АПК

За оцінками Мінагрополітики, на весняно-польові роботи аграріям знадобиться 60 мільярдів гривень, або в 1,5 раза більше, ніж 2014-го. Про це під час робочої зустрічі з банкірами повідомив міністр аграрної політики та продовольства Олексій Павленко. За його словами, є достатньо матеріально-технічних ресурсів на складах, але аграріям бракує грошей на їх придбання.

Ми вже звикли до лідерства України в експорті зерна. Та й загалом значущість сільгосппродукції на міжнародному ринку зростає, а це стимулює вітчизняних аграріїв нарощувати обсяги її виробництва. У цьому сенсі цікаво дізнатися плани аграрної Вінниччини, яка за підсумками минулого року посіла перше місце в країні за обсягами виробництва валової сільгосппродукції. Про тенденції в галузі наша розмова з начальником департаменту агропромислового розвитку облдержадміністрації Миколою НЕЇЛИКОМ. 

Як відомо, наприкінці грудня 310 народних депутатів проголосували за зняття з 1 січня 2015 року заборони продажу домашнього молока, сиру та м’яса на ринках законом №1499-1, яким внесли зміни у Закон «Про безпеку та якість харчових продуктів».  

Передноворічні дні для керівництва ПАФ «Україна» Великобагачанського району на Полтавщині були клопітними.  Зокрема на одній з нарад у директора міркували, де взяти 8 мільйонів гривень для виплати відсотків пайовикам, яких тут півтори тисячі. Ще два роки тому на паї видавали 5 мільйонів, і усі були задоволені. А нині люди вимагають більшу платню. 

У  цьому переконані в Мінагрополітики. За даними відомства, на 1 січня запаси зерна в Україні були на рівні 38,8 мільйона тонн, з них пшениці — 13, кукурудзи — 20,2 і ячменю — 3,8 мільйона тонн. Потреби внутрішнього ринку — 13,1 мільйона тонн (з них пшениці — 5; кукурудзи — 4,7; ячменю — 2,4 мільйона тонн). Отже, на зовнішні ринки у січні — червні можна експортувати 19 мільйонів тонн збіжжя, що еквівалентно 4,4 мільярда доларів США. 

Про це повідомив директор департаменту тваринництва Мінагрополітики Андрій Гетя під час прес-конференції, присвяченої підсумкам роботи галузі свинарства у 2014 році та планам на 2015-й.

Власні сучасні зерносклади — елеватори — має далеко не кожен господар. Отже, кожному виробникові доводиться самотужки розв’язувати цю непросту проблему, де зберігати вирощений урожай, щоб і умови зберігання були належними, і плата за надані послуги не зашкалювала.

Якщо Україна ще 10 років тому збирала 30 мільйонів тонн зернових, а тепер більше, ніж удвічі (64 мільйони), то аграріям цілком по силі нові рекорди. Це стало основним меседжем 5-го Українського зернового конгресу, який нещодавно пройшов у Києві. І справді, вітчизняний АПК у цілому та зерновий зокрема доклали чимало зусиль для свого розвитку та набагато збільшили експортний потенціал нашої країни. 

Щоразу як буваю в Піщані, не перестаю дивуватися змінам, які тут відбуваються. Здавалося б, давно відоме СТОВ «Агрофірма «Маяк», уже 35 років очолюване Героєм України Миколою Васильченком, і без ніяких новацій може працювати ефективно, на рівні кращих господарств держави. Адже стільки вкладено сюди для забезпечення всіх підрозділів найсучаснішою технікою, новітніми технологіями, стільки зроблено для навчання та виховання працівників, забезпечення їх належними умовами праці та побуту, що цього потенціалу вистачить на багато років уперед, аби працював «Маяк» як хороший годинник.  

Біля входу до адміністративного приміщення агрофірми «Вікторія», що в селищі Жовтневе, височіють кілька зеленошатих ялинок. За кілька днів на одній з них з’являться новорічні іграшки, традиційний «дощик», гірлянди, а в повітрі запахне світлим і добрим святом Нового року. Традицію прикрашати селищну ялинку започаткували торік місцеві аграрії. Схоже, що так вони розпочали заповнювати ще одну сторінку у власному виробничому та соціальному літописі. Про будні, досягнення і перспективи флагмана аграрної  Сумщини кореспондентові «Урядового кур’єра» розповідає генеральний директор ТОВ «Агрофірма «Вікторія» Сергій БОНДАРЕНКО. 

Серед лідерів сільськогосподарського виробництва ПСП «Плешкані» давно займає особливе місце. І не тільки в районі та області. Воно тривалий час  утримує передові позиції серед  великих та середніх підприємств за сумою показників фінансово-господарської діяльності. Економісти знають вагу таких, приміром, характеристик, як «прибутковість та ліквідність», «масштаби виробництва та платоспроможність», «соціальні показники», «ефективність використання ресурсів», «інвестиційна привабливість». За цими критеріями «Плешкані» вже давно у Європі.  

Якщо торік п’ята частина торгівлі України припадала на Євросоюз, то нині вже третя. За дев’ять місяців цього року позитивне сальдо торгівлі з країнами ЄС збільшилося удвічі і становить майже два мільйони доларів. Наша держава торгує за різними квотами, багато з них ще не відкриті — і це завдання Мінагрополітики на найближчу перспективу. Про це під час експертної зустрічі в Комунікативному центрі уряду, на якій говорили про розширення ринків збуту українських продуктів у рамках ратифікації Угоди про асоціацію з ЄС, поінформувала заступник міністра агрополітики з питань європейської інтеграції Владислава Рутицька.