Унікальний природний комплекс, одне із семи чудес України Бузький Гард на Миколаївщині в разі підняття рівня Олександрівського водосховища може назавжди сховати вода. Про цю проблему «УК» писав неодноразово, бо вона викликала великий резонанс у суспільстві. До акцій захисту Бузького Гарду від підтоплення приєдналася сила-силенна небайдужих людей. 

Гербарій Чернівецького національного університету ім. Юрія Федьковича визнано національним надбанням — так високо відзначено його наукову та історичну цінність. У країні шість таких іменитих гербаріїв. До того ж чернівецький — один з найдавніших. Його почали створювати у 1877 році разом з відкриттям університету. 

У суспільстві обговорюють питання збільшення природно-заповідного фонду (ПЗФ) та створення національних парків. Україна зобов’язалася до 2020 року розширити площі природно-заповідного фонду до 15% загальної території країни за рахунок різних типів ландшафтів. Тож створювати такі об’єкти тільки на території лісів не зовсім коректно. 

Після затяжних дощів ріки й потоки на Закарпатті переповнюються і несуть сміття. З гір у долину змиває десятки тисяч пляшок, предметів, які не тонуть. Згодом на кущах уздовж берегів висять тисячі поліетиленових пакетів, що не додає ландшафтам мальовничості. 

Майже непрохідні заболочені гирлові ділянки Здвижу й Тетерева — рай для звірів і птахів, яких в інших місцях столичної області тіснить, турбує, а то й винищує homo sapiens, який чомусь визначив себе вінцем природи і обранцем Бога. А тут ніхто не руйнує бобрових хаток та загат, не пуляє заради розваги в ширяючих у небі чорних шулік, змієїдів, орланів, не ставить капканів на зайців чи петель на косуль. Такий собі маленький рай для природи. Рай, який у будь-яку мить може перетворитися на пекло, варто лише повернутися до влади колишнім друзям Януковича. Адже саме тут, у Сухолуччі, диктатор та його найближче оточення свого часу облаштували собі місце для панських полювань. 

Інформація про отруєння річок — наче перекличка мертвих. Тясмин, Случ, Хомора, Коник, Сула, Остер… Часом отрута виявляється такої сили, що гинуть не тільки риба, жаби, раки, а й качки, навіть бобри. Саме так сталося в Житомирській області на річках Случ та Хомора. 

Масове отруєння людей в Ізмаїлі змушує пильніше ставитися до систем водопостачання й водовідведення в інших містах і селах. Черкащина в цьому сенсі — регіон не з найкращих. Недавно Катеринопільський район сколихнула справжня екологічна катастрофа. Тонни води із несправних очисних споруд потекли сільськими городами і потрапили у річку Гнилий Тікич. Якість води тут і раніше була невисокою, а тепер ситуація стала критичною. 

Державне підприємство «Сарненське лісове господарство», що на Рівненщині, — один з лідерів за результатами господарювання в галузі. Тут один із найкращих колективних договорів щодо соціального захисту працівників. Тобто незважаючи на політичні торнадо та суспільні цунамі, економічна й соціальна складові йдуть поряд. Утім, пальма чи радше сосна першості дається непросто.

Директор підприємства Сергій БЕЛЕЛЯ має неординарний погляд на проблеми та перспективи розвитку лісівничої галузі, яка  стала на шлях реформування. 

Міністр екології та природних ресурсів Остап Семерак домовився з литовським колегою про співпрацю щодо утилізації відходів і реформування сфери надрокористування. Відповідне спільне рішення ухвалено в Батумі під час однієї із зустрічей, які український чиновник провів поза основною програмою міністерської конференції, що відбувалася в червні у Грузії.

Пан Семерак також домовився про візит у липні до України міжнародної делегації на чолі з директором Організації економічного співробітництва та розвитку Саймоном Аптоном і керівником Відділу співробітництва з країнами Європи, Близького Сходу і Північної Африки Федерального міністерства навколишнього середовища, охорони природи, будівництва та безпеки ядерних реакторів Німеччини Юргеном Кайнхорстом, які спільно з українськими урядовцями обговорять перехід до «зелених методів економічної діяльності». 

На Міжнародній науковій конференції в межах ООН щодо класифікації запасів і ресурсів мінеральних корисних копалин, що відбулася в Женеві, доповіді голови Державної комісії України по запасах корисних копалин (ДКЗ) Георгія РУДЬКА з профільних проблем викликали неабияке зацікавлення міжнародних експертів. «УК» він розказав, яка нині в Україні державна політика в надрокористуванні й що потребує корекції.