Гуманітарна політика

Торішній заклик «Урядового кур’єра» про запобігання закриттю дитячих оздоровчих закладів («УК» від 25 червня 2020) почули й на Черкащині. І не тільки в колективах самих санаторіїв, а й в обласній організації профспілки працівників охорони здоров’я. Голова обкому профспілки Валентина Кочубей разом з активом б’є на сполох: у коридорах місцевої влади поки що впівголоса обговорюють питання можливого закриття дитячих санаторіїв. Прямо й конкретно про це ніхто поки що не говорить.

Комітет з Національної премії України імені Тараса Шевченка оголосив лауреаткою 2021 року в галузі літератури Оксану ЛУЦИШИНУ. Вона народилася, навчалася і стала на ниву красного письменства на Закарпатті, йде власним шляхом. Наскрізна лінія її творів — фемінізм і обстоювання гендерної рівності. Про це вона розповіла в інтерв’ю кореспондентові «Урядового кур’єра».

26-та річна Українська антарктична експедиція (УАЕ) вирушила на станцію «Академік Вернадський». Її учасники проведуть в Антарктиці майже 13 місяців. Команда знову наймолодша порівняно з усіма попередніми.

Рік тому ВООЗ проголосила початок пандемії COVID-19. За цей час у світі на коронавірусну недугу офіційно перехворіло понад 120 мільйонів людей, майже 2,7 мільйона померли. В Україні інфекція вразила понад 1,5 мільйона осіб, зареєстровано близько 29 тисяч смертей, серед них 613 медиків.

Ця недуга входить в десяток найсмертельніших у світі. За даними ВООЗ, до 2030 року діабет буде на сьомому місці в цьому списку. Своєчасна діагностика може врятувати мільйони життів, адже перебіг захворювання часто безсимптомний, і багато людей дізнаються про нього лише після серйозних ускладнень. Для підвищення рівня знань про діабет і проведення масової перевірки співвітчизників на це захворювання громадська організація «Асоціація лідерів сталого розвитку» ініціювала всеукраїнську програму «Врятуй собі життя — перевірся на діабет».

Виповнюється 100 років із дня відкриття першого на Черкащині закладу вищої освіти, який нині має статус національного університету і йому присвоєно ім’я Богдана Хмельницького. За цей час він із провінційного вишу виріс до авторитетного класичного університету, який разом з іншими науково-освітніми центрами України дає студентам знання, готує національно свідому еліту держави.

Мова — незамінний інструмент мислення й інтелектуального розвитку кожної людини і всього суспільства, яке користується цією мовою. Слова й вислови, повторювані раз по раз, набувають у спілкуванні точного, вивіреного смислового й емоційного значення і тому дають змогу забезпечити взаєморозуміння між членами спільноти. Завдяки спільній мові суспільство в процесі свого існування стає злагодженим суперорганізмом. Спільна мова в суспільстві послаблює егоїзм і посилює почуття ліктя.

Із розвитком суспільства, сучасними викликами, що формують нові вимоги до інформаційно-бібліотечної галузі, вже давно варто істотно оновити Закон України «Про бібліотеки і бібліотечну справу». Це запропоновано у проєкті закону «Про внесення змін до Закону України «Про бібліотеки і бібліотечну справу», зареєстрованому у Верховній Раді 2 лютого 2021 року №5002. Попередньо було проведено велику підготовчу роботу.

У дитинстві, як багато хлопців його покоління, він мріяв стати космонавтом. Але, як каже сам, Господь покликав до духов­ної праці, а від батька й матері йому перейшло покликання боротися за Українську державу. Коли 2015 року запропонували поповнити лави військових священників, ні на йоту не засумнівався й одразу ж погодився. Тепер протоієрей о. Володимир Андрухів — капелан 44 окремої артилерійської бригади імені гетьмана Данила Апостола.

Якщо до Сум заїжджати з Роменської автотраси, праворуч неодмінно приверне увагу масштабне студентське містечко, що з ранньої весни до пізньої осені потопає у зелені. Саме тут розташований Сумський державний педагогічний університет імені А.С. Макаренка, один із підрозділів якого ось уже 40 років — Нав­чально-науковий інститут фізичної культури. Нині його справедливо називають спортивною Меккою краю.

Нема кращих і гірших мов. Кожна мова варта свого творця — народу. Народ, протягом століть творячи власну мову, враховує свої потреби, свої обставини й своє бачення світу. Тому для кожної нормальної людини найкращою є рідна мова — мова свого роду й народу. І не тільки найкращою, а й найкориснішою.

У Пирятинському районі Полтавської області на лівому березі річки Гнила Оржиця лежить мальовниче старовинне село Малютинці. Уперше його згадано в Іпатіївському літописі 1139 року. Це село подарувало світові кількох видатних особистостей, життєдіяльність яких досі цікавить дослідників і краєзнавців. На їхньому тлі виокремлюється постать Петра Селецького (14.03.1821—17.03.1880) — юриста, київського віцегубернатора, київського губернського предводителя дворянства (в ті часи Пирятинський повіт входив до складу Київської губернії), таємного радника, гофмейстера імператорського двору, мемуариста, музиканта й композитора, знайомого Тараса Шевченка.