акція МЗС OPEN AIR — цього разу джазовий концерт «Музика вільних людей». Його організували спільно з Koktebel Jazz Festival. Концерт став символом солідарності та підтримки тих, хто виступає проти російської окупації Криму. 

ЧИТАЙТЕ У ДОБІРЦІ: Крамольні «Думки натураліста» «Умерти серед достойних людей» Запізніла вдячність