АПК

Тернопільський молокозавод свою виробничу історію розпочав писати майже 60 років тому. В 1990-х, коли українська економіка стала на рейки ринкових відносин, багатьом підприємствам цієї галузі так і не вдалося піднятися, вижити. 

Новітні гаджети стрімко увірвалися у повсякденне життя сільгосптоваровиробників. І як би хто не пручався, доводиться йти в ногу з часом, бо мобільні додатки стають невід’ємною складовою ефективного агровиробництва. AgroPortal.ua розпитав українських аграріїв, чи налаштували вони свої смартфони на аграрну хвилю. 

Надії аграріїв на більший, ніж торік, урожай передовсім ґрунтуються не на паперових планах і доведених завданнях, а на доброму стані озимини, що вдало перезимувала, і дбайливому догляді за посівами. Як стверджує директор департаменту агропромислового розвитку Харківської облдержадміністрації Олександр Нездюр, 87% рослин на полях області добре розвиваються. 

Статистика свідчить: аграрії на початок весни недоотримали 34% потрібних їм мінеральних добрив, зокрема 278 тисяч тонн аміачної селітри, 140 тисяч тонн калійно-аміачної суміші (КАС) та 258 тисяч т карбаміду. Причина зрозуміла: хлібороби не змогли придбати необхідне через дефіцит грошей. Інша думка у Федерації роботодавців та Союзу хіміків України. Мовляв, нестача сільгоспхімії у сільгоспвиробників — через те, що в Україну завозили добрива російського виробництва за заниженими цінами і вітчизняні підприємства через таку нечесну конкуренцію змушені були зупинити виробництво. Відповідно недостатнє внесення добрив призведе до недобору врожаю. 

На перші вибори депутатів сільських, селищних, міських рад об’єднаних територіальних громад і відповідних сільських, селищних, міських голів, призначені ЦВК на 30 квітня 2017 року, підуть вісім запорізьких ОТГ. Це найбільша кількість серед усіх областей України. 

Напівправда завжди була і залишається набагато небезпечнішою від очевидної неправди. Оскільки вона дає широке поле для маніпуляцій, домислів та висновків, які не мають нічого спільного з реальністю. Тому її найчастіше використовують політики, неперебірливі журналісти, продукуючи на замовлення фейкові сенсації, які інколи поширюють навіть солідні видання. Не замислюючись при цьому, що їхня всеїдність досить часто рикошетить негативом як по економічних інтересах, так і по міжнародному іміджу держави. Підтвердженням цього може стати історія, про яку йтиметься далі. 

На жаль, наші хлібороби вже вкотре розпочали весняні польові роботи з нестачею матеріальних засобів. Через нестримне зростання цін на всі складові сільськогосподарського виробництва, у намаганні зменшити непосильні витрати аграрії економлять на найнеобхіднішому. За даними Держпродспоживслужби, потреба у засобах захисту рослин (ЗЗР) на період весняно-літніх робіт становила приблизно 28,6 тисячі тонн порівняно з 27,8 торік, натомість сільгоспвиробники закупили 14,5 тисячі тонн пестицидів (51% потреби), зокрема 10 тисяч тонн гербіцидів (53%). Це дуже небезпечна тенденція, бо намагання зекономити може призвести не просто до недобору врожаю, а й до набагато гірших наслідків. 

Тепер сільськогосподарські товаровиробники покладаються не на позичені ресурси, а насамперед на власні. Аграрний бізнес став прибутковим і перспективним, що вивітрило з вжитку українського народу словосполучення «битва за врожай», з яким жило не одне покоління людей в радянський період. Сьогодні багато юних українців, хоч  і не відають, коли настають оптимальні строки сівби, проте на запитання своїх іноземних ровесників, чим відома Україна, чи не найперше скажуть: «Та ми — світова житниця!» А за такого усвідомлення суспільством селянам і сіяти втішно. 

16-ю агропромисловою спеціалізованою виставкою АгроТехСервіс-2017 Запорізька торгово-промислова палата відкрила весняний виставковий сезон. Цей захід підтримали запорізька обласна влада, комітет підприємців агропромислового комплексу при ТПП України, профільні відомства та асоціації. На АгроТехСервіс з’їхалися виробники та постачальники сільгосптехніки, обладнання і матеріалів для переробки сільгосппродукції з Дніпропетровської, Запорізької, Івано-Франківської, Київської,  Харківської областей. Ідеться про агрохолдинги, фермерські господарства, переробні підприємства.  

Чи готові аграрії цього року до посівної кампанії? Про це в матеріалах наших кореспондентів

Нині на вітчизняних фермах виробляють європейське молоко — без контакту з повітрям. Та є потреба в збільшенні його виробництва:  про це свідчать показники як останніх років, так і базового 1990-го. Тішить, що за січень цього року Україна наростила експорт молочних продуктів. Завдяки виходу на нові ринки молокозаводи почали більше потребувати сировини і тому істотно підвищили закупівельні ціни. А це стимулює її виробництво в промисловому секторі й домогосподарствах населення. Якщо тенденція збережеться, то, мабуть, і та частина орендарів, яка називає ферми «соціальним проектом», бачитиме в них джерело прибутку. Цікаво: а які тенденції на Вінниччині — у визнаного лідера за обсягами валового виробництва молока та за кількістю утримання поголів’я великої рогатої худоби? 

У межах виставок «Зернові технології» та Agro Anіmal Show, що пройшли нещодавно в Києві, відбулось одразу кілька заходів за участі представництв інших країн, що є свідченням інтересу до вітчизняної аграрної галузі.