Регіони підбили підсумки соціально-економічного розвитку за перше півріччя. Про здобутки двох областей читайте в матеріалах наших кореспондентів.   

Нормативно-правові акти, ухвалені відповідно до Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» для актуалізації їхнього змісту та спрощення дозвільних процедур слід переглянути. Саме така вимога Указу  Президента України від 12. 06. 2013 р. № 327 «Про невідкладні заходи щодо прискорення здійснення економічних реформ».
На цей закон, який було ухвалено вже більш ніж півтора року тому, давно чекали будівельні та девелоперські компанії, адже такий нормативний акт значно спрощує їхню діяльність та бюрократичну тяганину. Проте документ не може ефективно діяти сам по собі, бо чимало підзаконних актів не було змінено, такими вони і залишаються. 

Аби максимально оптимізувати транспортування збіжжя цьогорічного врожаю, Укрзалізниця розробила низку дієвих заходів. Передусім ідеться про гнучкішу логістику:  перевезення зерна за прямим маршрутом (вагон — судно) без перевалки у порту чи термінальному комплексі. Це дає змогу зменшити вартість транспортування та скоротити  час виконання вантажних операцій. Якщо врахувати, що торік понад 96%  загального експорту зернових, що перевозилися залізничним транспортом, пройшли через порти та термінали, то це суттєва економія.

На виїзному засіданні Комітету Верховної Ради з питань екологічної політики, що відбулося на базі Мелітопольського державного педуніверситету, чиновники і вчені обговорили шляхи порятунку унікального гідрологічного заказника загальнодержавного значення «Молочний лиман». Наша газета в торішній публікації «Поверніть пеленгасу Молочний лиман» вже розповідала своїм читачам про біди тутешньої природи — зниження рівня води, підвищення солоності (вона в 2,5 раза вища, ніж в океані) тощо. У лимані зникає риба, у т.ч. знаменитий пеленгас, а водойма має вигляд, як кілька пересохлих озер і пустир. Не функціонує канал, який ще 5 років тому з’єднував лиман з морем. 

Днями в Україні почали діяти нові правила переказу коштів з-за кордону. Згідно з постановою Національного банку №208 від 6 червня 2013 року «Про порядок зарахування гривневого еквівалента від продажу надходжень на користь фізичних осіб із-за меж України», валюта обов’язково конвертується, тобто обмінюється на гривні. 
У розміщеному в щомісячному додатку до журналу «Вісник Національного банку України» тексті документа зазначено, що «…під час здійснення обов’язкового продажу на міжбанківському валютному ринку України надходжень із-за меж України в іноземній валюті на користь фізичних осіб (резидентів і нерезидентів) у випадках, передбачених нормативно-правовими актами Національного банку України щодо порядку виплати переказів із-за кордону фізичним особам, уповноважений банк здійснює зарахування гривневого еквівалента від продажу таких надходжень на поточний рахунок фізичної особи в гривнях, відкритий в уповноваженому банку, який здійснив продаж іноземної валюти». 

За законопроектом «Про обіг сільськогосподарських земель», з яким Держземагентство почало ознайомлювати громадськість на своєму сайті у липні, пріоритетне право викупити землю у фізосіб з відкриттям ринку землі матимуть держава, місцеві ради і ДЗБ. Такі обмеження, за словами начальника управління ринку та оцінки земель Держземагентства Юрія Никитенка, потрібні, щоб зняти надлишок землі з ринку й убезпечитись від спекуляцій, наблизити ціни за гектар за допомогою банківських інструментів до середньоєвропейських.  

Лише за перше півріччя цього року єдиний в Україні розробник і виробник турбогенераторів і гідрогенераторів для електростанцій, устаткування для залізниць і міськелектротранспорту, великих електричних машин Державне підприємство завод «Електроважмаш» інвестував у нове устаткування 56 мільйонів гривень. Щороку на ці потреби, згідно з програмою модернізації виробництва, він готовий витрачати по 80 мільйонів гривень.
Розуміння того, що багато замовлень приносять не лише прибутки, а й чималі затрати, прийшло до заводчан  ще два роки тому. Саме на той час портфель Електроважмашу почав заповнюватися стрімкіше, ніж зазвичай, і  нині підприємство  забезпечило себе роботою аж до 2017-го. Обсяг його виробництва тільки цього року становить понад два мільярди гривень, збільшившись на 50 відсотків.  Із  такими темпами замовлень стало важко працювати на старому обладнанні, яке не міняли тут упродовж десятиліть. 

За останні роки на Миколаївщині пожвавилося житлове будівництво. Спеціалісти зазначають, що основні чинники активності будівельників — державні ініціативи зі зведення доступного житла та ідеї іпотечного кредитування, які знайшли розуміння і серед громадян, і серед девелоперів. Також завдяки новим програмам набули нового життя будинки-довгобуди.
У рамках реалізації програми доступного житла торік здано в експлуатацію 64-квартирний житловий будинок на вул. Архітектора Старова, 14-а у Миколаєві загальною площею у 4260 квадратних метрів. На сьогодні вже майже 60 родин, що живуть в області, стали власниками таких квартир. Ще понад 20 сімей подали повні пакети документів для участі у програмі щодо здешевлення вартості іпотечних кредитів. Будівельники області готові забезпечити всіх охочих новими сучасними комфортними квартирами. 

Перебуваючи з робочою поїздкою у Херсонській області, віце-прем’єр-міністр Олександр Вілкул провів низку нарад та побував на кількох об’єктах. Так, під час наради щодо виробництва в Україні сучасної сільськогосподарської техніки урядовець заявив, що в рамках Нацпроекту «Зерно України», ініційованого Президентом, на Херсонському машинобудівному заводі спільно із компанією «CLAAS» (Німеччина) розпочалося виробництво сучасних зернозбиральних комбайнів «Скіф-Тукано 440». «Відтепер наші аграрії зможуть працювати на якісній техніці українського виробництва. Це реальний приклад імпортозаміщення. Ми хочемо, щоб на виробах, які відповідають найвищим стандартам якості, — і на комбайнах, і на «Мерседесах» — був напис «Зроблено в Україні», — сказав віце-прем’єр.