Як нині наші експортери завойовують нові ринки збуту продукції? Як можна поліпшити механізм державної підтримки українських компаній під час участі в міжнародних тендерах за кордоном? Про це ми запитали в експертів. 

Попит на споживчі кредити, попри не надто привабливі річні відсоткові ставки, залишається серед пересічних українців високим. Такі позики також полюбляють надавати майже всі банки, тому обсяги їх видачі зростають щомісяця. Про це розповідають і переконливі цифри. Так, на початку вересня компанія Porsche Finance Group надала результати свого дослідження ринку автомобільного кредитування України. Згідно з ними, частка куплених таким чином автівок у січні — серпні 2013 року становила 24%, що на 1,2% більше, ніж за аналогічний період 2012 року.   

Ще донедавна про рибну галузь в Україні якщо й згадували, то здебільшого напередодні та під час святкування Дня рибалки. Складалося враження, що вона для держави як п’яте колесо до воза. Однак із приходом до керівництва галуззю нової команди в ній відбулися  позитивні зміни. Тому нашу розмову з головою Держрибагентства України Віктором ДРОНИКОМ ми розпочали саме з оцінки  їх значущості  для відродження рибогосподарського комплексу і виведення його на європейський рівень.  

Майже десятиліття деякі українські банки продовжують наполегливо пропонувати своїм клієнтам (здебільшого власникам зарплатних карт) пільги для користування кредитом у так званий грейс-період, за який кілька десятків днів взагалі не стягують жодних відсотків. Нині така «щедрість» фінансових установ уже не дивина, і не лише не відлякує щасливих власників пластикових карток, куди справно щомісячно надходить платня, а й навпаки, спонукає закріпити збільшений інтерес громадян до нібито безплатного сиру.
Нині в Україні пластикові кредитні карти з грейс-періодом уже стали надбанням не лише найбільших, а і дрібніших фінансових установ. Проте дослідження, проведене на цьому сегменті ринку, показало, що, по-перше, умови надання пільгових періодів в них майже схожі (мало хто з банків хоче виокремитися), по-друге, на сайтах фін?установ не завжди можна докопатися до  суті та цифр, які характеризують такий період. 

Уже багато років поспіль триває обговорення важливого законопроекту «Про особливості здійснення ріелторської діяльності», від якого фахівці з нерухомості чекали й чекають якісного поліпшення роботи цього ринку. Проте останній варіант документа, який розробляв уряд за дорученням Президента України, на думку більшості керівників ріелторської спільноти, також не ідеальний. Про своє бачення щодо ухвалення цього законопроекту, можливі зміни до нього та що чекатиме на ринок нерухомості після його ухвалення у Верховній Раді з кореспондентом «УК» поділився президент Асоціації спеціалістів з нерухомості (ріелторів) України (АСНУ) Сергій ЗЛИДЕНЬ.  

Чому про чоловічий і жіночий бізнес говорять неначе про дві різні планети? Це при тому, що закони ринку для всіх однакові.   

Рік тому на посаду генерального директора Запорізького металургійного комбінату «Запоріжсталь» було призначено молодого амбітного керівника Ростислава Шурму. Разом з ним на комбінат прийшла нова команда управлінців. Підприємство на той момент  перебувало у стагнації. Перед новим менеджментом постало завдання: повернути «Запоріжсталі», що неабияк постраждала від наслідків світової економічної кризи, колишню міць. Адже від цього залежить доля 19,5 тисячі працівників підприємства та їхніх сімей, добробут цілого багатотисячного Запоріжжя. Із запитання про перші результати діяльності молодої команди управлінців ми й розпочали розмову з генеральним директором. 

Те, що найвигадливішими у нас завжди були люди з невеликими статками, — незаперечний факт. Наприклад сучасні фермери: той, хто має пристойні кошти і ні в чому собі не відмовляє, — просто купує, приміром, дорогу закордонну техніку чи насіння сільськогосподарських культур елітних сортів за наявну готівку, не заморочуючись позичками і кредитами. Зовсім інша ситуація у дрібних і середніх господарствах.  
Василь Левицький — емоційний та енергійний чоловік. Уже з першої хвилини спілкування притягує увагу якимось внутрішнім магнетизмом і глибокою селянською мудрістю. Хто-хто, а він, директор крохмального заводу, побудованого у с. Седнів Чернігівського району власними силами та з переконанням, що вирощену продукцію  слід переробляти на місці, знає, якими жорсткими і непередбачуваними бувають умови на аграрному ринку.

Як заявив один із творців гібридного автомобіля завідувач кафедри автомобільної електроніки Харківського національного автомобільно-до»рожнього університету Олексій Бажинов, таку машину розроблено давно. Тільки існувала вона в «розкиданому» вигляді. Тобто, пояснив Олексій Васильович,  були певні напрацювання, потенціал, зосереджений на єдиній у  колишньому Союзі кафедрі, що поєднує механіку й електроніку, врешті, підприємствах, яким під силу виготовляти електронні блоки та інші комплектуючі для гібридного авто.  

За останні роки Київська область з постчорнобильського депресивного регіону посіла перші позиції за більшістю показників соціально-економічного розвитку. Якщо ще 2009 року область взяла 300 мільйонів гривень позики на зарплати та пенсії і 100 мільйонів для інших потреб бюджетників, то торік Київщина перерахувала до державного бюджету 24 мільярди гривень. Цього досягнуто завдяки створенню максимально сприятливих умов для ведення бізнесу в регіоні та розвитку аграрної галузі. Про соціально-економічну ситуацію на Київщині ми ведемо мову з головою Київської облдержадміністрації Анатолієм  ПРИСЯЖНЮКОМ.