Адміністративна реформа розмежувала функції з управління господарською діяльністю та державного нагляду, передбачила утворення Укрморрічінспекції, що й стало одним із перших етапів масштабних змін, у тому числі в сфері безпеки на морському та річковому транспорті. З питанням про те, як реформування галузі позначилося на безпеці водного транспорту, розпочалася наша розмова з головою Державної інспекції України з безпеки на морському та річковому транспорті Григорієм СОБОЛЕВСЬКИМ.

Зміни, що відбуваються, дають змогу посилити безпеку на морському та річковому транспорті. Так, перевірки торговельних портів, судноплавних компаній, підприємств морського та річкового транспорту, огляди пасажирських суден, зокрема щодо дотримання експлуатаційних вимог безпосередньо у рейсах, маломірних суден, а також баз для їх стоянки суттєво вплинули на удосконалення системи управління безпекою.

Майже детективна історія з будівництвом термінала для скрапленого газу отримала новий формат. «Україна найближчим часом перейде від вирішення технічних питань, пов’язаних з терміналом скрапленого газу, до переговорів з потенційними, реальними партнерами», — про це заявив віце-прем’єр-міністр України Юрій Бойко під час конференції «Світова LNG —  революція та енергетична безпека України».  «Ми перейшли до технічної фази, яка скоро завершиться, а далі ми переходитимемо до комерційної фази, яка пов’язана з Босфором і переговорами з партнерами», — сказав урядовець. 

Останнім часом вкрай ускладнились умови господарювання на селі. Саме це й змусило аграріїв зібратися на Всеукраїнський форум, який відбувся у Харкові. У ньому взяли участь понад 500 делегатів, які представляли фактично всі галузі й напрями агропромислового комплексу країни: переробники, фермери, птахівники, тваринники й інші сільгосптоваровиробники. Також в роботі форуму взяли участь міністр аграрної політики та продовольства України Микола Присяжнюк, заступник голови Державного агентства земельних ресурсів України Євген Бердніков, заступник міністра доходів і зборів України Андрій Ігнатов, перший віце-президент Національної академії аграрних наук України Ігор Гриник та інші. 

Коли проаналізувати хронологію подій у металургійному комплексі, то складається враження, що в Україні немає іншої галузі з такою драматичною історією, як феросплавна. Останніми роками вітчизняні виробники феросплавів, які займали провідні позиції на світовому ринку, раптом опинились на межі повного знищення. «Посприяли» ж цьому не так закордонні конкуренти, як доморощені чиновники з владних кабінетів. І лише завдяки втручанню глави держави у них з’явився шанс на відродження. Але ненадовго — сьогодні їхнє майбутнє знову під знаком запитання. Особливо це стосується одного з найбільших у світі —  Нікопольського заводу феросплавів. 

Історія банківської системи України, попри юний вік,  має у своєму активі падіння і злети, невдачі й успіхи. Але при цьому банківський сектор найінтенсивніше розвивався і розвивається. Тому у переддень професійного свята — Дня банкіра — ми вирішили поспілкуватися з Дмитром Зінковим — головою правління банку «Надра». Передусім тому, що «Надра» — чи не єдина фінансова установа, яка зуміла в надзвичайно складній ситуації не лише, образно кажучи, відродитися з попелу, а й за короткий  час стати  одним із лідерів української банківської системи за багатьма показниками. Завдяки чому вдалося досягти цього  та що спонукало Дмитра Зінкова майже рік тому взяти на себе відповідальність за долю такого складного бізнес-проекту — з цього запитання розпочалася наша розмова з головою правління банку «Надра» Дмитром ЗІНКОВИМ. 

У  рамках проекту освітнього центру ЄБА відбувся майстер-клас для журналістів. Про використання аграрних біотехнологій в агросекторі України  розповів доктор біологічних наук з Інституту харчової технології та геноміки НАН України Борис Сорочинський.
За даними пана Бориса, біоіндустрія разом із біофармацевтикою посідає третє місце серед провідних секторів світової економіки, поступаючись лише банківському і нафтогазовому. У країнах ЄС у 2008 році обсяг сектору біоекономіки перевищив 1,5 трильйона євро, і в ньому було зайнято близько 10% працездатного населення. Проте створення генетично-інженерних (ГІ) організмів викликало багато проблем та питань. 

На українському ринку після півторарічної паузи утворився значний відкладений попит компаній, які мають бізнес в Україні, на залучення капіталу через первинні публічні розміщення акцій (IPO). У 2012 році 20 українських компаній анонсували IPO на зарубіжних ринках на суму приблизно $2,5 мільярда (з них 11 оголосили про намір розміститися на Варшавській фондовій біржі). Про це повідомляється у регулярному дослідженні «IPO від А до Я: Довідник емітента» компанії «Дагда».  

Торік, за підсумками реалізації державних програм «Доступне житло» і «Здешевлення вартості іпотечних кредитів», розроблених у рамках соціальних ініціатив Президента Віктора Януковича, Харківська область увійшла до першої п’ятірки регіонів країни, які впоралися з цим завданням. Зокрема, за програмою здешевлення іпотечних кредитів на будівництво доступного житла укладено 77 кредитних договорів на загальну суму 15,6 мільйона гривень, за якими виплачено громадянам на часткову компенсацію відсотків майже 350 тисяч гривень. За програмою будівництва доступного житла укладено 72 договори на будівництво 77 квартир загальною площею 4,2 тисячі квадратних метрів і перераховано новоселам 6,3 мільйона гривень.  

Міністерство фінансів розробило законопроект про посилення контролю за обігом товарів іноземного виробництва. Документ спрямований на боротьбу з контрабандою. А оскільки переважна кількість товарів, які завозяться в Україну нелегально, реалізуються кінцевому споживачу за готівку здебільшого фізичними особами — платниками єдиного податку, то пропонується зобов’язати таких продавців застосовувати реєстратори розрахункових операцій (далі — РРО). 

Нещодавно в Полтавській державній аграрній академії урочисто відкрили лабораторію енергетичних культур і біопалива. Це стало можливим завдяки українсько-голландському проекту, що започаткований три роки тому з метою вивчення біоресурсів рослинного походження для подальшого їх корисного використання. Конкретно — для виробництва біопалива. У рамках цього комплексного проекту науковці, наприклад, вирощують на ділянках землі несільськогосподарського призначення і досліджують світчграс — багаторічне лозовидне просо, що дає від 6 до 12 тонн сухої біомаси з гектара. В лабораторії мені продемонстрували січку й пелети, одержані з цієї заокеанської рослини. Є тут і гранули, виготовлені з очерету та рогозу, що ростуть у природних умовах на теренах області.