Економіка

Україна веде переговори з кількома країнами та Організацією Об’єднаних Націй про розблокування портів для безперешкодного вивезення зерна. Проте головним гарантом у цьому питанні залишається зброя, яку ми отримуємо від держав-партнерів. Про це сказав Президент Володимир Зеленський, спілкуючись із представниками ЗМІ з нагоди Дня журналіста, повідомляє Офіс Президента. «Для нас важливо, що ми готові випускати зерно. Ми маємо інформаційний наратив росії про те, що дефіцит харчових продуктів — через Україну, через те, що ми не вивозимо. Це неправда, і ви чудово про це знаєте», — зазначив глава держави.

Керівництво Нацбанку, Мінекономіки та голова Комітету з питань фінансів, податкової та митної політики Верховної Ради України Данило Гетманцев запропонували повернути податки на імпорт (законопроєкт №7311). Ще один законопроєкт — №7418 ініціював Прем’єр-міністр Денис Шмигаль. Фактично йдеться про скасування закону №7190, яким на початку квітня 2022 року встановлено податкові пільги для імпорту. Головне нововведення цього документа — платник переходить із загальної системи на єдиний податок 2%.

Пригадується,  як після початку широкомасштабної війни росії проти України курс долара до гривні в обмінних пунктах зріс мало не до позначки 40. Потім, щоправда, знизився, і за долар вже давали не більш як 33 гривні. Після 20 травня знову спостерігаємо зростання — до позначки 37,5. Такі цифри були в обмінниках і трохи вищі — на чорному ринку. Дехто вважає критерієм оцінки ринкової вартості гривні саме ці сегменти ринку.

Насамперед як гаранта експорту до країн ЄС найбільш чистої зеленої, тобто безвуглецевої електроенергії, яку генерують і українські атомні станції. Нагадаю: до війни з росією ми мали експорт лише з Бурштинського енергоострова до 800 МВт, який ДТЕК забезпечував виключно своєю тепловою, найбільш брудною генерацією. Імпорту електроенергії, за словами міністра енергетики Германа Галущенка,  з початку війни в нас не було, хоч з моменту синхронізації ми можемо використовувати аварійну допомогу з Європи. 

Перед владою й суспільством нині постає питання: чи треба підвищувати податки для бізнесу, адже державна скарбниця значною мірою працює на перемогу України у війні. «Урядовий кур’єр» зібрав думки фахівців з цього приводу. Війна — це дуже дорого, а тому ніколи не проходить безслідно для бюджетів держав, втягнутих у збройний конфлікт. Методів залучення коштів на воєнні потреби небагато, й один з них — підвищення податків. Чи є досвід підвищення податків у країнах, де був воєнний стан, у цьому чи минулому столітті?

ООН б’є на сполох: через блокування російською армією українських портів експорт зерна істотно скоротився, а це  загрожує голодом значній кількості країн. «Без реінтеграції сільськогосподарського виробництва України врегулювати глобальну продовольчу кризу неможливо», — заявив Генеральний секретар ООН Антоніу Гутерріш. У Всесвітній продовольчій програмі ООН (WFP) сподіваються,  що зможуть достукатися до сумління російського керівництва.

У розробленні відповідної постанови  активну участь брали Фонд держмайна та Міністерство економіки.  «Урядовий кур’єр» з’ясовував, які саме знижки передбачено, й уточнював проблемні моменти. Дмитро Груба, адвокат юридичної фірми «Ілляшев та Партнери» зазначає, що допоки офіційно остаточного тексту постанови не оприлюднено. Тому джерелом інформації для коментарів слугують інформаційні повідомлення на «Урядовому порталі» та  офіційному сайті Фонду держмайна України. 

Харківську фабрику морозива «Хладопром» в Україні знають давно. Її історію почали писати ще в 1930-х. Однак успішно працювати й розвиватися підприємству далі завадила війна з росією. Злочинна агресія рашистів змусила шукати для підприємства умови, в яких можна спокійно й продуктивно працювати. Можливості розмістити виробничі потужності знайшли у місті Сміла на Черкащині.

Вітчизняний ринок нерухомості з початком повномасштабної війни росії проти України фактично призупинив роботу: квартири та будинки ніхто не купував і не продавав, не можна було оформлювати спадщину тощо. Тож фактично до початку цього тижня не працювали Державний реєстр речових прав на нерухоме майно, Державний реєстр іпотек, Єдиний реєстр заборон на відчуження об’єктів нерухомого майна. А без цих важливих реєстрів не можна проводити операції з нерухомим майном.

На Тернопільщині торік відремонтували 277,2 кілометра доріг державного значення. Область була серед лідерів за кількістю відновлених автошляхів. Цього року запланували відремонтувати 230 кілометрів доріг і 30 мостів. Роботи мали розпочати навесні. Проте здійснити накреслене не дозволив російський агресор, який розгорнув повномасштабну війну в Україні. Якими справами були сповнені трудові будні тернопільських дорожників упродовж майже трьох воєнних місяців? Про це в розмові з начальником Служби автомобільних доріг в Тернопільській області Миколою ДОВГОШИЄЮ.  

Приємна новина: державна траса М-03 на ділянці між Києвом та Полтавою  знову проїзна. Водії з Полтави та області тепер можуть безперешкодно, економлячи час, їздити у столицю й назад. Це стало можливим завдяки тому, що поблизу села Борщів на Київщині проклали тимчасову об’їзну дорогу поряд зі зруйнованим мостом через річку Трубіж. Раніше водіям доводилося їхати через Переяслав.

Гроші, як відомо, люблять тишу. Та попри важку війну й  економічні негаразди  сьогодення, Нацбанк України звітує, що перший квартал 2022 року фінансові установи закінчили зі стабільно високим рівнем ліквідності та прибутками. І в цілому банківська система країни працює надійно. Ситуацію на  фінансово-банківському  ринку аналізує «Урядовий кур’єр».