Гуманітарна політика

Нещодавно відбулася презентація нової книжки Ірени Коваль «Балерина без пуантів». Переклав «фантазію для дорослих дітей» Петро Таращук, в активі якого є твори Гіларі Клінтон та Тоні Блера. Видавництво «Дуліби» запропонувало подарунковий формат у чорно-білих ілюстраціях графіка та режисера Сергія Маслобойщикова. Книжку з передмовою театрознавця Валентини Грицук видано за сприянням посольства США в Україні.   

Як свідчить історичний досвід, на різних етапах суспільного розвитку України її класичні університети виконували роль  інтелектуальних, духовно-культурних, просвітницьких центрів.

Для цього вони створюють спеціальні програми, мета яких — знайти потрібних людей з достатнім рівнем освіти й забезпечити їм високий рівень мотивації. Чи не правда, звучить досить сміливо в країні, де безробіття, за офіційними даними, становить 2%, а за неофіційними — майже кожен десятий працездатний українець змушений перебувати у стані пошуку хоч якогось заробітку, щоб прогодувати свою сім’ю.

У Стамбулі за програмою «Діалог Євразія» відбувся «круглий стіл», в якому взяв участь представницький письменницький десант з України — кияни Юрій Щербак, Марія Матіос, Андрій Курков, Павло Вольвач, львів’янин Юрій Винничук, сумчанин Євген Положій, ужгородці Михайло Рошко та Андрій Любка.   

Після зимових канікул та складання іспитів студентам деяких вишів доведеться забути про повноцінні вихідні — в другому семестрі треба буде навчатися не лише в будні, а й по суботах. Адже цей навчальний рік стане трохи коротшим, ніж зазвичай, у зв’язку з проведенням в нашій країні Євро-2012. Втім, виявляється, не всі університети пішли таким шляхом. 

24 медсестри виборювали звання найкращої на V Всеукраїнському конкурсі фахової майстерності «Ескулап-професіонал», що відбувся в Рівному. Корону переможниці та бронзову статуетку здобула тернополянка Олеся Демборинська. Майже 10 років працює вона в обласній психоневрологічній лікарні, нині очолює тут медсестринський підрозділ четвертого неврологічного відділення.  

Регіональний високотехнологічний перинатальний центр у Полтаві, в якому розв’язуватимуть проблеми вагітних украй високого ступеня акушерського та перинатального ризику, з важкою екстрагенітальною патологією, надаватимуть спеціалізовану допомогу гінекологічним хворим, передбачається створити до 2013 року. Але підготовчі роботи вже тривають.  

Неспроста герб Ужгорода прикрашає виноградна лоза. Приїжджаючи в Закарпаття, туристи не оминуть винний підвальчик та обов’язково продегустують місцеві сорти ароматного напою. В ці похмурі осінні дні традиційно збирає гостей свято молодого вина «Закарпатське божоле».

Сьогодні — 90-річчя державної гідрометеорологічної служби України. Привітавши з цим ювілеєм директора Українського науково-дослідного гідрометеорологічного інституту Володимира Осадчого, «Урядовий кур’єр» найперше поцікавився, а хто ще, крім колективу закладу, який він очолює, причетний у нашій країні до цього свята?   

Легендарний український рок-гурт «ВВ» святкує своє 25-річчя. Завтра в київському Палаці спорту відбудеться величне шоу-панк-ревю з космічним присмаком під назвою «25 років на орбіті». Сьогодні впевнено можна сказати: на їхніх піснях виросло не одне покоління українців, а роль вокаліста «ВВ» у розвитку сучасної української культури та духовності важко переоцінити.  

Серед таких ранкових атрибутів сучасної людини, як кава, зубна щітка тощо, своє почесне місце займає і телевізійний пульт. Для когось це – рефлекс, для когось — усвідомлене бажання пересвідчитися, що в світі протягом ночі  не трапилося нічого екстраординарного, але ранок без телебачення нам уявити складно. З якою б швидкістю ми не бігали квартирою, як би затято не намагалися перевершити талант Юлія Цезаря, готуючи сніданок, перевіряючи портфель доньки і шукаючи потрібну краватку для чоловіка одночасно, краєм ока неодмінно позираємо в бік телевізора. А там, по той бік екрана, раді старатися!

Якось дві бабусі всерйоз засперечалися, коли почалася гроза і не стало світла: під час «Мама у законі» чи «Здрастуйте, я – ваша мама!», які йшли приблизно в однаковий час на різних каналах. Боюся, якби нині збереглася традиція вести літописи, то вони мали б приблизно такий вигляд: