Кооператив «Пролісок» у селі Чемериському Звенигородського району заснували понад 8 років тому. Спочатку хотіли, щоб він допомагав селянам у збереженні якості і продажу молока, адже у домогосподарствах тоді було ще достатньо великої рогатої худоби. Головою кооперативу громада обрала Ольгу Костенко, яка мала великий досвід роботи у сільському господарстві, тривалий час працювала головним  бухгалтером у місцевому колгоспі. Члени кооперативу одразу взялися за переробку і продаж молока, адже планували взяти участь у державній програмі з підтримки обслуговуючих кооперативів  і хотіли отримати устаткування для охолодження молока.

Від усіх фахівців чуємо, що аграрну галузь нині недофінансовано, через це вона не може належно реалізувати свій потенціал. Скасування спецрежиму ПДВ і відшкодування експортного ПДВ на деякі технічні культури знизило дохідність цього бізнесу. Можливості його фінансування за рахунок власних коштів скорочуються.

Наприкінці 2017 року у Верховній Раді України зареєстровано законопроекти №7420 та два альтернативних — №74201 та №74202. Не вдаючись до аналізу відмінностей між ними, зауважимо головне: усі вони пропонують зменшити ставку ПДВ для сільгосппідприємств на виробництво певних видів харчової продукції. Це видається, з одного боку, слушним, адже наразі ставка ПДВ на аграрну продукцію становить 20%, що є важким тягарем для аграріїв і стимулює зростання цін. 

Усі пам’ятають крилату фразу: «Пийте, діти, молоко — будете здорові!» Однак, схоже, вона вже не відповідає дійсності, адже, як зазначають експерти, на українському ринку молочних продуктів дедалі частіше трапляються вироби неналежної якості, а деякі з них шкідливі для здоров’я, тим паче дитячого.

Якщо вірити Священному писанню, молоко позитивно впливає не лише на фізичний, а й духовний розвиток людини. Користь цього цінного продукту вже давно доведена. Нам лишається тільки дбати про своє здоров’я, вживаючи цей продукт. Як стверджують учені, ризик таких захворювань, як інсульт і гіпертонія, у разі вживання молочних продуктів знижується на 50%. 

Бюджетний процес 2017 року стосовно підтримки галузі генеральний директор Української аграрної конфедерації Павло Коваль делікатно назвав неоднозначним. За його словами, позитивом є те, що в державному бюджеті зафіксовано суму державної підтримки на рівні 1% ВВП, створеного аграріями у звітному періоді. Але цей позитив зводиться нанівець «неприйнятними для аграріїв розподілом названих коштів у розрізі програм підтримки та нормативними регламентами і порядками щодо використання цих коштів». 

Згідно з Угодою про асоціацію з ЄС, українські переробники молока мають відмовитися від закупівель молочної сировини від населення. Причина — положення про санітарно-гігієнічні вимоги до молочної сировини, які є частиною цієї угоди. Її вимогам не відповідають приблизно 75% всього молока, що виробляють в Україні, найперше — у господарствах населення. Щоправда, дату запровадження цього нововведення перенесли на 1 липня 2018 року. Крім того, воно передбачає перехідний період до 2022 року, але питання по суті це не знімає. 

Є такий старий, але вічно актуальний анекдот:

— У нас все робиться для блага людини!

— А я знаю, хто ця людина… 

Коли на розгляд конкурсної комісії, утвореної департаментом агропромислового розвитку Львівської ОДА, надійшов проект від фермерського господарства «Кмітливість» про надання допомоги на купівлю нового трактора, всі проголосували за. Адже члени комісії вже добре знали: трактор Володимира Кметика пішов у зону АТО, а втративши техніку, господарство  потрапило у складну ситуацію. 

Полтавщина належить до областей із найкращою динамікою адміністративно-територіального реформування.  Там сформували 43 об’єднані територіальні громади, п’ять із них входять до ТОП-20 фінансово найспроможніших в Україні. Це трохи менше, ніж планували сформувати, але вибори, які відбулися в ОТГ наприкінці жовтня, показали, що полтавці сприйняли реформу і не звернуть з обраного шляху. На цьому акцентує голова Полтавської обласної ради Олександр БІЛЕНЬКИЙ, з яким ведемо розмову. 

На центральному ринку в Полтаві звернув увагу на яблука від місцевого виробника. Якісь вони всі дрібнуваті цього року. Хоч коштують залежно від сорту 15, 20 і 25 гривень за кілограм. «А які ви хотіли побачити яблука, якщо свердловину пробурити дорого, а ставок, з якого поливаємо садок, висох. Пам’ятаєте ж, які були весна й літо», — невдоволено відповів продавець фруктів.

Ще б не пам’ятати. У селищах Рибці, Гожули, Щербані, на околиці Полтави у криницях води не стало, не те що в ставках. Стало шкода фермерів, які на благодатних полтавських ґрунтах недоотримують врожаї тільки тому, що вчасно не проконсультувалися з науковцями й не дізналися від них про важливість такого чинника підвищення врожайності, як полив.