Напевно, не існує родини чи людини, яка б не мріяла про власне житло. Особливо це стосується молоді. Адже власні квадратні метри — показник самостійності й незалежності. Навіть нині, в часи економічної кризи, не всі згодні відкласти втілення цієї мрії до кращих часів. Та чи насправді у них є шанс? І чи зможе допомогти держава? Як почувається нині установа, покликана допомагати у цьому молодим громадянам?

Із цими та іншими запитаннями «Урядовий кур’єр» звернувся до виконувача обов’язків голови Державного фонду сприяння молодіжному житловому будівництву Сергія КОМНАТНОГО. 

Як інтегрувати теплову енергетику України в нову модель енергоринку, запровадження якої планують після ухвалення парламентом відповідного законопроекту? Відповідь із конкретними пропозиціями для нового уряду шукали керівники енергетичних підприємств на форумі, організованому громадською спілкою «Всеукраїнська Енергетична Асамблея» (ВЕА) на підприємствах Харківщини та Донбасу.

Мета форуму — мобілізувати енергетиків для пошуку виходу з лабіринту фінансово-технічних проблем перед запровадженням нових правил енергоринку. Про катастрофічний масштаб проблеми свідчить заборгованість ДП «Енергоринок» перед усіма генеруючими компаніями, що становить 28 мільярдів гривень, з яких реальні активи — лише 5 мільярдів. 

Справді, головнішого питання для сучасного розвитку країни, ніж активне просування експорту товарів та послуг, таки немає. Саме від нього залежить і робота різних галузей, і стан фінансово-банківського ринку, включно з курсом гривні та якістю життя пересічних громадян.

Майже втративши великий російський ринок, і недостатньо закріпившись на ринках країн Європи після початку дії Угоди про асоціацію Україна-ЄС в частині поглибленої та всеохоплюючої зони вільної торгівлі, наша країна ризикує стати державою-імпортером або лише сировинним експортером. 

Нещодавно довелося спілкуватися зі співробітницею однієї із найбільших світових транснаціональних компаній, яка працює в Україні. Хелен — етнічна англійка, тож було цікаво почути її думку. Зачепило, як моя співрозмовниця порівнювала ставлення громадян двох країн до участі в житті свого села чи міста. Як приклад наводила власний український досвід: під час засідань різних комісій тільки вона ставила чиновникам конкретні запитання. Українці ані пари з вуст, тільки схвально кивали головами в такт промові посадовця.

Цю бесіду згадав під час навчального семінару проекту «Матра», що третій рік поспіль втілюють в Україні за підтримки уряду Нідерландів. Далі зрозумієте, чому. 

Робоча поїздка глави держави складалася з двох частин. Представлення нового голови Херсонської обласної державної адміністрації Андрія Гордєєва під час зустрічі з керівниками місцевої влади, підприємств і громадських організацій відбулося в межах офіційного розділу відрядження. Перед очільником області поставлено конкретні завдання, звести які можна до таких основних пунктів: економічне зростання й зміцнення безпеки південних кордонів країни.

Молодий вік, можливості децентралізації та нові бюджетні правила, які збільшують фінансову спроможність місцевих бюджетів, відкривають перед Андрієм Гордєєвим широкий фронт робіт. Президент зосередив увагу на головних завданнях нового очільника Херсонщини: створення нових робочих місць, залучення інвестиції, насамперед в аграрну галузь, і допомога підприємствам у пошуку альтернативи й компенсації втрат від економічної агресії та закриття російського ринку для української продукції. 

Щоб людина могла нормально жити й забезпечувати свою родину, їй потрібно мати хорошу роботу й гідну зарплату. Її праця має бути безпечною, про що мусить подбати роботодавець, а проконтролювати — профспілки. Перейматися безпекою на виробництві, щоб життя і здоров’я людей були захищеними, і допомогти у разі біди покликані й фахівці Державної інспекції праці.

— Із 2003 року Міжнародна організація праці офіційно відзначає Все світній день охорони праці, історія якого пов’язана із вшануванням пам’яті американських та канадських працівників, які загинули на виробництві. Його відзначають, щоб привернути увагу як працівників, так і керівників підприємств та суспільства загалом до того, чому відбуваються трагедії на виробництві і як цьому запобігти. Україна приєдналася до відзначення цього дня з 2006 року, — розповів голова Державної служби України з питань праці Роман Чернега. 

В Україні необхідно змінити систему ухвалення рішень та підвищити якість державного управління. Це дасть змогу подолати зарегульованість і тиск на бізнес, сприятиме розвитку національної економіки та відновленню соціальної справедливості у країні. Такий меседж Прем’єр-міністр Володимир Гройсман спрямував представникам вітчизняного та іноземного бізнесу. Ця зустріч відбулася в закритому для представників ЗМІ режимі за участі Президента Петра Порошенка. 

Україна відкрила понад 300 масивів даних (у США їх 200 тисяч). Прозорість суспільних даних — це інструмент боротьби з корупцією, сприяння інноваціям, забезпечення економічного зростання. Нині в Україні діє проект «1991 Інкубатор1», який допомагає незалежним ІТ-розробникам створювати стартапи та сервіси на основі великих обсягів відкритих державних даних. І той, хто блокує таку відкритість, зазвичай має свій зиск від старого порядку. Про це під час хакатону в Києві щодо відкритих державних даних (своєрідний форум або марафон розробників програмного забезпечення, які працюють над однією проблемою) заявив посол США Джеффрі Пайєтт. 

Не інакше як революційним експерти називали й продовжують називати Закон України «Про ліцензування видів господарської діяльності» (далі — закон) від 02.03.2015 року. То чому ж Державна регуляторна служба України (далі — ДРС)  закликала бізнес взяти участь у вдосконаленні законодавства про ліцензування? Яких змін потребує цей документ?

«Завдяки закону, нарешті ми відійшли від практики, коли той, хто ліцензує, сам собі писав правила й коригував їх. Тепер ці правила встановлюють на рівні уряду. Також ліцензією в паперовому вигляді вже не можна маніпулювати, прикриваючись відсутністю бланків.  

До початку весняно-польових робіт понад половина озимих на Луганщині дали задовільні сходи. На думку фахівців, валовий збір зернових, зернобобових культур та соняшнику цього літа може подолати рубіж у мільйон тонн. Але ось обсяги для зберігання врожаю в області не перевищують 765 тисяч тонн. Але не те зерно, що в полі, а те, що в коморі. І це нова проблема, яка постала перед луганськими аграріями саме у цьому році.