Гуманітарна політика

Особисті внутрішні та зовнішні кордони. Які вони? Чи затишно нам в них? Що хвилює, бентежить, а то й тривожить нас нині? Суть і філософія життя постають з картин, які виставили 22 художники з різних куточків України в Тернопільському обласному художньому музеї. Експозицію так і назвали: «Особисті кордони». Її організатори заявляють, що прагнули візуалізувати усвідомлення матеріальних кордонів, інтелектуальні особисті межі, емоційні, фізичні, психічні, сексуальні та духовні.

 На робочому столі директорки Харківської наукової державної бібліотеки імені В.Г. Короленка Наталії Петренко — стосик свіжих книжок, фахових журналів і... старі проєкти з реставрації головного корпусу бібліотеки. Тут же в картонній коробочці лежать уламки іржавих осколків, які вдалося зібрати на даху бібліотеки після того, як торік на початку березня будівля зазнала ушкоджень внаслідок ворожих обстрілів і бомбардувань.

Подивись у минуле, щоб визначитись із майбутнім. Саме до цього спонукає щойно видана в Лубнах на Полтавщині книжка директора Чорнухинської публічної бібліотеки заслуженого працівника культури України Миколи Булди «Над Многою й Удаєм козацької сурми клич».

Безпека. Максимум очного навчання там, де це можливо. Доступність. Відбудова зруйнованого. Продовження реформи Нової української школи. Саме на таких п’яти пріоритетних напрямах, за словами Прем’єр-міністра Дениса Шмигаля, міністерства і обласні військові адміністрації мають зосередитися під час підготовки до наступного навчального року. 

У МОЗ України повідомили про одужання жителя Дніпропетровської області, який мав важку хворобу — у хлопця була апластична анемія у важкій формі (кістковий мозок людини перестає виробляти достатню кількість клітин крові). Лікарям Охматдиту вдалося його врятувати завдяки генетичному близнюкові з Українського реєстру донорів кісткового мозку. Як сказала мама того хлопця, на їхнє щастя, якась чужа людина підійшла як донор і дала єдиний шанс її синові на життя. Вона зазначила: «Що більше буде українців у реєстрі, то швидше знаходитимуться донори для наших діток». 

 Нинішній рік для Національного заслуженого академічного українського народного хору України імені Григорія Верьовки ювілейний. 80 років тому, коли гриміла Друга світова війна, його заснували. І нині кругла дата уславленого колективу випала на воєнний час, коли московити повномасштабно вторглися в Україну. Хор зайняв передові позиції на культурному фронті. Українські пісню, танець, музику він доносить слухачам, глядачам не лише в рідній країні, а й за кордоном. Концертними майданчиками для самобутнього колективу стають великі сцени палаців культури чи театрів і лісові галявини, на яких виступає перед нашими захисниками. 

 Він народився і ріс у тих місцях, що й Тарас Шевченко. Каже, що є місточок між його родиною та Шевченковою. Але присвятив свою наукову, творчу й адміністративну роботу іншому  великому українцеві —  Іванові Франку. Ідеться про Богдана Тихолоза, директора Львівського національного літературно-меморіального музею Івана Франка. Оселю славетного письменника пан Богдан перетворює на дім науки, муз, діалогу, родини, «робить Франкову геніальність зрозумілішою».

 «Україна стане лідером у розвалі російської імперії». Ця думка стала лейтмотивом презентації. Автор дослідження —        постать неординарна. Американський  політолог і експерт, до якого по професійні консультації звертаються Держдеп та Міноборони США, інші поважні інституції, автор 22 книжок, дослідник, науковець, журналіст. І хоч Януш Бугайський народився у Великій Британії, коріння його родини на Рівненщині.

 Тернопільщина — значимий у країні регіон за потенціалом і величиною археологічної спадщини. Незабаром в області, попри воєнний час, розпочнуть новий археологічний сезон. Що досліджуватимуть і які підсумки розкопок останніх років, цікавимося в директорки обласного центру охорони та наукових досліджень пам’яток культурної спадщини Марини ЯГОДИНСЬКОЇ.

 У багатьох містах України пройшли презентації унікального видання  «Місто, з якого почалася війна». Нещодавно про книжку розповідали її автори у Виноградівській міській бібліотеці на Закарпатті. Директорка Виноградівської міської централізованої бібліотечної системи Каталін Вашкеба зазначила, що книжку, яка вийшла друком 2020 року на 252 сторінках, підготовлено на основі свідчень жителів окупованого 2014-го Слов’янська. Це не просто місто, з якого почалася війна на сході України: події в ньому стали своєрідною моделлю для захоплення інших міст України.

 Того дня в Сумській обласній універсальній науковій бібліотеці було людно. На регіональний форум «Любов до книги нас єднає» зібралися численні шанувальники друкованого слова не лише Сум, а й майже десятка об’єднаних територіальних громад краю: Садівської, Степанівської, Миколаївської, Бездрицької, Ворожбянської, Буринської та інших. Адже читання — улюблене заняття тисяч, з-поміж яких студенти й учні, освітяни і представники творчої інтелігенції, селяни і городяни, не кажу про бібліотекарів, які завжди були і залишаються єднальною ланкою між письменниками й читачами. 

 Усі шляхи ведуть до Кракова. Так можна перефразувати відомий вислів, щоб означити настрій, який запанує невдовзі у столиці Малопольщі. Із 21 червня по 2 липня 2023 року Краків прийматиме сім тисяч спортсменів із 50 країн, які змагатимуться за першість у 28 видах спорту. «Європейські ігри» — найбільший за останні три роки міжнародний спортивний захід в Європі, тож місто живе в передчутті цікавих подій і готується до зустрічі сотень тисяч візитерів із різних куточків світу.