Економіка

Днями Президент України підписав важливий закон «Про ринок електричної енергії». Цей документ, згідно з угодою про членство України в Енергетичному співтоваристві, повинен вирішити низку питань: гарантування незалежності повноважень Національної комісії, що здійснює регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (НКРЕКП); дерегуляція цін на електроенергію та створення незалежних структур для передачі й розподілу електроенергії (розмежування видів економічної діяльності). 

Наприкінці березня цього року сталася важлива подія в розвитку космічних технологій світу. Підприємство мільярдера Ілона Маска, відомого не лише електромобілями, а й планами польотів на Марс, уперше відправило ракету в космос повторно. Як правило, ракети-носії, доставивши на орбіту необхідні вантажі (кораблі, супутники тощо), відокремлюються і перетворюються на космічне сміття. Але вже понад два роки компанія SpaceX запускає свої ракети Falcon 9 і повертає їх перший ступінь назад. І ось одну з таких уже раніше запущених ракет використано вдруге: 30 березня з мису Канаверал у Флориді Falcon 9 відправив у космос супутник зв’язку SES-10. Перший ступінь ракети-носія повернувся: відокремився і сів на один з безпілотних кораблів-платформ SpaceX в Атлантичному океані. Чому про це розповідаю? Під час святкування Всесвітнього дня авіації і космонавтики та Дня робітників ракетно-космічної галузі України в Дніпрі на вітчизняному флагмані цієї галузі ДП «КБ «Південне» ім. М.К. Янгеля» з’ясувалося, що вищеозначені технології для наших ракетників не новина. То чому ж українська ракета не зробила того, що робить Falcon 9? 

Родина переселенців Людмили та Володимира Юркових з Донецька два роки варить сири в Краматорську. Навколишні селяни навіть почали докуповувати собі більше корів, бо вигідно здавати молоко цим милим і надійним підприємцям. Почувши назву їх бізнесу, важко не посміхнутися: «Скажи CHEESE». 

Інституту свинарства і агропромислового виробництва НААН нещодавно виповнилося 85 років. За цей час у ньому відбулося багато змін. Але завжди незмінним залишався його статус головної наукової установи у своїй галузі. Про те, як колектив інституту справляється з викликами сьогодення, розповідає його директор заслужений працівник науки і техніки України Василь ВОЛОЩУК.

За даними Держстату, в 2016 році в економіку України іноземні інвестори вклали 4,406 мільярда доларів прямих інвестицій (акціонерного капіталу). Це на 642 мільйони доларів (або на 17,1%) більше, ніж 2015-го. Цього року (за словами голови Офісу Національної інвестиційної ради при Президентові України Юлії Ковалів) очікують щонайменше 3,5—4 мільярди доларів. Ніби непогано. Але у 2008—2009 та 2012 роках Україна отримувала щороку від 8 до 10 мільярдів доларів прямих іноземних інвестицій. Щоб вийти хоч на ці показники, нашій економіці, стверджує пані Ковалів, потрібно 2—3 роки. 

Сільське господарство на Миколаївщині могло б стати галуззю, яка витягла б на достойний рівень усю економіку області. Якби важку працю селян високо цінували, та не встромляли палки в колеса керівникам успішних підприємств і самим підприємствам, якби кредитна й фінансова політика держави була більш сприятливою до аграріїв. Та навіть в умовах, що гальмують розвиток агробізнесу, на Миколаївщині є приклади вдалого господарювання. Один з них — державне підприємство «Дослідне господарство «Агрономія» Інституту садівництва Національної академії аграрних наук України, що розташоване в Арбузинському районі. 

Саме на таку оцінку, на думку президента Асоціації фермерів та приватних землевласників України (АФЗУ) Івана Томича,  заслуговує діяльність влади щодо підтримки аграрної галузі загалом і фермерства зокрема. Сумний показник: якщо до 2009 року чисельність фермерів стабільно зростала, то останніми роками країна втратила майже третину цієї кількості. Як вважає Іван Томич, це негативно вплинуло на всю соціальну обстановку в країні, адже саме фермери були осередком продуктивних сил, основою збереження села як спільноти, вони створювали більшість робочих місць, підтримували соціальну сферу.

Тернопільський молокозавод свою виробничу історію розпочав писати майже 60 років тому. В 1990-х, коли українська економіка стала на рейки ринкових відносин, багатьом підприємствам цієї галузі так і не вдалося піднятися, вижити. 

Новітні гаджети стрімко увірвалися у повсякденне життя сільгосптоваровиробників. І як би хто не пручався, доводиться йти в ногу з часом, бо мобільні додатки стають невід’ємною складовою ефективного агровиробництва. AgroPortal.ua розпитав українських аграріїв, чи налаштували вони свої смартфони на аграрну хвилю. 

То було захопливе, казкове дійство — «Класика для всіх при свічках» у напівтемряві зали для відвідувачів Будинку кіно. Неповторному, хвилюючому звучанню творів славетних  композиторів Йоганна Себастьяна Баха та Вольфганга Амадея Моцарта ще більшого таїнства надавали ледь помітні на сцені вогники індивідуального освітлення нот у виконавців — оркестру «Віртуози Києва», одних з найталановитіших представників української камерної музики. Не менш вражала чудова, справді віртуозна індивідуальна гра кожного майстра, адже все відбувалося… без диригента. Унікальна ситуація. Можливо, роль Дмитра Яблонського того вечора опосередковано взяв на себе Тарас Яропуд — перша скрипка, концертмейстер оркестру.

Надії аграріїв на більший, ніж торік, урожай передовсім ґрунтуються не на паперових планах і доведених завданнях, а на доброму стані озимини, що вдало перезимувала, і дбайливому догляді за посівами. Як стверджує директор департаменту агропромислового розвитку Харківської облдержадміністрації Олександр Нездюр, 87% рослин на полях області добре розвиваються. 

Серед лідерів в Україні зі спорудження сучасних басейнів — Запорізьке ТОВ «Аква-Імперія», яке одним з перших на віт­чизняному ринку уклало угоди-представництва з двома передовими німецькими фірмами Descon та Kuntze Instrument, забезпечуючи країну відповідним новітнім обладнанням. І з підготовки фахівців це підприємство одне з найкращих.