Екологія

У багатьох моїх знайомих стан стресу, викликаний подіями останніх місяців, перейшов у хронічний. Гинуть — як з однієї, так і з іншої сторони — наші громадяни. Насилля, керовані й підгодовані матеріально з «братньої» Росії сепаратисти, стрілянина і вибухи, заручники, похорони, сльози матерів, які більше ніколи не обнімуть своїх синів…  А нині є в Україні й зовсім інше життя. Хоч воно теж періодично сповнене жорстокості, але від нашого докорінно відрізняється. Вже хоча б тим, що в ньому подібні не вбивають подібних до себе.  

Міста і села області  досі оговтуються від травневої стихії, коли впродовж кількох годин ночі гірські ріки й невеличкі потічки миттєво вийшли з берегів і наробили лиха і в гірських, і в низинних районах. Перед стрімкими потоками дощової води не встояли ні капітальні шляхопроводи, ні електроопори, ні величезні дерева, ні господарські будівлі. Здавалося б, нищівний паводок 2008 року не повториться, але для жителів гірського Старосамбірського та сусіднього низинного Самбірського і Дрогобицького районів він виявився ще масштабнішим. 

Стоїмо на величезному заасфальтованому майданчику. Навколо — величні ялини та сосни. Під цим асфальтом колись була чудова галявина, але громадянину Януковичу закортіло відзначити свій 60-й день народження «на природі». Колона будівельної техніки негайно рушила до лісу, який оточує державну резиденцію «Залісся», і люди у будівельних робах на «раз, два, три» перетворили мальовничу місцину на банальну пивничку під відкритим небом. Саме тут було знято вже історичні кадри, на яких витанцьовував Янукович зі своєю компанією.  

Коли спостерігаєш за останніми новинами про повені на Балканах, знищений урожай, десятки загиблих, постає питання: а чим обернеться чергова повінь для України? Близькі до балканського сьогодення картини затоплених прикарпатських сіл та селищ, зруйнованих мостів, дамб, ліній електропередач після повені 2008-го ще міцно тримає пам'ять. Як і усвідомлення того, що все могло обійтися набагато легше, якби не людська жадібність і дурість. Зокрема йдеться про головну причину лиха — вибирання гравію з річок. 

Ліси Польщі порають 24 тисячі лісівників. Наші — навіть менші за площею — 64 тисячі. Рентабельність наших лісопідприємств — 2—3%, європейських (зокрема державних) — 15—22%. Можна ще порівняти рівень охорони живої природи, прозорість торгівлі деревиною, зарплати працівників галузі тощо. На жаль, це також буде не на нашу користь. Але відтепер, з підписанням Угоди про асоціацію (нехай поки що політичної її частини), у нас з’явилася чітка перспектива розмовляти на лісову тематику з Європою на рівних, успішно торгувати лісопродукцією.  

Звідси Карпати — наче на долоні, збігають за обрій могутніми гірськими хребтами, які щодалі — то з зелених стають синіми, фіолетовими, блакитними, наче небо. Над усіма горами височіє Говерла, гублячись у серпанку хмар. На таких висотах не кожне дерево може прийнятися. А як уже прижилося і заплодоносило, то вважається найкращим  з-поміж своїх побратимів, насіння з нього — найдобірніше. Тому державний дендрологічний парк «Високогірний», що розкинувся на висоті у півтора кілометра над рівнем моря на 124 гектарах території Надвірнянського лісгоспу Івано-Франківщини, називають ще лісовою лабораторією. Тут науковці відточують знання про флору карпатських лісів, удосконалюють селекційні методи, а лісівники-практики беруть для лісовідновлення саджанці з елітних, так званих плюсових дерев, що за таксаційними, господарськими показниками є особливо цінними.

Нинішня весняна повінь дещо менша за норму, але цього достатньо для задоволення потреб країни, запевнив журналістів голова Держводагенції Василь Сташук. Уже підготовлено до наповнення магістральні канали, зокрема Північнокримський. Дніпровські водосховища ще можуть додатково прийняти до 5 км3 повеневих вод. Цей резерв об’єму поки що не заповнюють, щоб у разі потреби прийняти воду з Білорусі та Росії. Посилено увагу до Дунаю, відстежується ситуація на Тисі.  

Україна має найбільшу в Європі площу внутрішніх водойм. Понад 1 мільйон 100 тисяч гектарів водного дзеркала створюють унікальні можливості як для штучного вирощування риби (аквакультури), так і для промислу дикорослих видів. А ще є Азовське та Чорне моря, вихід у Світовий океан. Це величезний потенціал, який може забезпечити потреби країни в рибі фактично повністю. На думку президента Інтелектуального центру з питань раціонального використання водних ресурсів України віце-президента УСПП Василя Коротецького, ми можемо самі задовольнити українських споживачів. Хоч і не на 100%, але левову частку ринку — напевно. 

Днями до Приморського суду міста Маріуполя надійшли матеріали щодо двох масштабних порушень природоохоронного законодавства. В обох випадках йдеться про вилов за простроченими документами відповідно 15 та 5 тонн риби, який здійснювали промислові судна. Рибалки скаржаться на бюрократію при отриманні дозволів і свої дії називають вимушеними, бо «треба годувати сім’ї». «Але ці й інші факти порушень промисловиками і тими, хто проводить так звані «наукові лови», масштабність та масовість таких порушень дають підстави казати, що неконтрольований промисловий вилов став ще одним жахом для вітчизняних водойм», — вважає голова Асоціації рибалок України Олександр Чистяков. За його словами, професійні рибалки, яким держава дала право на вилов риби, офіційно показують тільки близько 50% свого улову, вся інша спіймана риба — в «тіні». І це ні для кого не таємниця. Інакше не виживе рибалка. За словами О. Чистякова, перевіряючі структури обклали рибалок такими поборами, що це змушує промисловиків усвідомлено йти на порушення закону. 

Багато хто знає, що торік 19 грудня у Верховній Раді так і не ухвалили Держбюджету-2014. Але мало хто поінформований, що серед інших законів, які також винесли цього дня на розгляд народних обранців, були і пропозиції про внесення змін до правил полювання (№2264-1). Отакої: країну штормить, а любителям постріляти дичину в голові геть інше. Оце вже справді як у приказці: Полювання — понад кохання Чого ж  захотілося власникам карабінів та багатозарядних рушниць? Якщо щиро, то  влаштувати такі собі острівці вседозволеності. Себто спецгосподарства, де можна розстрілювати тварин, не зважаючи на сезон та загальноприйняті мисливські правила.  

Якщо випадає щастя скупатися в морі, озері, річці, то перед тим, як булькнути, завжди уважно озираюся, чи не стримить десь трубка підводного плавця. А ще уважніше придивляюся, чи не озброєний той плавець списом або  підводною рушницею. Дуже, знаєте, не хочеться отримати дірку в боці — такі випадки непоодинокі. 

Весни та осені з їхніми помірними температурами ставатимуть довшими, влітку частіше траплятимуться дуже спекотні, а взимку — дуже холодні дні. Тобто півроку погода радуватиме комфортом, а ось другу половину року доведеться пріти або мерзнути. Такою наше кліматичне майбутнє бачать науковці Українського гідрометеорологічного інституту (УкрГМІ). «Температура повітря в Україні протягом останніх п’ятдесяти років збільшується. Ці зміни спостерігаються протягом усього року, — каже директор Інституту Володимир Осадчий. — За останні два десятиріччя середня за рік температура повітря в країні підвищилася на 0,8 градуса відносно кліматичної норми». На перший погляд, що таке 0,8 градуса? Але — зверніть увагу — йдеться про середню температуру. Країна в нас доволі велика, отже, відчує потепління по-різному. Влітку трохи більше за середній показник температура зросте на північному сході, а взимку — в південних областях.