Цієї середи Міністерство внутрішніх справ провело спільну з Міністерством юстиції колегію. У стінах клубу Кабінету Міністрів їхні представники разом із Прем’єр-міністром Арсенієм Яценюком подискутували на тему: «Від нової поліції до нової юстиції та безпеки громадян». Це своєрідна назва плану реформ на 2016 рік для правоохоронної системи та системи юстиції. 

Перебування глави держави у Національному антикорупційному бюро не обмежилося самою церемонією участі у складанні присяги загону спецпризначення НАБУ. Основною метою Петра Порошенка стало проведення наради з керівним складом, детективами і співробітниками управління спеціальних операцій цього відомства, де обговорено заходи задля забезпечення ефективної роботи НАБУ, зокрема деякі законодавчі ініціативи.

Такої зими, як нинішня, в Донецьку не пам’ятають навіть старожили. Це, раз по раз глухо підкашлюючи у телефонну слухавку, підтверджує мій давній знайомий. «Немає лихого, щоб на добре не вийшло, — іронічно каже він. — Бо коли хтось із домашніх у квартирі починає голосно бухикати, не чути пострілів, які досі лунають біля аеропорту». Дякуючи за передані йому кошти «на вітаміни», продовжує тему: «Грип у нас справді лютує! Тільки «курячий» — такий діагноз люди поставили «новій владі». Птаха на прапорі «республіки» зневажливо звуть дохлою куркою, а коли йдеться про її керівників, автоматично згадують про «курячі мізки». 

Першими під перевірку потраплять приблизно 100 суддів, у яких закінчується 5-річний термін перебування на посаді. Цей процес розпочнеться вже у середині лютого. Поки що він проходитиме згідно з положеннями закону про справедливий суд. Надалі систему очікує повне перезавантаження, обіцяють депутати. 

Віце-прем’єр-міністр — міністр регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства Геннадій Зубко розпочав брифінг щодо продовження у 2016 році Державної цільової програми енергоефективності та виплат держави на відшкодування «теплих» кредитів на сорок хвилин пізніше від запланованого часу. 

Хоч Закон України «Про наукову і науково-технічну діяльність» набув чинності, обговорення галузевих проблем не припинилося. Серед найболючіших — фінансові.

Згідно з Лісабонською стратегією ЄС, фінансування наукової сфери розглядають як інвестицію в майбутнє, що надасть Європі важливі конкурентні переваги. Тож загальне фінансування науки у країнах ЄС планують довести до рівня 3% ВВП. Натомість у незалежній Україні фінансування науки досі де-факто розглядали як непродуктивні бюджетні витрати, тому за рівнем цього фінансування Україна посідає найнижче місце серед великих держав континенту. 

Громадськість Полтавщини надавала і надає великого значення ролі профспілок у суспільно-політичному житті області. Впродовж десятиліть вони не дають місцевій владі всіх рівнів дрімати, через конструктивну співпрацю спонукають до спільної роботи на благо простих роботяг та їхніх сімей. Старші люди кажуть, що саме полтавські профспілки завжди були принциповими і безкомпромісними у виконанні своїх насущних завдань. Попри непросту ситуацію в країні, нині у їхніх лавах 250 тисяч «багнетів», переважно збагачених житейським і виробничим досвідом. Проте цього разу у переповненому залі з-поміж сивочолих представників було чимало й молодих, перспективних. Зокрема з ПАТ «Крюківський вагонобудівний завод», інших підприємств Кременчука. Їхні очі випромінювали завзятість і бажання щось змінити у цій ситуації. Щоб мрія багатьох співвітчизників про наше європейське майбутнє стала реальністю.

Наш народ виборов право на це — втілення європейських цінностей і стандартів. Події Майдану і звитяга Небесної Сотні вже у минулому, а позитивні зміни в країні поки що відбуваються зі скрипом. Порушуються конституційні права українців, зокрема право на високий рівень життя. Населення й надалі зубожіє. Не від хорошого життя в школах скасували харчування 1—4 класів. Громадськість уже готують до того, що подорожчають соціальний хліб, борошно, олія, крупи. Чи міг давньогрецький філософ Епікур уявити, що його теорію збагачення за допомогою обмеження через тисячі років реалізують не в його рідній Елладі, а в прадавній Скіфії із сучасною назвою Україна? Свої права треба обстоювати. 

Із початком бойових дій на Донбасі Миколаїв став одним із центрів, через який проходять тисячі бійців. Одні відбувають до зони АТО, інші повертаються до місць дислокації на мирній території, хтось прямує додому. В області розташовано понад 40 військових частин, великий загальновійськовий та інші полігони. Більшість хлопців зупиняються в Миколаєві на нетривалий термін, аби дочекатися автобуса чи потяга. І тут виникали проблеми: як зорієнтуватися в незнайомому місті, де перепочити, зарядити телефон, як узяти квитки з урахуванням особливого статусу, що робити, коли скінчилися гроші, і безліч інших питань. 

Мешканці 15 квартир житлового будинку по вулиці Бульварна, 4 у Слов’янську вдруге отримали ключі від своїх помешкань. Сталося це через півтора року після одного з обстрілів. «Коли я вийшла з підвалу сусідньої школи, знову почався обстріл, — згадує той моторошний день одна з потерпілих пенсіонерка Марія Лісниченко. — Сусідка покликала знову йти ховатися, та я відмовилася. Потім почула сильний гуркіт біля кухонного вікна і… нічого не пам’ятаю — навіть того, як мене витягали й виносили з-під завалів». 

На стіні кабінету голови Держрибагентства висить величезна карта світу з усіма морями-океанами. Колись ці моря борознили сотні потужних українських суден, а в кабінет з картою стікалася інформація про виловлені тонни риби. Нинішньому голові агентства від того флоту залишилося керувати десятком суден. Тож нині акцент він робить на розвитку аквакультури та рибальства на внутрішніх водоймах. Утім, зі звуженням географії проблем не поменшало. Про будні рибоводів і рибалок розпитуємо голову Держрибагентства Ярему КОВАЛІВА.