Нині з упевненістю вже можна твердити, що в останній день весни Україна майже позбулася російського газового зашморгу, який накинули на неї у 2009 році тодішній глава українського уряду спільно з Путіним. Стокгольмський арбітражний суд фактично вибив з рук кремлівських шантажистів енергетичну зброю, яку вони використовували не лише проти нашої держави, а й проти багатьох країн Європи. Щоправда, тамтешні компанії, стосовно яких діяв принцип «бери або плати» набагато раніше привели до тями російського газового монополіста через той же Стокгольмський арбітраж.
Економіка
З 5 по 7 квітня в Києві пройшла виставка «Світ канцелярії-2017», у якій взяли участь понад 60 компаній, представивши свою продукцію. Запам’ятався виступ на церемонії відкриття спеціального гостя — генерального директора ТОВ «Тетрада» Володимира Чайковського, легендарної (як потім писали деякі українські ЗМІ) особистості, яка стоїть біля витоків вітчизняного ринку канцелярських товарів.
Маючи доволі розвинену енергетичну систему, Україна досі не може похвалитися провідним становищем у когорті світових лідерів виробництва електроенергії. Серед головних стримувальних чинників, що гальмують входження країни у світовий енергоринок на правах одного із законодавців, — неоптимальна структура генеруючих потужностей, що зумовлює дефіцит і маневрових, і регулюючих джерел енергії. Якщо в енергооб’єднаннях розвинених країн з перевагою генерації ТЕС і АЕС у структурі потужностей ГЕС і ГАЕС становлять не менш як 15%, то в Україні цей показник не перевищує 9%, що спричиняє гострий дефіцит у покритті змінних складових добових графіків навантажень.
З 11 по 14 травня 2017 року у Львові пройшов другий етап Кубка України Кубок Галичини зі стендової стрільби. Серед 73 спортсменів, які представили на ньому вісім областей, була й команда ССК «Сапсан» у складі 19 осіб. Спортсмени столичної області вдало відстрілялися на траншейному і круглому стендах: «срібло» на круглому стенді серед чоловіків (К-5) виборов Юрій Ващук, «бронзу» — Георгій Іпатов. На траншейному стенді срібний результат продемонстрував Олександр Квятківський, а третім був Ігор Тєльний. У жінок (Т-3) на другу сходинку п’єдесталу піднялася Юлія Данилова, а серед юніорів (Т-5) «золото» завоював Влад Матвієнко.
22 травня 2017 року Рейтингове агентство «Стандарт-Рейтинг» опублікувало сімнадцятий рейтинг надійності банківських депозитів на основі публічної інформації.
Як тільки завершилася Революція гідності і країна визначилася з Президентом та вищим керівництвом, влада одразу ж заявила, що вона по-новому та по-справжньому вирішуватиме складні питання приватизації державних підприємств. Як справдилися на практиці такі сподівання та плани держави? Чи отримали ми великі кошти від приватизації? Як взагалі просувається цей процес та чи вигідно (або навпаки, невигідно) вітчизняним та закордонним підприємцям брати в ньому участь? Що взагалі може дати приватизація підприємств для докорінного підняття економіки України?
Новий час провокує нові виклики до нашого головного фінансового регулятора — Національного банку України. Які нові завдання цієї установи нині? Яким шляхом НБУ має іти? Усі ці питання неабияк турбують і пересічних громадян, і український бізнес.
Пам’ятаю, як на початку 80-х років я, молодий журналіст, їздив у господарства Коростишівського району Житомирської області й писав репортажі з поля. Замурзані механізатори у кабінах запилених тракторів, комбайни без жаток чи коліс у машинному парку, постійні скарги інженерів на брак запасних частин до техніки — колгоспники не працювали, а мучилися. Не випадково все це називалося «боротьбою за врожай», яка не завжди закінчувалася перемогою. Тепер часи змінилися на краще: за понад три десятиліття сільськогосподарська техніка зробила такий великий крок уперед, що за допомогою сучасних високопродуктивних інтелектуальних імпортних машин можна не лише без втрат збирати все вирощене в полі, а й робити це у комфортних умовах.
Південна Родезія, британський домініон на півдні африканського континенту, була однією з найкоштовніших перлин у короні імперії. Основу її економіки становило добре розвинене високопродуктивне сільське господарство. Мало того що країна повністю забезпечувала себе зерновими, що для континенту нетипово, — тут виробляли на експорт і поціновану європейськими гурманами мармурову яловичину, і тютюн, чай, фрукти й овочі та продукти їх переробки, навіть вино.
Малі та середні агровиробники в пошуках швидких і дешевих сезонних грошей усе частіше дивляться у бік аграрних розписок. Саме цей фінансовий інструмент 20 років тому став у пригоді бразильським фермерам, умови господарювання у яких були подібні до українських: незначна держпідтримка і надвисокі ставки за банківськими кредитами. До слова про Бразилію, варто зазначити, що аграрні розписки змогли за два десятиліття згенерувати понад $30 млрд обігового капіталу для тамтешніх малих та середніх фермерів.
Вітчизняні тваринники переживають чергове випробування: у Вінницькій, Запорізькій, Івано-Франківській, Донецькій, Київській областях недавно зафіксовано чергові спалахи африканської чуми свиней. Наслідки економічно сумні: втрата поголів’я у підсобних господарствах населення і в сільськогосподарських підрозділах, загроза розповсюдження хвороби. І хоч в осередках захворювання вживають відповідних заходів з локалізації, аграрії й науковці б’ють на сполох: перед чумою необхідно поставити надійний заслін, який би гарантував динамічний і планомірний розвиток вітчизняного свинарства. Серед тих, хто конкретними справами допомагає протистояти хворобі, — науковці Сумського національного аграрного університету. Про відповідну роботу колективу, її результати й перспективи кореспондентові «УК» розповів декан факультету ветеринарної медицини СНАУ Олександр НЕЧИПОРЕНКО.
Є результат — і це головне! Такий висновок-коментар напрошувався після кожного виступу (підкреслимо, що в усіх, хто піднімався на трибуну, горіли очі й дзвенів голос від задоволення від зробленого!) на ІІ Міжнародному форумі з хутра молодих дизайнерів. Його організатори — Українська асоціація хутровиків, Київський національний університет технологій та дизайну. Дійство відбувалося за підтримки Міжнародної хутрової федерації.