Економіка

Справжня енергетична криза загрожує Україні не стільки через можливу нестачу газу, скільки через дедалі очевидніший дефіцит вугілля — воно забезпечує виробництво приблизно 35—40% електрики, що споживає країна. Такий висновок Міжнародного вугільного діалогу, організованого Європейською асоціацією вугілля EURACOAL та Європейським соціально-економічним комітетом — консультативним органом Європейського Союзу, який відбувся днями у Брюсселі.  

За оцінками Світового банку, приріст чистого експорту може стати рушієм розвитку українського АПК у 2016—2017 роках. На цьому наголошують експерти і додають: незважаючи на проблеми в Україні, агросектор демонструє зростання. У тому числі завдяки наданій Європою можливості ширшої присутності на тамтешньому ринку. Заступник міністра агрополітики з питань європейської інтеграції Владислава Рутицька констатує, що міністерство й надалі працюватиме над розширенням ринків, розширенням квот, за якими торгуватимемо в ЄС та інших країнах. А для цього наша продукція має бути якісною, смачною та корисною. За її словами, Україна торгує з понад 60 країнами, адже виробляє продукції на 30 мільярдів доларів на рік. Водночас потрібно зменшувати сировинну частку в цьому обсязі і збільшувати частку продукції переробки.

З інформації на різних блогах та форумах в Інтернеті, а також із дзвінків до редакції «УК» можна зробити висновок, що людей нині дуже турбує питання повернення своїх депозитів, термін дії яких вже закінчився або триває.  Як же це зробити із мінімальними грошовими затратами, отримати від банків не лише свої вклади з відсотками, а штрафні відсотки? Як вважає адвокат Дмитро Гутгарц, перше, що мають зробити вкладники, — перевести спілкування із фінансовою установою з усної форми на офіційну письмову. «Немає потреби дзвонити в банк і спілкуватися з його менеджерами чи касирами.  

Приємною новиною став той факт, що 214 місцевих бюджетів у звітному періоді досягли перевиконання за доходами на 33 мільйони гривень. Станом на початок цього місяця в області немає заборгованості із зарплати бюджетникам. Повністю профінансовані і всі соціальні видатки. Як пояснили волинські податківці, в основі таких позитивних новин — підвищення в регіоні рівня податкової культури, залучення до скарбниці платежів, які раніше сплачували не повністю або не сплачувалися взагалі, та активна виховна робота із платниками податків.  

Цього року в Україні працює 48 цукрових заводів, себто на 10 більше, ніж торік.  А  кожний знає, якщо заводська труба «димить», то добре усім — його власнику, працівникам, місцевим і державному бюджетам. Справді, важко переоцінити значущість того, що за непростої економічної ситуації в державі, коли злободенним є питання заміни імпорту вітчизняними товарами, на внутрішньому ринку попит споживачів повністю забезпечується українським цукром. Та чи  будемо достатньо мати його  протягом цього  маркетингового року? Насамперед це залежить від того, з якими результатами завершать сезон базові в галузі регіони і, зокрема, Вінниччина. Про тенденції в цукровому комплексі ведемо мову з заступником голови асоціації  вінницьких цукровиків Леонідом КОЗОДОЄМ.  

Зворотний зв’язок — це те, що єднає пресу з читачем, обопільне бажання сторін, яке свідчить про взаємну потрібність. Тому приємно було почути від директора СТОВ «Маяк» з Хмельницької області Володимира Марченка, що вже передплатив на наступний рік «Урядовий кур’єр». 

Мабуть, ніхто не сперечатиметься, що наша держава перебуває нині в надзвичайно складній ситуації. Особливо з урахуванням того, що на трагедію, яка відбувається за сценарієм і за активної підтримки Кремля, накладається ще й економічна складова — блокування експорту українських виробників на російські ринки. У такій ситуації віддавати перевагу російському експорту перед аналогічним продуктом українських виробників рівнозначно підтримці агресора у війні проти своєї країни. Особливо, коли це стосується національної безпеки України, головною складовою якої є енергетичний сектор. За логікою, це повинно бути аксіомою. А що ми маємо насправді? 

Нам варто знати, як повинні працювати  фінансові  установи у воєнних умовах.  Як мають вибудовуватися відносини між державою та банківським сектором? Яку роль у цьому відіграватимуть державні банки? Адже це все стосується нас — звичайних людей. Передусім слід сказати, що в будь-якій країні світу фінансово-банківська система — опорна точка для розвитку бізнесу, державних інституцій. Без неї не можуть у сучасному світі існувати ні фізичні, ні юридичні особи. Тому недооцінювати цього, тим більше в умовах, коли в Україні тривають воєнні дії, не лише не можна, а й навіть злочинно. Інакше країна порине в хаос.  

Кожного дня ми з тривогою слухали новини про стан вкрай непростих газових перемовин із Росією. Думали, чи не замерзнемо взимку? Чи вистачить блакитного палива у сховищах? Чи дадуть західні партнери грошей, щоб розрахуватися з «Газпромом»? А тут нове лихо: левова частка вугільних шахт залишилася на території, захопленій терористами. Тож і з вугіллям почалися проблеми. 

Уже ні для кого не секрет, що пересуватись на своєму авто територіями, підконтрольними «ДНР» і «ЛНР», небезпечно. Ймовірність того, що до машини підійдуть люди в балаклавах, приставлять зброю до скроні й запропонують віддати автівку їм, мало не стовідсоткова. У кращому разі, як кажуть у народі, «відіжмуть» машину, а в гіршому — водія заберуть у полон, а можуть і вбити за небажання співпрацювати з так званими республіками.  А особливо сепаратисти полюбляють елітні авто. На деяких вони самі «вишивають» розбитими місцевими дорогами, інші успішно переганяють у спокійні регіони країни і намагаються продати. Такий товар легко розпізнати: зазвичай він коштує на декілька тисяч дешевше, ніж аналогічний, який продають реальні власники. Експерти радять уникати транспорту зі «шлейфом», оскільки він принесе новому власнику не стільки радості, скільки проблем. Як не втрапити в халепу при купівлі ненового автомобіля, дізнавався «Урядовий кур’єр». 

Головним успіхом перебування із робочим візитом у Словаччині Президента Петра Порошенка можна назвати його домовленість з главами країн Вишеградської четвірки започаткувати новий формат співпраці. У Братиславі на прес-конференції за підсумками зустрічей глава Української держави повідомив, що зокрема вирішено налагодити постійну взаємодію на рівні міністрів закордонних справ та оборони країн Вишеградської четвірки та України. За словами Петра Порошенка, ця підтримка Україні була необхідна: «Всі країни засвідчили, що ми маємо справу з агресією. Маємо продемонструвати єдність усієї Європи та солідарність з Україною в питаннях і безпеки, й економіки. І я побачив цю солідарність та підтримку у Братиславі». Стилістикою переговорів він залишився задоволений також, оскільки йшлося про «питання конкретної підтримки». 

Більш як місяць тому експерти під час круглих столів констатували, що Закон  від 31 липня 2014 року №1621-VІІ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законодавчих актів України», яким з 1 січня 2015 року запроваджується електронне адміністрування ПДВ, має чимало білих плям, які не на користь бізнесу. Вони сподівалися на те, що влада дослухається до бізнес-середовища та знайде оптимальні рішення. Йшлося зокрема про ймовірність скасування новації або розробку та затвердження низки підзаконних нормативних актів, які враховуватимуть інтереси не лише держави, а й платників податків. Часу ж  бо поки вистачає.