Колись у столичному палаці «Україна» щороку влаштовували величезні концерти пісень Платона Майбороди в день його народження. Згодом традиція перервалася. Але днями кияни були приємно здивовані: пісні й дуети композитора заспівав його племінник, народний артист України, лауреат Шевченківської премії та володар незліченних титулів і нагород Роман Майборода разом зі своєю випускницею Анною Гурою. Концерт відбувся в Центральному державному архіві-музеї літератури та мистецтва України, який розташований на території заповідника «Софія Київська». Там здійснюють проект під назвою «Мистецькі зустрічі в Архіві-музеї». Цей концертний майданчик розташований у будівлі колишньої бурси, зведеної в середині XVIII сторіччя. Зал має не лише прекрасну акустику, а й унікальний рояль, виготовлений австрійською фірмою «Бьозендорфер» у 1928 році. Завдяки ініціативі директора Архіву-музею Олені Кульчій тут регулярно відбуваються концерти, літературні вечори й конференції. Певною мірою цей зал можна вважати конкурентом Національної філармонії, адже глядачів тут ніколи не бракує.
Гуманітарна політика
Завжди цікаво спілкуватися з професіоналами у своїй галузі, а особливо з тими, хто навчає інших. Вони мають власний погляд на різні речі, що, як здається спочатку, не впливає на професійну діяльність. Але в підсумку таки виходить, що їхнє світобачення, особлива обдарованість, як нині прийнято казати, харизма, не тільки визначають кінцевий результат, а й приваблюють до їхнього кола багатьох людей, зокрема молодих. У Черкасах одним із таких людей є професор Олег Куклін. Його прізвище вже давно чітко асоціюється з навчальним закладом, якому він віддав 30 років життя й наполегливої роботи.
У свої 22 роки Режисер Ілля Пелюк удостоєний «Київської пекторалі» за кращу дитячу виставу року — мюзикл «Принцеса Лебідь», поставлений у Київському академічному Молодому театрі. З уродженцем Мелітополя, що на Запоріжжі, талановитим театральним режисером, якого справедливо вважають відкриттям року, розмовляємо про те, скільки коштує визнання, як почувається молода людина, коли до неї приходить слава, і як з нею жити далі.
Насправді за цими офіційними рядками стоїть справжній мистецько-громадянський вчинок і Херсонського обласного академічного музично-драматичного театру ім. М. Куліша, який організовує і приймає цей проект, і керівництва театру, що генерує найсміливіші ідеї фестивалю. І очільників міста й області, що підтримали цю подію, і, звичайно, самих херсонців, які на тиждень стали не тільки найактивнішими глядачами, а й учасниками «Мельпомени Таврії».
Із 67-го Міжнародного Каннського кінофестивалю Мирослав Слабошпицький повернувся до Києва з трьома нагородами за свій перший повнометражний фільм «Плем’я» в конкурсі «Тиждень критики»: Гран-прі Nespresso, премію «Одкровення» та грант від фундації Gan. Тож «УК» було про що розпитувати митця, який прославив Україну на увесь світ.
В ДОБІРЦІ ЧИТАЙТЕ: Справжня шана — лише щира Не зрікся ні мови, ні совісті Автомобіль, що змінив світ
Твори на виставці тяжіли до філософських узагальнень та збагачували позитивом повсякденну утилітарність. Таке поєднання наочно демонструвала порцеляна «Поклик часу» Володимира Ковальова зі Слов’янська. До речі, там розміщувався відомий на всю Європу комбінат, який постачав митцям спеціальну глину з Донбасу. Проект «ЦеГлина» спрямований на активізацію розвитку професійної кераміки в Україні. Його організатори: галерист Оксана Білоус, кераміст Олеся Дворак-Галік та мистецтвознавець Юлія Островська. Здебільшого вони представили роботи двох останніх років.
Криза, як кажуть, кризою, а відпочинок за розкладом. Студента не турбує спад економіки в країні — він хоче розслабитись після 9 місяців напруженої праці у стінах вишу. І ось питання: за які гроші це зробити? У батьків просити незручно, та й самостійності хочеться. Вихід один: знайти роботу на час канікул. Як це краще зробити? Спершу студент має визначитися, що для нього пріоритетне: заробіток, відпочинок чи, можливо, хотілося б поєднати те й інше.
Кілька тижнів поспіль вмовляла себе зайти по ліки, що нормалізують артеріальний тиск. Та інтернет-повідомлення з областей про рівень зростання цін утримували від візиту в аптеку ледь не до останньої таблетки. Тут вам і шокотерапія на Вінниччині, де ліки подорожчали на 50%. І карколомний стрибок цін на Закарпатті на 80%, хоч окремі препарати додали в ціні аж до 200%, що навіть змусило очільників області зібратись на нараду з цього приводу. Чиновники, зваживши всі «за» і «проти», дійшли висновку, що виправити цінову ситуацію можна лише на загальнодержавному рівні, оптимізувавши фармринок.
Літо — це сонце, свіже повітря, відпочинок. І, звісно, — сезон овочів, ягід, фруктів та можливість відлучитися з кухні, харчуючись за місцем проведення відпустки. Радість! Та водночас вона потребує пильності. Нещодавно нагадало про це телебачення, транслюючи перевірку одного з так званих кафе! Антисанітарія така, що спеціально не вигадаєш. Свіже і варене м’ясо — в одному посуді. А поруч — об’їдки... Тож у жодному випадку не можна нехтувати елементарними правилами гігієни, якщо не хочете неприємностей.
Традиційний фестиваль педагогічної майстерності, який в Уманському державному педагогічному університеті проводиться вже у 24-те, цього року присвятили 200-річчю з дня народження Тараса Шевченка. Майбутнім педагогам не відмовиш у вигадці — все фестивальне дійство було позначене високим креативом як студентів, так і їхніх наставників.
Його закриття відбулося минулої суботи в приміщенні Колонного залу ім. М. В. Лисенка Національної філармонії України. Хоч і наступного дня кияни мали змогу відвідати ще два фестивальні концерти, об’єднані рубрикою «Післямова». Головним учасником завершального концерту став Національний заслужений академічний симфонічний оркестр України під орудою запрошеного польського диригента Романа Реваковича. Того вечора звучали твори Євгена Станковича, Олександра Шимка, Мирослава Скорика, Золтана Алмаші та Єжи Корновича (Польща). Як і завжди на цьому фестивалі, протягом цього концерту слухачі спостерігали розмаїття стилів, тембрів, імен, облич, складів виконавців…