АПК

Найближчим часом Верховна Рада розгляне доленосні для нашого народу законопроекти "Про ринок землі" та "Про пенсійну реформу". Це викликає у селян справедливу тривогу: люди чудово розуміють, що сьогодні неважко зібрати 300 депутатських голосів і скасувати мораторій на продаж сільськогосподарських земель. А що ж далі? 

Сьогодні у Верховній Раді відбудуться парламентські слухання на тему: "Земля в українській долі: ситуація у земельній сфері, законодавче забезпечення земельних відносин та практика його реалізації". Конкретизувати проблематику та шляхи її розв'язання редакція попросила завідуючого відділом Інституту агроекології та економіки природокористування Національної академії аграрних наук, кандидата економічних наук Олександера КОВАЛІВА. 

- Наша держава могла б вдало використати ситуацію нестачі зерна у світі і стати серйозним міжнародним гравцем, - зазначила під час прес-конференції, присвяченій початку цьогорічних форвардних закупівель, народний депутат Інна Богословська. - Україна - зернова держава і для нас зерно має стати важливим стратегічним інструментом зовнішньої політики та економіки, як нафта і газ для Росії, - пояснила вона.  

Як твердить народна мудрість, добрий господар "сани готує влітку, а воза взимку". Саме за цим принципом намагалися діяти в уряді та Мінагропроді, готуючись до цьогорічної весняної посівної кампанії. Передусім вивчили вузькі місця, проблеми, які можуть виникнути в ході її проведення. А при визначенні площ запланували збільшення під ті сільгоспкультури, дефіцит яких відчуває сьогодні наша країна.

Через три роки, коли молоді фруктові дерева почнуть плодоносити, Буковина вийде на півмільйонний урожай. Нідерландські експерти, які скуштували буковинські яблука і груші своїх відомих сортів, засумнівалися, чи варто їм надалі займатися промисловим садівництвом. Україна, Буковина зокрема, має всі шанси перемогти грандів європейського садівництва зі смакових якостей своєї продукції, вирощеної в Сокирянському, Хотинському і Новоселицькому районах.

Основу економічного потенціалу аграрної Чернігівщини становлять земельні ресурси. Та їх віддача значною мірою залежить від прогресивних технологій, застосування яких неможливе без сучасної техніки.

Торік на переробні молокопідприємства надійшло на 51,4 тис. тонн більше сировини, ніж 2009 року. За даними Держкомстату, українське молоко стало якіснішим, а його виробництво рентабельним. 

Запровадження в Україні обігу сільськогосподарських земель відбуватиметься з максимальним урахуванням інтересів селян. У цьому запевнив міністр аграрної політики та продовольства Микола Присяжнюк під час наради в Сумах.

Уже наприкінці лютого неподалік села Пироги, що в Глобинському районі на Полтавщині, знову почне функціонувати міжколгоспний (міжгосподарський) аеродром, який працював тут за радянських часів. Як і тоді, звідси злітатимуть і сюди повертатимуться після робочого дня літаки АН-2 і "Вільга", які використовують для внесення добрив на поля і обробки їх від шкідників.

Стало своєрідним правилом чи навіть традицією нарікати і ремствувати на проблеми агропромислового комплексу. Нанизуються негаразди, вказуються, хоч і не завжди, винні, ставляться запитання, на які, як правило, немає конкретної і чіткої відповіді. Знаючи цю хибну практику, аграрії Сумської області дійшли висновку йти іншим шляхом - не шукати винних і не нарікати на проблеми, а гуртом братися за їх розв'язання.

Чернігівщина увійшла до трійки лідерів серед областей України за рівнем оплати сільгосппідприємствами орендованої у селян землі. Про це свідчать підсумки минулого сільськогосподарського року. 

 Аби українські землі сільгосппризначення не скупили іноземці після зняття мораторію на її купівлю-продаж (1 січня 2013 р. - Авт.), Держземагентство запропонувало дозволити робити це лише фізособам, громадянам України. "Розуміємо, що це не дуже добре для економіки, але ми пішли на цей крок, бо часто за юрособами стоять іноземні чи офшорні компанії", - наголосив заступник голови Держземагентства Микола Калюжний, презентуючи законопроект "Про ринок землі".