АПК

Бюджетний процес 2017 року стосовно підтримки галузі генеральний директор Української аграрної конфедерації Павло Коваль делікатно назвав неоднозначним. За його словами, позитивом є те, що в державному бюджеті зафіксовано суму державної підтримки на рівні 1% ВВП, створеного аграріями у звітному періоді. Але цей позитив зводиться нанівець «неприйнятними для аграріїв розподілом названих коштів у розрізі програм підтримки та нормативними регламентами і порядками щодо використання цих коштів». 

Згідно з Угодою про асоціацію з ЄС, українські переробники молока мають відмовитися від закупівель молочної сировини від населення. Причина — положення про санітарно-гігієнічні вимоги до молочної сировини, які є частиною цієї угоди. Її вимогам не відповідають приблизно 75% всього молока, що виробляють в Україні, найперше — у господарствах населення. Щоправда, дату запровадження цього нововведення перенесли на 1 липня 2018 року. Крім того, воно передбачає перехідний період до 2022 року, але питання по суті це не знімає. 

Є такий старий, але вічно актуальний анекдот: — У нас все робиться для блага людини! — А я знаю, хто ця людина… 

Коли на розгляд конкурсної комісії, утвореної департаментом агропромислового розвитку Львівської ОДА, надійшов проект від фермерського господарства «Кмітливість» про надання допомоги на купівлю нового трактора, всі проголосували за. Адже члени комісії вже добре знали: трактор Володимира Кметика пішов у зону АТО, а втративши техніку, господарство  потрапило у складну ситуацію. 

Полтавщина належить до областей із найкращою динамікою адміністративно-територіального реформування.  Там сформували 43 об’єднані територіальні громади, п’ять із них входять до ТОП-20 фінансово найспроможніших в Україні. Це трохи менше, ніж планували сформувати, але вибори, які відбулися в ОТГ наприкінці жовтня, показали, що полтавці сприйняли реформу і не звернуть з обраного шляху. На цьому акцентує голова Полтавської обласної ради Олександр БІЛЕНЬКИЙ, з яким ведемо розмову. 

На центральному ринку в Полтаві звернув увагу на яблука від місцевого виробника. Якісь вони всі дрібнуваті цього року. Хоч коштують залежно від сорту 15, 20 і 25 гривень за кілограм. «А які ви хотіли побачити яблука, якщо свердловину пробурити дорого, а ставок, з якого поливаємо садок, висох. Пам’ятаєте ж, які були весна й літо», — невдоволено відповів продавець фруктів. Ще б не пам’ятати. У селищах Рибці, Гожули, Щербані, на околиці Полтави у криницях води не стало, не те що в ставках. Стало шкода фермерів, які на благодатних полтавських ґрунтах недоотримують врожаї тільки тому, що вчасно не проконсультувалися з науковцями й не дізналися від них про важливість такого чинника підвищення врожайності, як полив. 

Нині влада активно форсує розвиток переробки в Україні. Не обходить цей пріоритет і галузі картоплярства. І виробники з цим згодні: справа потрібна. «Проте картоплярі — це зазвичай середні фермери, які не наважуються брати кредити під високі відсотки. У спільноті картоплярів України вистачає експатів-іноземців, які переїхали в Україну й тут працюють. Вони мають доступ до іноземних кредитів і можуть знайти інвесторів. Проте пояснюють своє зволікання невирішеністю земельного питання. Ніхто не хоче будувати завод на території, яку можуть у будь-який момент реприватизувати, відібрати тощо», — каже виконавчий директор Української асоціації виробників картоплі Оксана Руженкова. 

Виробництво основних зернових культур стає дедалі менш вигідним через падіння світових цін з одночасним зростанням вартості всіх складових аграрного виробництва (техніка, добрива, насіння тощо). Натомість приваблива, велика і цілковито вільна інвестиційна ніша для вітчизняного аграрного бізнесу — експорт яловичини. Про це і багато іншого йшлося на міжнародному форумі Ukrainian Beef Congress, що відбувся нещодавно в Києві. 

Погодні умови цього року були складними, що не могло не позначитися на врожаї. Якими результатами можуть похвалитися аграрії? Про це в матеріалах наших кореспондентів.  

За доброю традицією, під час аграрних виставок в Україні відбуваються цікаві дискусії та обговорення актуальних проблем розвитку галузі. Так і нині, на виставці «Агрокомплекс-2017» у Києві Українська аграрна конфедерація презентувала результати дослідження, задля якого було зібрано та проаналізовано дані про господарську діяльність 8500 агровиробників за 2015 і 2016 роки. Метою дослідження було з’ясувати, кому віддати перевагу — малим чи великим сільгоспвиробникам. 

На думку фахівців аграрного ринку, бобові культури найбільш вигідні для вітчизняного виробника, але все ще перебувають у статусі нішевих, попри очевидні переваги. Як розповіла заступник міністра аграрної політики України Ольга Трофімцева, в Україні близько півмільйона гектарів бобових, щоправда, з них три чверті — горох, на другому місці зі значним відривом — квасоля. Поки що мало уваги приділяється іншим перспективним культурам, як нут, боби маш тощо. 

Багато показників, закладених у щойно затвердженому проекті державного бюджету на наступний рік, викликають у сільгоспвиробників серйозні зауваження. Так, у зверненні, яке підписали недавно представники Всеукраїнської аграрної ради, Української аграрної конфедерації, Аграрного союзу України, Українського клубу аграрного бізнесу та Асоціації «Союз птахівників України», стверджується: скорочення обсягів бюджетної дотації на фінансову підтримку сільгосптоваровиробників удвічі порівняно з цим роком (2 млрд замість 4 млрд) невиправдане.