АПК

Так уже у світі повелося: що одним на біду, іншим — на користь. Та затяжна зима, що так довго не полишала територію України, — це ще дрібнички порівняно з тим, що діється в інших кінцях світу. США і Канаду після тривалої посухи накрила друга зима, набагато суворіша, ніж була в нас. Таке траплялося лише тричі за всю історію спостережень. Тому лише 30% тамтешніх посівів озимої пшениці тепер перебувають у доброму стані, тоді як у нас майже вся перезимувала без втрат. І з сівбою ярих там запізнюються, бо ж не сіяти у сніг! Через холоди загинуло багато посівів у Франції, а Австралія й Аргентина потерпають від небувалої посухи.

Для українських садоводів важливий і внутрішній, і зовнішній ринки. Перший — основний споживач продукції й найбільший інвестор. А зовнішній стимулює набувати нової якості й дає змогу залучати валюту. Торік через негоду стався значний недобір урожаю. Тож цього року наші садоводи мають відновити  виробництво фруктів в обсягах понад 2 мільйони тонн, а також закріпитися на нових ринках, на які вийшли, особливо на ринку ЄС, де конкуренція висока.

Сівба ярих культур стартувала в Херсонській та Миколаївській областях, повідомив перший заступник міністра аграрної політики і продовольства Максим Мартинюк. Загалом цього року ці роботи почали проходити з місячним запізненням.  А вартість посівної кампанії в 2018-му становитиме 4 тисячі гривень на гектар, що на 10% більше показника 2017 року.

Попри непрості часи, які переживає молочна галузь, у ній помітні якісні зрушення. Виробництво молока загалом скоротилося на 0,5%, а якісного — зросло на 11—12%. Ідеться про промислове виробництво в сучасних молочних комплексах з відповідним устаткуванням.

Вінниччина традиційно виробляє понад 20% українського цукру. Економічну й соціальну значущість солодких коренів тут усвідомили ще з часів Терещенків. Відомо, що представники цього знаменитого роду дбали про соціальну сферу. У селі Війтівці Хмільницького району Вінницької області під час будівництва цукрового заводу в середині ХІХ століття посадили парк, за рахунок фабриканта працювали лікарня на 10 ліжок і школа. І тепер ці славні традиції відновлюють. 

У Запорізькій області, як у всій Україні, впроваджують проект «Аграрні розписки в Україні», який уже пройшов випробування у восьми пілотних областях. Із можливостями цього фінансового інструменту ознайомилися й запорізькі аграрії під час круглого столу за участі експертів міжнародної фінансової корпорації (IFC), представників усіх районів, приватного сектору та  банківських структур, нотаріусів, постачальників матеріально-технічних ресурсів.

Цей рік стане роком інтенсивного розвитку фермерського (селянського) господарства. «І це не просто слова. Ми докорінно змінюємо політику держави щодо наших фермерів. Майже половина коштів (мільярд гривень), які буде надано  на розвиток фермерства, піде на здешевлення кредитів для цих господарств. Ставка користування за ними буде лише 1%, що навіть менше, ніж у європейських країнах», — заявив на вчорашньому брифінгу перший заступник міністра аграрної політики та продовольства Максим Мартинюк.

У межах виконання завдань, означених у Законі «Про Державний бюджет України на 2018 рік» і в програмах розвитку економіки, уряд запроваджує комплекс підтримки аграрного сектору. Нині загальний обсяг урядової підтримки оцінюють у понад 6 мільярдів гривень. З них 2,5 мільярда спрямують на будівництво молочнотоварних комплексів і ферм.

Кооператив «Пролісок» у селі Чемериському Звенигородського району заснували понад 8 років тому. Спочатку хотіли, щоб він допомагав селянам у збереженні якості і продажу молока, адже у домогосподарствах тоді було ще достатньо великої рогатої худоби. Головою кооперативу громада обрала Ольгу Костенко, яка мала великий досвід роботи у сільському господарстві, тривалий час працювала головним  бухгалтером у місцевому колгоспі. Члени кооперативу одразу взялися за переробку і продаж молока, адже планували взяти участь у державній програмі з підтримки обслуговуючих кооперативів  і хотіли отримати устаткування для охолодження молока.

Від усіх фахівців чуємо, що аграрну галузь нині недофінансовано, через це вона не може належно реалізувати свій потенціал. Скасування спецрежиму ПДВ і відшкодування експортного ПДВ на деякі технічні культури знизило дохідність цього бізнесу. Можливості його фінансування за рахунок власних коштів скорочуються.

Наприкінці 2017 року у Верховній Раді України зареєстровано законопроекти №7420 та два альтернативних — №74201 та №74202. Не вдаючись до аналізу відмінностей між ними, зауважимо головне: усі вони пропонують зменшити ставку ПДВ для сільгосппідприємств на виробництво певних видів харчової продукції. Це видається, з одного боку, слушним, адже наразі ставка ПДВ на аграрну продукцію становить 20%, що є важким тягарем для аграріїв і стимулює зростання цін. 

Усі пам’ятають крилату фразу: «Пийте, діти, молоко — будете здорові!» Однак, схоже, вона вже не відповідає дійсності, адже, як зазначають експерти, на українському ринку молочних продуктів дедалі частіше трапляються вироби неналежної якості, а деякі з них шкідливі для здоров’я, тим паче дитячого. Якщо вірити Священному писанню, молоко позитивно впливає не лише на фізичний, а й духовний розвиток людини. Користь цього цінного продукту вже давно доведена. Нам лишається тільки дбати про своє здоров’я, вживаючи цей продукт. Як стверджують учені, ризик таких захворювань, як інсульт і гіпертонія, у разі вживання молочних продуктів знижується на 50%.