Гуманітарна політика

Ще з десяток років тому STEM був відомий хіба що неширокому колу педагогів-освітян, хоч цивілізований світ уже активно його використовує. А нині сучасну систему набуття потрібних навичок запроваджують у більшості загальноосвітніх закладів України й Сумщини зокрема. Як каже начальник відділу дошкільної, загальної середньої освіти департаменту освіти Сумської обласної державної адміністрації Світлана Бирченко, STEM-освіта має дати успішний загальний результат, адже ввібрала комплекс елементів та новацій, що відповідають запитам суспільства, що зростають, та економіки, слугує надійним інструментом підготовки випускників, які не тільки оберуть перспективні й затребувані професії, а й знайдуть своє місце на ринку праці.

Добрий десяток років тому наша колега Тетяна Ляшенко поїхала до кардіо­логічної клініки професора Зембали в польському місті Забже на складну операцію — заміну клапана серця. Вона розповіла: «Мене зустрів сам професор: «Раді вітати в нашій клініці!» — вибіг назустріч.

Серед пріоритетів на рік прийдешній вітчизняні журналісти називають необхідність змістовного навчання колективів реформованих видань ефективного менеджменту. Потреба цього була очевидною ще навіть до роздержавлення друкованих ЗМІ. А тепер і поготів.

Того дня до скверу в центрі Сум, де біліє чи не єдиний у світі пам’ятник цукру-рафінаду, на другий обласний гастрономічний фестиваль «Слобожанські смаки» завітали тисячі жителів міста, гостей з усієї округи — навколишніх сіл, районів. Були відвідувачі навіть з обласних центрів — Чернігова, Києва, Полтави. Адже саме в новорічно-різдвяні свята приїжджають до рідних, друзів, знайомих.

Стільки талантів на сцені в Рівному ще не було. Їх зібрали Міжнародні театральні зустрічі з нагоди 80-річчя обласного академічного музично-драматичного театру. Протягом десяти діб щовечора глядачі поспішали на нову виставу: сьогодні у виконанні акторів із білоруського Бреста, завтра — з польського Забже, післязавтра — з Тернополя, Львова, Києва. І лише коли театральний бум стих, автор ідеї директор та художній керівник театру народний артист України лауреат Шевченківської премії Володимир ПЕТРІВ викроїв час для інтерв’ю «УК».

В Україні триває трансформація системи охорони здоров’я. Реформовано первинну ланку медико-санітарної допомоги, на черзі — реформа вторинної (спеціалізованої) ланки медичної допомоги. У Міністерстві охорони здоров’я запевняють, що докладають максимум зусиль, щоб із 1 квітня цього року програма медичних гарантій розпочала працювати в повному обсязі. Вона містить первинну, амбулаторно-поліклінічну, стаціонарну, екстрену, паліативну медичні допомоги, медичну реабілітацію та програму відшкодування вартості лікарських засобів («Доступні ліки»).

Коли зайшла в кабінет завуча з навчально-виховної роботи Української школи у Брюсселі Андріанни Семенченко, там жваво обговорювали підготовку до різдвяного вертепу: ролі, костюми, декорації, тексти колядок. «Ще треба обов’язково напекти пампушок, а я наварю узвару — хай дітям було смачно. А перед концертом особисто перетелефоную кожному учасникові вертепу й проспіваю з ним колядки по телефону», — каже вчителька географії Ніна Бориславська.

Його справедливо вважають одним з найяскравіших представників сучасної української естради, її успішним довгожителем. Пісні «Душі криниця», «Листопад», «Місячне колесо», «На Україну повернусь», «Берег любові» стали улюбленими для численних шанувальників. І на концерті він відпрацює програму на всі сто, зачарувавши неповторним баритоном, який відразу ж полонить душу.

Муніципальний Галицький камерний оркестр творчістю радує тернополян і гостей міста вже 28-й концертний сезон. Колектив постійно у творчому рухові, але прагне усталити традиції. Ось і нині він запросив шанувальників на святкову імпрезу й зіграв 13 творів українських, європейських та американських композиторів.

Окраса селища Вороновиця, що за 20 кілометрів від Вінниці, — палац Грохольських-Можайських. Це пам’ятка архітектури національного зна­чення. Збудував його у 1777 році магнат Франциск Грохольський у стилі раннього класицизму. А після жовтневого перевороту 1917-го у ньому розміщували: сільрад у, міліцію, клуб армії, управління шкіл абвера у Другу світову війну, загальноосвітню школу. Та нині палац — культурний осередок громади і вельми цікавий туристський об’єкт.

Різдвяні свята для українського генія Івана Франка були найулюбленішими. Дослідник його творчості директор Львівського національного літературно-меморіального музею Івана Франка Богдан Тихолоз каже, що вся творчість славетного письменника складається у велику святвечірньо-різдвяну серію, духом цих святкувань пронизана вся Франкова літературна праця.

Із самобутньою творчістю члена Національної спілки художників України полтавки Юлії МОХІРЄВОЇ я познайомився наприкінці минулого року на Міжнародній художній виставці, яка відбулася у Полтавській галереї мистецтв у межах святкування 250-річчя Івана Котляревського. Озираючись у величезній виставковій залі у пошуках ілюстрації, звернув увагу на яскраву картину, в якій переважали червоні жар-кольори, — «Покрова». Вона нагадувала ікону, на якій на всьому полі пломеніли сонця-яблука.