Економіка

Агрострахування, можливість довгострокового кредитування, регулювання цін на нинішній урожай, перспективи меліорації — не повний перелік питань, які обговорив з аграріями Миколаївщини профільний міністр Микола Присяжнюк.   

Угоду про спільний авіапростір з Євросоюзом Україна не змогла укласти у передбачуваний термін. Відповідне доручення Президент дав Кабміну ще взимку. Переговори мали завершитися на початку липня цього року. Та хоча робота над документами не припинялася, часу забракло. Тож вочевидь, терміни укладання угоди треба переносити. У Державіаслужбі, яка відповідає за переговори з Євросоюзом та Єврокомісією, сподіваються, що дату відтермінують на початок наступного року. Принаймні Мінінфраструктури вже звернулося з цим до Президента.  

Коли Лорда виводили з приміщення, директор відгодівельного комплексу ТОВ «Ряснянське» Сергій Лихацький попередив: не можна гладити тварину і підходити до неї ближче як на два метри. Хряк хоч і сумирний за натурою, все ж таки непередбачуваний. А він не вийшов, а буквально виповз на своїх коротеньких ніжках. Похитуючись, почвалав до паркану, низько нахиливши голову і підбираючи на траві щось їстівне. Хрякові було неймовірно важко підвести здоровенного і круглого, як сковорідка, п’ятацюру. Здавалося, він не рохкав, а тяжко сопів та прицмокував.  

Відповідну домовленість між урядом і профільними громадськими організаціями було підписано 11 жовтня 2011 року. Тепер, за словами президента Української зернової асоціації Володимира Клименка, настав час її продовжити на 2012/2013 маркетинговий рік, аби не було усіляких неприємних несподіванок і аграрії із зернотрейдерами не зазнали додаткових збитків унаслідок заборони експорту зерна, як це було 2011-го.   

Металургія, як ніяка інша галузь, чутливо реагує на злети і падіння світової економіки. Цю тезу підтвердила зокрема і фінансова криза, яка боляче відрикошетила по українських виробниках металу. Ситуація ускладнилася ще й тим, що більшість підприємств галузі через застаріле обладнання та високі ціни на імпортні енергоносії, а отже й високу собівартість продукції, не могли конкурувати на рівних з іншими світовими виробниками.  

Представники трудового колективу Лисичанського нафтопереробного заводу російсько-британської групи ТНК-ВР 20 червня організували мітинг біля будівлі Луганської обласної державної адміністрації з вимогою посприяти запуску підприємства. Нині схиляються до того, аби шукати правди у столиці: аналогічний пікет планують провести біля Будинку уряду. Працівники НПЗ і жителі Лисичанська вже навіть підписалися під листом до Президента України Віктора Януковича. А ось до власника заводу чомусь ніхто не звертається. 

Українські будівельні компанії не на жарт занепокоєні тим, що програма пільгової 3-відсоткової іпотеки за ініціативою Президента України  майже не працює. А саме вони вкрай зацікавлені, щоб громадяни купували у них житло, беручи участь у таких позикових починаннях. Про це йшлося на конференції з промовистою назвою «Чи працює пільгова іпотека 3%?». Нагадаємо, що на час підготовки статті до друку таких позик в Україні було надано лише приблизно 100.  

Жнива в Україні добігають кінця. Уже кілька областей намолотили понад мільйон тонн зерна нового врожаю. Їм на п’яти наступає Полтавщина. Успіхи вітчизняних аграріїв, безумовно, тішать, але вже зараз видно, що торішнього показника намолотів не досягнемо. 

Приватна фінансово-промислова група країни «Систем кепітел менеджмент» (СКМ) Ріната Ахметова, як засвідчили результати фінансового звіту за минулий рік, вийшла на докризові показники роботи. Так, до держбюджету торік СКМ перерахувала приблизно 7 млрд грн податку на прибуток. Це майже вдвічі більше, ніж у 2010-му. 

На початку червня Міненерговугілля оприлюднило проект оновленої Енергетичної стратегії України на період до 2030 року. Як з’ясувалося, вона розрахована переважно на розвиток та підтримку традиційної енергетики. Тоді як на відновлювані джерела енергії в енергобалансі країни припадає лише 4,6%. Розробники їй чомусь не довіряють. Автори проекту аргументують це тим, що у «чисту» енергію мають інвестувати передусім приватні компанії, і вона без «зеленого тарифу» економічно невигідна.  

Таке запитання вони днями поставили перед владою та представниками транснаціональних корпорацій — американської Chevron і британсько-нідерландської Shell, що стали переможцями конкурсів на право видобувати газ на Олеській (Львівська область) і Юзівській (Донецька і Харківська області) площах.   Гідророзрив для видобутку вуглеводнів ще з радянських часів використовують нафтовики та газовики. До пласту підводять трубою воду з піском та хімічними речовинами. Підривають і видобувають газ.

Шість років тому в селі Білин Рахівського району звели міні-ГЕС, яку тоді охрестили першою в Україні. Її приводить у дію гірський потік. Розрахована вона на 630 кіловат електроенергії за годину та оснащена за кошти українських інвесторів за сучасними технологіями.