АПК

Нещодавно відбулося засідання Державної надзвичайної протиепізоотичної комісії при Кабінеті Міністрів України щодо ситуації з африканською чумою свиней (АЧС) та заходів, які має вжити держава для боротьби з цим небезпечним захворюванням. Саме створення такої комісії — це вже визнання важливості проблеми. А про що йшлося на засіданні і які рішення запропоновано для виконавчої та законодавчої влади, розповіли голова Держпродспоживслужби Володимир Лапа і директор департаменту безпечності харчових продуктів та ветеринарії цього відомства Борис Кобаль. 

У трикутнику сонце — земля — людина кожна сільськогосподарська рослина має місце. Якщо зернові та олійні культури з огляду на значні обсяги експорту можемо назвати нашою нафтою, то фруктові дерева та ягідники — це працедавці. Нині сад пом’якшує проблему вивільнення робочих рук у господарствах, яка зумовлена поглибленою індустріалізацією в рільництві. Утім, він не допоміжна, а повноцінна галузь. У багатьох країнах виробництво плодоягідної продукції — один з важливих напрямів ефективного агрогосподарювання, зайнятості населення і розширення зовнішньоторговельної діяльності як сталого джерела доходів. І ми йдемо цим шляхом. Протягом багатьох років держава спрямовувала один відсоток від збору з продажу алкогольної продукції та пива на розвиток садівництва, хмелярства і виноградарства, що сприяло створенню молодих інтенсивних садів, продукція яких тепер за всіма параметрами потенційно конкурентна на світовому ринку. 

Нещодавно в Україні з візитом перебувала делегація з двох десятків британських фермерів на запрошення великої міжнародної компанії, що працює в Україні, за підтримки Посольства Великої Британії. Гості відвідали успішні вітчизняні агрогосподарства «Єрчики» та «ІМПАК» на Житомирщині, «Великі Сорочинці» на Полтавщині, взяли участь у конференції з польових культур «Майстерня аграрія» у Харкові, оглянули деякі історичні та культурні пам’ятки, якими так багата Україна. Та головне — не перелік, де були і що бачили, а які висновки з побаченого і почутого зробили і вони, і ми. 

Міжнародне співробітництво дуже приваблює аграріїв Луганщини. По-перше, це зовнішні ринки для збуту продукції. По-друге, допомога донорів, які вважають за необхідне опікуватися долею краю, де третій рік триває АТО.  Та  виявляється, що дуже важливий і   належний облік ресурсів області. Аби налагодити цю роботу, луганчанам довелося навіть звернутися з відповідною пропозицією до столичних відомств: аграрного та статистики. 

Так званий аграрний пакет законопроектів, прийнятий славнозвісної «конституційної ночі» з 20 на 21 грудня, запроваджує єдиний реєстр відшкодування ПДВ замість двох, відшкодування ПДВ в автоматичному режимі, який не потребує «висновків» Держфінслужби для отримання грошей. Він також звільняє сільгоспвиробників від штрафних санкцій через помилки з розподілом податкового кредиту за спецдекларацією, зроблені торік, коли у системі отих податкових кредитів важко було розібратися. 

... Війна у східних областях, тотальне зубожіння та регулярні корупційні скандали разом зі спалахами насильства. На якому місці в нашому житті могли б опинитися планетарні зміни клімату, що ними переймаються всі цивілізовані країни? Думаю, ніяк не в першій десятці. Але українці теж долучаються до цієї тематики, тим більше, що на цю роботу передбачено кошти з-за кордону. І зиск від здійснення природоохоронних проектів можливий не лише у галузі охорони довкілля. Кореспондент «Урядового кур’єра» побував у придунайському селі Орлівка, що на півдні Одещини, і подивився, як втілюють план адаптації села до наслідків змін клімату, розроблений з ініціативи тутешньої сільради та за підтримки коштів Євросоюзу. Перший підсумок, який впадає в очі, — селяни задоволені розвитком подій і європейськими щедротами. 

У селі Сухорабівка Решетилівського району Полтавської області урочисто відкрили сімейну ферму родини Жванко. Ферму створено на базі домогосподарства СОК «Молочний Світанок» у межах проекту USAID «Партнерство заради інновацій: розвиток сімейних ферм, об’єднаних у сільськогосподарські кооперативи». Вона найбільша на Решетилівщині.

Україну недарма дедалі частіше називають житницею світу — вона і тепер виробляє збіжжя набагато більше, ніж потрібно для внутрішнього споживання, має резерви підвищення продуктивності землеробства, тому здатна нагодувати якщо не весь світ, то принаймні добрячу його частину. За підрахунками фахівців, якщо виробництво збіжжя в Україні зросте на 10%, то експорт — на 25%. Заковика лише в тому, що зерно, призначене для закордонних споживачів, треба якось вивезти, а з цим проблема, яка стає дедалі гострішою. 

Працівники тваринницької галузі на Чернігівщині підсумували 2016 рік зростанням показників виробництва молока та м’яса.  Лише за 11 місяців у сільськогосподарських підприємствах було вироблено 210,5 тисячі тонн молока, що на 4,2% більше, ніж за відповідний період 2015-го (в Україні відбулося зростання на 1,3%). Вирощування м’яса худоби та птиці збільшено на 1,1%, що теж перевищує середній показник у країні.  Та це лише початок. В області роблять кроки у бік зростання показників і  прагнуть більшого. Про те, як планують втілити задумане в життя, розповів заступник директора департаменту агропромислового розвитку Чернігівської облдержадміністрації Олег КРАПИВНИЙ. 

Дорадництво — порівняно нове суспільне явище —  має на меті відродити сільське господарство та забезпечити його стабільні прибутки на основі підвищення рівня знань та практичних навичок, забезпечення найновішою інтегрованою інформацією із різних сфер, індивідуальними практичними порадами формувати нового господаря з новим типом економічного мислення, ринковою мотивацією та поведінкою. Сільськогосподарська дорадча діяльність уже стає явищем економічним і політичним. В усіх регіонах України сформовані та функціонують сільськогосподарські дорадчі служби, працюють і надають дорадчі послуги на постійній основі професійні сільськогосподарські дорадники, а також експерти-дорадники, яких внесено до державного реєстру. 

Нещодавно в Києві відбувся Другий виноробний форум, організований Торгово-промисловою палатою України та корпорацією «Укрвинпром» за підтримки Українського бюро винограду та вина і Всеукраїнської асоціації виробників продукції садівництва та виноградарства. Зауважимо: перший проходив у столиці України в лютому 2016-го з ініціативи трагічно загиблого журналіста Павла Шеремета. На вшанування його пам’яті й на продовження розпочатої ним справи винороби запропонували надалі проводити такі форуми двічі на рік, тим паче, що поговорити є про що. 

Аграрний сезон, як відомо, рахують від урожаю до врожаю, тому в новий рік переходять не лише здобутки, а й проблеми та загрози, що виникли раніше. Певна річ, про здобутки говорити приємніше. Але, на жаль, деякі загрози, що їх українські аграрії успадкували від року, що минає, не лише нікуди не зникнуть, а й можуть посилитися.