Економіка

Український уряд, запланувавши фінансування безпрецедентного обсягу реконструкції та ремонту автомобільних доріг, розбудовує мережу швидкісних автошляхів з дозволеною максимальною швидкістю руху 110—130 км/год. Ідеться про дороги, які матимуть не менш ніж по дві смуги руху в один бік із роздільною смугою, яка запобігає лобовим зіткненням із зустрічним транспортом. Основна мета швидкісної мережі — зекономити час водіям, а також зробити подорожі між українськими містами комфортнішими й безпечнішими.

Основа тваринництва в розвинених країнах — потужні аграрні підприємства, а не особисті селянські господарства населення. Натомість в Україні більшість поголів’я ВРХ і свиней утримують у приватних обійстях, що потребує від ветеринарної служби і суто професійних вмінь, навичок співпраці з населенням.

Державна допомога аграріям — не лише інструмент збільшення продуктивності праці в АПК і суміжних галузях, а й розв’язання питання зайнятості та забезпечення адекватного рівня життя на сільських територіях. Це стосується бюджетної програми компенсації аграріям частини вартості вітчизняної сільгосптехніки.

Прем’єр-міністр Олексій Гончарук нещодавно заявив, що з 1 лютого цього року Кабмін запроваджує програму пільгового кредитування малого і середнього бізнесу під 5% річних. Проте, як відомо, банки надають кредити підприємствам за щорічною ставкою, не меншою за 17—20%. Отже, держава заявляє, що різницю у ставці кредитування, яка становитиме 12—15% для всіх українських позичальників, буде погашено.

Життя — це рух. Рухаємося — отже, працює економіка, забезпечують потреби людей, країна розвивається. Проте саме з рухом і виникають неабиякі проблеми. І в місті, і в селі. На сайті Черкаської обл­держадміністрації читаємо: «Станом на 1 жовтня 2019 року в області 34 сільські населені пункти мають потребу в забезпеченні транспортним сполученням з районним центром, а це становить 4,1% загальної кількості сільських населених пунктів області». Тобто потреба в перевезеннях є.

Чисельність наявного населення в Україні, за оцінкою, на 1 листопада 2019 р. становила 41 940,7 тис. осіб. Упродовж січня — жовтня 2019 р. чисельність населення зменшилася на 212,5 тис. осіб.

Торік одному з найбільших бюджетоутворюючих підприємств України — ПАТ «КВБЗ» виповнилося 150 років. І майже третину цього періоду ним керували нинішній голова наглядової ради підприємства Володимир Приходько і його батько Іван Приходько. Під керівництвом цих мудрих, із державницьким мисленням професіоналів завод у скрутні для економіки роки навіть відчутно зміцнив свої лідерські позиції на ринку транспортного машинобудування. Нині це потужне підприємство, без перебільшення, знають і йому довіряють на всіх континентах.

Щоразу, буваючи в журналістському відрядженні, пов’язаному з роботою сільськогосподарських структур, неодмінно звертаю увагу на місцеву переробну базу. Помітив тенденцію: якщо раніше у сільських населених пунктах наявність млина, олійниці чи круподерні була винятком, то нині стала майже правилом. Тобто місцеві господарники вже не обмежуються вирощуванням чи виробництвом рослинницької або тваринницької продукції, а воліють її переробляти і пропонувати торгівлі готові до споживання власноруч виготовлені вироби.

Наприкінці 2019 року Верховна Рада України ухвалила в першому читанні неоднозначний законопроєкт, який ще на стадії обговорення в колі народних обранців та експертів викликав здебільшого негативні відгуки. Ідеться про законопроєкт №2133 про захист прав боржників під час здійснення колекторської діяльності. «Урядовий кур’єр» з’ясовував, що закладено в ньому і які зміни можуть запропонувати до другого читання.

За п’ять років позитивний ефект для вітчизняної економіки від транспортування російського газу територією України до Європи становитиме майже 150 мільярдів гривень. І це без урахування безпосереднього доходу від транзиту. Таку цифру під час пресконференції оприлюднив генеральний директор ТОВ «Оператор ГТС України» Сергій Макогон, коментуючи вплив на розвиток нашої держави нової транзитної угоди України та Росії, укладеної наприкінці минулого року.

Останнім часом припинили надавати державну допомогу на підтримку фермерських господарств. Мало того, серед сільгоспвиробників поширюються чутки, нібито вони муситимуть повертати кошти, отримані протягом 2018 року. Звідки такі чутки, варто пояснити докладніше.

Дедалі частіше аграрії вживають новий термін «нішеві культури». Він є в обласній комплексній програмі підтримки сільгоспвиробників Полтавщини, яка передбачає їхнє додаткове фінансування. Про важливість та перспективи цих культур щодо експорту «Урядовому кур’єру» розповів кандидат сільськогосподарських наук, професор кафедри землеробства і агрохімії імені В.І. Сазанова Полтавської державної аграрної академії Сергій ПОСПЄЛОВ.