Економіка

Днями в Києві відбувся круглий стіл «Формування ринку землі в Україні: реалії та перспективи», організований Українською аграрною конфедерацією. Цей захід збігся в часі з акцією правих сил під Верховною Радою. Однією з вимог протестувальників було недопущення ринку землі в Україні: «Не смійте скасовувати мораторій на торгівлю українською землею! Бо ця полита кров’ю і потом земля — власність Нації, а не ваша. Продаж землі — це торгівля Батьківщиною вроздріб».  

 Кілька десятиліть дніпряни чекають, коли ж нарешті в місті добудують хоч би першу чергу метрополітену, — відтоді, як у грудні 1995 року запрацювала перша її дільниця (а будівництво розпочалося 1982-го). Це одне з найкоротших метро у світі завдовжки 7,8 кілометра — всього 6 станцій з 9 запланованих від центрального залізничного вокзалу у віддалені промислові й спальні райони міста. Докладно про всі перипетії будівництва дніпровської підземки «УК»  розповідав у публікації «Метро до центру Дніпра довезе?» від 30 серпня 2016 року.

Останнього дня зими Прем’єр-міністр Володимир Гройсман запросив до Будинку уряду представників металургійної промисловості. Цю нараду він присвятив виключно питанню вугільної блокади та її можливих негативних наслідків на якість життя українців і гідний рівень роботи промислових підприємств. Цього разу глава уряду не намагався відшукувати ймовірність виникнення оптимістичних новин. Його заяви були лаконічними, конкретними й доволі скептичними. Заспівом стало питання діяльності підприємств металургійної промисловості та енергетики в умовах блокування вантажних перевезень з тимчасово окупованих територій України. 

Засідання Національної тристоронньої соціально-економічної ради цього року проводили вперше. Цей захід знадобився Прем’єр-міністру Володимирові Гройсману, щоб провести професійну дискусію з питань енергетичної блокади, влаштованої на сході. Від уряду висували просту позицію: влада готова до діалогу, але аж ніяк не готова до диверсій, спрямованих проти українців. Саме тому в Кабміні намагаються вести копітку роботу над утриманням енергетичної системи країни в робочому стані.

Міжнародний конгрес-центр Києва «Український дім» відчиняв у п’ятницю двері учасникам конференції «Від утворення об’єднаних територіальних громад до розумного зростання». Цілий день там тривали дискусії щодо п’яти питань. Серед них результати децентралізації за 2015—2016 роки; новий етап децентралізації; можливості та ризики освітньої та медичної реформ у нових громадах; співпраця об’єднаних територіальних громад (ОТГ) та бізнесу в інфраструктурних проектах; донорські програми та їхня роль у зростанні ОТГ. 

Окресливши напрями подальших кроків уряду в економічній площині на двох харківських підприємствах — «ФЕД» і заводі ім. Малишева, зі студентами Національного університету міського господарства ім. О. М. Бекетова Прем’єр-міністр Володимир Гройсман говорив про доступніші, але не менш актуальні речі. 

Про результати реформування МВС та розроблення оновленої стратегії відомства йшлося у четвер під час зустрічі міністра внутрішніх справ України Арсена Авакова та керівників відомств, які координує МВС, із послами країн «Великої сімки» та Євросоюзу, повідомила прес-служба МВС. 

Прем’єр-міністр Володимир Гройсман провів четвер на Харківщині. Ця робоча поїздка виявилася доволі продуктивною. Принаймні, на такі висновки наводить порядок денний глави уряду: ознайомитися з роботою публічного акціонерного товариства «ФЕД», відвідати Харківський національний університет міського господарства ім. О.М. Бекетова та державне підприємство «Завод імені В.О. Малишева», яке входить до державного концерну «Укроборонпром». 

Інколи буває, що документ від владних органів ще фактично перебуває у  проекті, проте широкому загалу про це вже відомо і він негативно реагує на нього.  Саме так сталося і з постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (НКРЕКП) про збільшення тарифів на нестандартне підключення об’єктів до електромереж наших обл- чи міськенерго майже в 6 разів (№148 від 31.01. 2017 року). За заявами керівників деяких великих підприємств та компаній, приміром «Нової пошти», саме через це вони не мають змоги доводити до кінця свої чималі проекти. Так, вищезгадана фірма мала велике бажання побудувати сонячну електростанцію на 600 кВт. Проте якщо така постанова НКРЕКП буде чинною саме в такому вигляді, як нині (фактично у проекті), то «Нова пошта» відмовиться від її зведення. 

У межах виставок «Зернові технології» та Agro Anіmal Show, що пройшли нещодавно в Києві, відбулось одразу кілька заходів за участі представництв інших країн, що є свідченням інтересу до вітчизняної аграрної галузі. 

Матеріал з натуральної деревини, який являє собою тонкі її листи, що потім наклеюють на ДСП, МДФ, називають шпон (у перекладі з німецької тріска). І ось таку тріску з бука, дуба, береста, ясена, черешні, горіха, клена, вільхи та інших твердих екологічно чистих порід деревини завтовшки від 0,31 до 2,5 міліметра і навіть більше почали виготовляти у 1999 році на підприємстві з іноземними інвестиціями у формі товариства з обмеженою відповідальністю «Укр­шпон», що в Голосіївському районі Києва. 

Прем’єр-міністр Володимир Гройсман закликав Радбез докладно розглянути вплив блокування постачання вугілля з тимчасово непідконтрольних територій на життя українських громадян і вжити всіх необхідних заходів для якнайшвидшого врегулювання непростої, на його погляд, ситуації. Відбулося це під час позачергового засідання уряду. Його проводили нашвидкуруч саме для того, щоб розглянути надзвичайні заходи в енергетичній системі. Наступного дня це підтвердив і Президент Петро Порошенко. Йдеться про  додаткові рішення з диверсифікації джерел постачання енергетичного вугілля. Не забуваючи при цьому, що й видобуте на тимчасово окупованій території теж українське і повинне займати свою частку в енергетичному балансі країни. «Ми захистимо права громадян України і по цей, і по той бік лінії зіткнення», — підкреслив глава держави.