Гуманітарна політика

Альбертові Ейнштейну приписують вислів: «Нові проблеми не можна розв’язати на тому самому рівні мислення, який був до моменту їхньої появи». Нові часи потребують принципово інших підходів та рішень у контексті світових трендів. Про науковий потенціал Рівненщини говоримо з директором департаменту освіти і науки ОДА Петром КОРЖЕВСЬКИМ.

До свого дня народження, яке  традиційно святкують в останню неділю травня, Київ випромінює любов до кожного з нас і висловлює  вдячність  тим, хто докладає надзусиль, щоб давнє місто жило і розквітало. У списку тих, хто цього року отримав відзнаку «Почесний громадянин міста Києва»,  всього шість персон, серед яких  медик.  Це  Василь Лазоришинець — кардіохірург, академік, віцепрезидент  Національної академії медичних наук України, директор Національного інституту серцево-судинної хірургії імені Амосова НАМН України.

Опублікувавши роботи Асоціації карикатуристів Одеси, сатиричний тижневик вшановує наших митців, які продовжують роботу, незважаючи на російське вторгнення. Майже 40 художників узяли участь у конкурсі малюнків «Російський військовий корабель, йди на…» у Facebook. Кошти, зібрані від продажу оригіналів, буде передано Збройним силам України і територіальній обороні Одеси, уточнює Charlie Hebdo у статті. 

Хворих на мавпячу віспу підтверджено у Великій Британії, Португалії, Швеції, Італії, Іспанії, Франції, Бельгії, Німеччині, США, Канаді та Австралії. Фахівці стурбовані нехарактерним поширенням хвороби. Адже мавпячу віспу зазвичай фіксували у країнах Африки з певними винятками, коли хворобу на інші континенти привозили туристи. Але, за даними Агентства ЄС з контролю захворювань (ECDC), хвороба, яку виявили в Європі, схоже, поширилася від людини до людини. І вперше епідеміологи не змогли виявити жодного прямого зв’язку хворих з Африкою.

Донецький академічний обласний драматичний театр у Маріуполі вважається одним із найстаріших культурних закладів на лівобережжі України. Сучасну його будівлю споруджували у 1956—1960 роках зокрема з інкерманського сірого каменю. Головна сцена має 680 місць, а мала — 62. Не випадково звертаю увагу насамперед на кількість місць та добротну фундаментальну міцність споруди, що стала окрасою центру приморського міста. Бо 16 березня 2022 року тут був не просто вимушений аншлаг. У театрі було переповнено  глядацькі зали. 

Війна — це і фронт культурний, мистецький. На це зважили в Тернополі. Адже, на переконання міського очільника Сергія Надала, в обласному центрі багато людей, які хочуть допомагати в посиленні такого фронту для боротьби з російським окупантом. І на початку квітня в місті репрезентували гуманітарно-освітній проєкт «Українці допомагають українцям». Узялися об’єднати митців, які прагнуть долучатися до творчих ініціатив, координувати спільні зусилля.

Черкаси протягом війни стали не лише транзитним пунктом на шляху тих, хто тікає від війни, а й домівкою для багатьох із них. Точної кількості таких людей в області чиновники назвати не можуть, адже цифри змінюються щодня, але лік іде на сотні тисяч. Одна з важливих галузей, яка, попри всі складнощі, стабільно працює, — охорона здоров’я. Саме працівники лікарень, поліклінік, амбулаторій, ФАПів та санаторіїв опікуються тими, хто прибуває з гарячих точок на карті України, та фахово їм допомагають.

З початком війни закон заборонив масові культурні заходи, однак мистецькі колективи наполегливо шукають шлях до глядача й слухача. Черкаський ляльковий театр зіграв уже кілька виїзних вистав для дітей-переселенців. А ось актори Черкаського академічного музично-драматичного театру імені Тараса Шевченка вперше показали виставу в укритті. Благодійний захід відбувся в одному з торговельно-розважальних центрів. Переглянути спектакль глядачі мали змогу і з власного комп’ютера на сторінці театру в соцмережі. Для глядачів підготували поетичну виставу «Осьмачка... Вільний».

 «Мій край клекоче у пожарі… Чи ж можу буть байдужим я?!» Рядки з вірша Володимира Сосюри, створеного під час лихоліття Другої світової війни, поза сумнівом, залишаються дуже своєчасними й нині. І були такими і вчора, й позавчора, й загалом уже майже вісім років. Знову актуальні й інші поезії, які написав класик української літератури в роки війни. 

За останні роки інформаційно-комунікаційні технології стали невід’ємною складовою сучасного світу, завдяки чому навчальне середовище докорінно змінилося. Використання комп’ютерних програм, електронних засобів підвищує якість навчання, створює сприятливі умови для виявлення і розвитку здібностей учнів, задоволення їхніх інтересів та потреб. Перехід на дистанційне навчання через коронавірус став неочікуваним та доволі серйозним випробуванням для всіх учасників освітнього процесу — вчителів, учнів та їхніх батьків.

 Днями у складі 27-ї Української антарктичної експедиції Олег КУРУС із селища Мізоч на Рівненщині вирушить у мандрівку завдовжки... 15 тисяч кілометрів до станції «Академік Вернадський». Олег — професійний кухар. А про яку ефективність роботи команди можна говорити без організації повноцінного харчування? Про це та про його очікування від цілого року перебування неподалік від Південного полюсу — наша розмова.

Буремні 1990-ті роки асоціюються з рекетом, розбірками, шантажем, підпалами, поділом територій між різними кримінальними угрупованнями. Атрибутами того часу стали вишневі «дев’ятки», «бумери», бейсбольні битки, спортивні костюми, плакати зі Шварценеггером і Сталлоне. Це складний період життя нашої країни, і хоч як прикро, деякі його відголоски відчуваємо й нині.