Гуманітарна політика

У виставковій залі Миколаївського міського палацу культури та мистецтв кілька днів тривала благодійна виставка картин, які створили учасники АТО. Водночас проходили майстер-класи з малювання на полотні та склі. Усього в них взяли участь понад 40 людей. У творах, які, можливо, складно зарахувати до зразків образотворчого мистецтва, бійці відобразили і те, що бачили на війні і що хотіли б побачити в мирному житті й навіть картинки-абстракції, місця, в яких ніколи не бували. 

Зрозуміло, чому творці фільму «КРУТИ 1918», а до них опосередковано належить і держава, без підтримки якої навряд чи таку стрічку можна було б зняти, анонсували його нині, хоч прем’єру заплановано на 6 грудня — у День Збройних сил. Уже незабаром, 29 січня, вшануємо 100-річчя трагічної загибелі студентської чоти під станцією, назва якої, завдяки фільму, сподіваються продюсери, облетить світ. Невеличкий загін юнаків, який став на захист незалежності нашої держави і прийняв за свої переконання мученицьку смерть, — символ патріотизму і жертовності. 

ЧИТАЙТЕ У ДОБІРЦІ: Полтавський родовід генія кінокомедій Смерекова хата пісенного таланту Трагічна карма всеукраїнського старости 

Наповнюваність класів, щільність учнів на певній території, педагогічне навантаження, статус гірського регіону — специфіку навчальних закладів та місцин враховуватимуть під час розподілу освітньої субвенції. Відтепер її визначатимуть за новою формулою та спрямовуватимуть лише на заробітну плату вчителів — відповідну постанову Кабмін затвердив торік 27 грудня. Складна формула містить чимало різноманітних коефіцієнтів — саме такий підхід, кажуть у профільному відомстві, дасть змогу справедливіше розподілити державні кошти. Тож які нюанси враховує важливий математичний вираз, «УК» розповідає заступник міністра освіти і науки Павло ХОБЗЕЙ.

Експозиція називається «Антарктида: життя льодового континенту». На ній представлено 70 світлин. Усі фото полярник зробив, перебуваючи в експедиціях на єдиній українській антарктичній станції Академік Вернадський. Загалом на рахунку вченого п’ять експедицій — одна річна та чотири сезонних, повідомляє прес-служба Міністерства освіти і науки.

 Нашим співвітчизникам вкотре нагадали про події Української революції 1917—1921 років. З екранів телевізорів, по радіо і в інтернеті днями жваво обговорювали унікальність тематично-історичної веб-сторінки, яка, за інформацією авторів проекту, об’єднала ці надважливі для сьогодення події. Презентували й не менш цікавий за новизною проект — інтерактивну карту «Місця пам’яті Української революції 1917—1921 років». Про це йшлося під час спеціально організованої Українським інститутом національної пам’яті прес-конференції. Деталі та родзинки на презентації означили голова Українського інституту національної пам’яті Володимир В’ятрович та історик, співробітник цієї установи Максим Майоров.

Популярний у вітчизняному медійному просторі політолог, володар престижної журналістської премії імені Джеймса Мейса, кандидат політичних наук Олександр Палій написав цікаву за всіма ознаками книжку про нашу історичну минувшину, а останні розділи присвятив ще й подіям, які ми переживаємо останнім часом. 

Коли переступаєш поріг мюнхенської квартири, де живе і працює українська поетеса, прозаїк і художниця Емма Андієвська, спершу виникає враження, що потрапляєш у тісні відсіки підводного човна. Тут оточує нагромадження всього найнеобхіднішого. У цьому разі це те, що потрібне творчій господині помешкання: сила-силенна книжок багатьма мовами, рукописів, тек із документами й світлинами, а ще картини, картини, картини…  

Пізнання будь-якої країни зазвичай не обходиться без знайомства з її автентичністю. У Туреччині гріх не побачити кружляння дервішів, у Єгипті — танцю із тростиною, у Грузії — не послухати чоловічого багатоголосся. Усе це в ЮНЕСКО назвали нематеріальною культурною спадщиною, яка потребує охорони від забуття. 

«Життя коротке — мистецтво вічне» — цей давньогрецький вислів давно став крилатим, але інколи він здається доречним як ніколи. Після багаторічної перерви у стінах Одеського музею західного та східного мистецтва знову відкрито античний відділ. Понад 10 років тому в одній із зал зі стелі почала падати штукатурка. Екскурсії сюди припинили, експонати зберігали у фондах. Ремонт і оновлення експозиції відбулися передовсім за підтримки благодійного фонду підприємця Пантеліса Бумбураса.

ЧИТАЙТЕ У ДОБІРЦІ: Свято державності, що запізнилася Розстріляний голос України Голгофа панотцякомпозитора 

«Не закінчуйте уроку, будь ласка!» — щире прохання учнів зливається в унісон. Учителька із вдячністю усміхається й залюбки додає ще кілька хвилин для закінчення… гри-квесту з математики. Не дивно, що такий урок лише на радість. І це не фантастика. Тут педагог не стоїть біля дошки, як актор читаючи монолог. Він поміж учнів, разом з ними виконує завдання, дискутує, творить. Напрочуд захопливі, пізнавальні заняття стали звичними для школярів, яким пощастило навчатися у прогресивних учителів. Небайдужі до власної професії педагоги, відчуваючи виклики часу, створюють цікаві навчальні програми для учнів і застосовують їх на практиці.