На тлі загального падіння виробництва тваринницької продукції особливо цінні приклади бережного, дбайливого ставлення до відродження галузі, роботи над підвищенням її потенціалу. Оскільки Черкащина завжди славилася високою продуктивністю ферм, то й тепер є господарі, які не тільки зберігають високий рівень ефективності виробництва, а й примножують успіхи, тим самим зміцнюючи давні традиції. 

Цього документа чекали, мабуть, не лише банкіри, аналітики, бізнесмени, а й пересічні українці, бо саме від того, яким чином будуть закріплені основні меседжі, залежить життєдіяльність країни в цілому та її громадян зокрема. Нещодавно Комітет з питань фінансової політики та банківської діяльності Верховної Ради оприлюднив «Стратегію розвитку банківської системи України до 2020 року». За словами голови профільного комітету Сергія Рибалки, для народних обранців важливі дискусії про необхідність загальної економічної стратегії для України. «Ми маємо за допомогою консультацій та обговорень прийти до рішень, які допоможуть удосконалити банківську систему. У наших планах — об’єднання галузевих експертів, Нацбанку, парламенту та Президента для того, щоб знайти вихід із кризи та сформувати адекватний економічний курс у країні», — зазначив він. Чи справді зможуть об’єднатися всі гілки влади та кола експертів задля кардинального поліпшення роботи фінансово-банківської системи на благо держави та споживачів? 

Можна скільки завгодно дивитися на вогонь, воду або чиюсь роботу, так само нескінченно можна споглядати й за процесом будівництва чи реконструкції вітчизняних автошляхів. Сізіфова праця шляховиків часто з’являється перед нашими очима новими ямами та вибоїнами. А помаранчевий колір жилетів робітників став мало не звичним доповненням до світлофорів.  

Нині 97% автомобільних доріг в Україні потребують капітального й поточного ремонту, будівництво багатьох доріг у країні досі незавершене. До такої ситуації призвели багато причин, серед яких — хронічне недофінансування, істотне скорочення кадрового потенціалу, зменшення кількості великих підрядників, а також незадовільна система управління дорожньою галуззю. До слова, попередні уряди також приділяли цій темі чимало уваги, втім, вона настільки вкоренилася в наше господарство, що роботи тут вистачить ще не одному поколінню українців.  

Директор СТОВ «Агрофірма «Світанок»  Микола Мельник належить до тих  наділених природною кмітливістю господарів, в якого, запитавши про одне, хочеться взнати  про все. Саме на базі його господарства, котре має в обробітку майже 3 тисячі гектарів ріллі, цього року буде проведено Всеукраїнський день поля. Майже 50 сортів пшениці вітчизняної селекції вирощують тут на демонстраційних полях! Це єдине на Вінниччині господарство, в якому отримання високих врожаїв зернових поєднали з виробництвом солом’яних брикетів.

Наскільки останнє важливе? У лютому цього року  в «Світанок» на  відкриття лінії  прибули голова Вінницької обласної ради Анатолій Олійник і перший заступник голови облдержадміністрації Андрій Гижко, що свідчить про соціальну та економічну значимість у житті краю ініціативи Миколи Мельника. Впровадження малих установок з виробництва  палива із біомаси рослин значною мірою може забезпечити потребу в ньому місцевих бюджетних установ, населення і самих господарств. 

Хутровики — мудрі й далекоглядні люди. До сезону вони готуються заздалегідь. Про це переконливо йшлося на Міжнародному форумі з хутра, який відбувся в Київському національному університеті технологій та дизайну. Чому не на підприємстві, а в навчальному закладі? Бо підприємці і промисловці визнають його своєрідним локомотивом галузі, що продукує інноваційну продукцію й готує кадри, здатні її впроваджувати в життя.

Мало хто знає, що хутрова галузь об’єднує понад 200 підприємств. Україна має повний цикл виробництва: від розведення хутрових звірів до перероблення й реалізації готових виробів. Галузь конкурентоспроможна на світовому ринку. Частка України у світовому експорті хутра становить понад 32 мільйони доларів США, а хутрової сировини — 23 мільйони доларів. За оцінками фахівців, щорічний роздрібний оборот з реалізації хутра й хутряного одягу в нашій державі становить близько 400 мільйонів доларів. А виробничі потужності з перероблення сировини й випуску виробів з неї використовують лише на 10—30%. Що ж робити, щоб активізувати процес? 

Вітчизняне сільське господарство нині — чи не єдина потужна бюджетоутворююча галузь, яка розвивається всупереч обставинам. Зокрема це стосується Полтавської області, де приріст валового виробництва сільгосппродукції торік становив 107,4 відсотка. Це на 12,1 відсотка більше, ніж у середньому в країні. У структурі валової сільгосппродукції області 77,5 відсотка — рослинницька продукція, і тільки 22,5 відсотка — тваринницька. Про причини такої ситуації і плани полтавських аграріїв на найближчу перспективу розповідає директор департаменту агропромислового розвитку Полтавської ОДА Сергій ФРОЛОВ. 

Нараду з питань використання у поточному році коштів Державного фонду регіонального розвитку, субвенції з Державного бюджету місцевим бюджетам на соціально-економічний розвиток територій, а також бюджетної програми «Підтримка державних та регіональних інвестиційних проектів» провів Прем’єр-міністр Володимир Гройсман.

Ключовою тезою зібрання стало усвідомлення необхідності спростити механізм отримання фінансування на регіональні проекти місцевими органами влади. «Мені важливо, щоб це було чесно, не заангажовано і позбавлено зайвої тяганини», — конкретизував глава уряду. 

Для промислового виробництва нині найважливіші два слова: «диверсифікація» та «імпортозаміщення». Цієї весни стане остаточно зрозуміло, чи почули на місцях реформатори — учасники великого та важливого для України бізнесу заклики центральної влади. 

На фондовому ринку тривають «жнива». Не пізніше ніж 30 квітня суб’єкти ринку цінних паперів мають надати регулярну річну інформацію за 2015 рік у загальнодоступну інформаційну базу даних Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку (НКЦПФР). Уповноважена особа з розкриття інформації емітентів цінних паперів у цій базі — державна установа Агентство з розвитку інфраструктури фондового ринку (АРІФРУ). Воно зокрема забезпечує створення і ведення інформбаз даних про ринок цінних паперів. Клієнти агентства — акціонерні товариства. 

Днями відсвяткував своє 80-річчя почесний громадянин Запоріжжя Степан Кравчун, який створив перший український легковик європейського зразка — «Таврію». Степан Іванович 13 років очолював Автобаз, заснував потужне сільгосппідприємство «Лідер», допоміг місцевим громадам провести газ, питну воду, започаткував інші соціальні проекти. Пішовши на заслужений відпочинок, створив потужну сімейну промислову компанію. За трудові звершення Степана Кравчуна нагороджено відзнакою Президента, орденами Трудового Червоного Прапора та Жовтневої революції. А от за «Таврію» засновника першого радянського легковика з переднім приводом нагорода взагалі обійшла, мовляв, не до нього тоді було…