Ще 23 квітня Кабмін ухвалив рішення щодо виплати господарствам населення бюджетної дотації за голову молодняку великої рогатої худоби віком від 3 до 15 місяців у розмірі 250—1000 грн. Згідно з цим документом уряду, фінансову підтримку селянам повинні сплачувати з держбюджету за рахунок справляння м’ясо-молочними підприємствами податку на додану вартість. Тоді міністр аграрної політики та продовольства України Микола Присяжнюк сказав, що такі виплати здійснюватимуть ся з 1 червня 2012 року.
Економіка
З настанням осені починаємо згадувати, що наша країна має добрі давні традиції в садівництві, а яблука для нас були та є основною «коморою» свіжих вітамінів узимку. Придбати їх — нині не проблема: на полицях супермаркетів цілий рік є імпортовані. Проте хочеться відчувати запах нашого саду, підтримувати розвиток вітчизняного товаровиробника. Та чи можуть українські садівничі господарства забезпечити потреби країни в яблуках? Про це розмовляємо з генеральним директором корпорації «Вінницясадвинпром» Анатолієм СЕМЕНЮКОМ.
У нашій країні звикли підбивати різного роду підсумки і робити це вельми часто. Не виняток і стан виконання програми іпотечного кредитування населення (під 3% річних) за соціальними ініціативами Президента. Тим більше, що вона стала першою ластівкою у цій царині за 20 років існування України як незалежної держави й у простих людей нарешті з’явився реальний шанс отримати своє бажане та вкрай потрібне житло.
Будівельники дедалі частіше не купують або беруть в оренду земельну ділянку під зведення, а придбавають так звані корпоративні права на юридичну особу, на яку вже оформлено право користування і навіть затверджено проект будівництва. З цього приводу існують дві думки: що завдяки цьому в кінцевому підсумку житло стає дешевшим і що воно, навпаки, стає дорожчим. Що ж відбувається насправді? І як реагуватиме ринок нерухомості на ці процеси надалі?
Майже 700 тисяч тонн зернових намолотили й засипали в засіки аграрії Рівненщини. Звісно, що на роль житниці України невелика поліська область не претендує. Втім, якщо взяти до уваги те, що через посушливе літо добряче недорахувалися врожаїв центральні й південні регіони, то й наш «середньостатистичний» 31 центнер зерна на круг — неабияка підмога для держави. А є ж господарства, що перейшли й 60-центнерний рубіж.
У Верховній Раді зареєстровано проект закону України №10285 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо провадження аудиторської діяльності». Його ініціатор Міністерство фінансів пояснює появу документа необхідністю реформування системи аудиту в Україні. Обов’язкові вимоги Директиви Європейського парламенту та Ради Європи №43 від 17 травня 2006 «Про обов’язковий аудит річної звітності та консолідованої звітності» (далі — Директива) імплементуються для країн, які не є членами ЄС, для поглиблення процесу євроінтеграції у цій сфері.
Уперше з початку серпня на українських АЗС подорожчав бензин. За даними консалтингової компанії UPECO, середні ціни на нафтопродукти підвищилися на 3—4%. Так, середня ціна бензину АІ-95 зросла з 10,6 до 10,84 грн за літр, дизпального — з 9,24 до 9,65 грн / л, а АІ-92 — із 10,31 до 10,55 грн /л. Вартість бензину була стабільною аж до 4 вересня, тоді вона вперше піднялася на 1—3%. «Подорожчання почалося з того, що деякі компанії збільшили ціни на 10 коп. за літр», —каже аналітик UPECO Олександр Сіренко.
Згадайте кінець минулого століття, 90-ті роки, коли електроенергію давали погодинно, і це попри те, що Україна мала атомні станції, теплові, гідропотужності, але світло в будинках вимикалося постійно… Український енергетичний ринок потребував реформування, і дуже швидкого. Уже на початку 2000-х років було ухвалено кілька важливих рішень і програму енергетичного розвитку держави до 2030 року, які стабілізували ситуацію.
Президент Віктор Янукович дав старт подачі промислового газу із самопідйомної плавучої бурової установки «Петро Годованець» на Одеському родовищі та пуску газу з пошукової свердловини на Руновщинській площі в Полтавській області. Запуск відбувся в режимі відеоконференції з приміщення центральної диспетчерської ДК «Укртрансгаз» у Києві. Глава держави ознайомився з діяльністю щодо освоєння шельфів Чорного та Азовського морів, яку веде ДАТ «Чорноморнафтогаз».
Ось уже протягом кількох днів українську гривню трошки лихоманить — приховані процеси девальвації стали очевидними. Однак нічого особливо страшного насправді не сталося, про що говорять і у високих владних кабінетах, і незалежні експерти. Та для простих людей зазвичай ніякі пояснення не дають спокою, вони бачать цифри на обмінниках і швидко роблять свої висновки, вдаючись до тих чи тих дій. 5 вересня Нацбанк установив курс американського долара до української гривні на позначці 1:7,993. Комерційні банки цього дня продавали долари за курсом в середньому 8,19 грн за один «зелений», хоча чимало обмінних пунк?тів, особливо в центрі столиці, не «цуралися» і вищих позначок — 8,22–8,24. 6 вересня Нацбанк встановив такий самий курс американської валюти до гривні, як і днем раніше, а комерційні фін?установи продавали 1 долар за 8,22–8,25 гривні.
Хтось із мотикою чи лопатою, а хтось із сучасною технікою вийшов зараз на городи, дачні ділянки та поля. Настав час копання картоплі. Другий хліб — розгорнута метафора, яка якнайкраще засвідчує важливість і значимість для українців цієї представниці пасльонових. 95 відсотків (може, й трохи більше) картоплі наші співвітчизники вирощують саме на власних земельних ділянках. А це треба розуміти, що переміщення виробництва із суспільного сектору до приватного товаровиробника призвело до різкого зниження врожайності, якості та екологічної чистоти продукції.
Такого хлібозбору, кажуть аграрії Львівщини, давно не було. Природа вкотре продемонструвала свій норовливий характер: посуха з осені та навесні виснажила посіви, а коли жнива досягли середини, ниви стиглих зернових заливало дощами. — Та у коморах агровиробників навіть такого складного, як нинішній, року порожньо не буде, — з оптимізмом розпочав розмову заступник голови Львівської облдержадміністрації з питань агропромислового комплексу Іван Стефанишин.