Що не день, то через ЗМІ дізнаємося про нові випадки різких перепадів температури повітря в різних куточках світу, про руйнівні зливи, повені, урагани, бурі… Стрімко зростає частота та інтенсивність кліматичних аномалій, екстремальних погодних явищ. Серед викликів, перед якими опинилося людство, й лісові пожежі, які дестабілізують «зелені легені» планети, у глобальному масштабі негативно впливають на атмосферу, а відтак на здоров’я та безпеку нас із вами. Наскільки це серйозна проблема, свідчить те, що їй була присвячена 5-та Всесвітня конференція Wildfire, яка  працювала в м. Сан Сіті (ПАР). Серед півтисячі делегатів участь у зібранні науковців та практиків брав і представник України — нинішній наш співрозмовник — доцент, керівник міжнародних програм Інституту лісового і садово-паркового господарства Національного університету біоресурсів і природокористування Сергій Зібцев. 

У матеріалі під промовистою назвою «Коли небезпека до лампочки» («Урядовий кур’єр» від 19 січня 2011 року) йшлося про загрозливу ситуацію, що склалась на Житомирщині з утилізацією відпрацьованих люмінесцентних ламп. Варто нагадати, що вони належать до першого класу відходів — надзвичайно небезпечні. Обумовлено це тим, що в кожній із компактних люмінесцентних ламп міститься до 4 мг парів ртуті. У випадку розгерметизації цього вистачить для перевищення максимально допустимої концентрації небезпечної речовини у шкільному класі вчетверо (!) або на формування у 20 кубометрах повітря «атмосфери», достатньої для гострого отруєння людини. Та головна небезпека ртуті в її здатності акумулюватися в живих організмах. Причому навіть невеликі дози цього важкого металу здатні викликати в людей гострі фізичні та психічні розлади, навіть божевілля, та катастрофічно позначитись на здоров’ї дітей, народжених від постраждалих від отруєння ртуттю батьків. 

Чи збільшиться кількість птахів у окремо взятій місцевості, якщо школярам подарувати біопаливний котел? На перший погляд здається, що питання стосується речей, які неможливо пов’язати. Але, пригадавши стару англійську загадку про залежність кількості овечих отар від кількості старих дів (логічний ланцюжок: самотні пані, зазвичай, тримають котів, які, у свою чергу, зменшують популяцію мишей, котрі псують посіви конюшини, яку дуже люблять вівці), починаєш і в цій історії шукати заковику.  

У мене перегоріла енергоощадна лампочка. Хоч і побутує думка, що ці освітлювальні елементи в кілька разів довговічніші від «лампочок Ілліча», однак на власному досвіді переконалася, що це не так. Втім, річ не в цьому. А в тому, що з такими лампочками далі робити. Адже вони містять токсичну речовину — ртуть. Фахівці рекомендують їх здавати на спеціальні пункти для такої ж спеціальної утилізації. Однак більшість людей цим не заморочуються, а просто їх викидають на смітник. Бо одні не знають, куди ж їх віднести, а інші й знати не хочуть…   

В Україну щороку ввозять до 20 млн енергоощадних ламп, які містять ртуть, отже, потребують спеціальної утилізації й переробки. Однак люди їх викидають як звичайне сміття. Що потрібно зробити, аби ситуація змінилася? Про це «Урядовий кур’єр» запитав заступника директора Департаменту екологічної безпеки Мінприроди Олександра Посмітного.  

Повчальну історію розповіла знайома про «сміттєву» культуру в Німеччині зразка 1998 р. Наш співвітчизник, художник гостював в українських емігрантів у Мюнхені. Одним із його побутових обов’язків було… сортування сміття. Біля будинку стояли шість контейнерів для різних видів сміття, і для кожного виду призначався відповідний за кольором пакетик у домі господаря. Але художник — людина творча — він не став обтяжувати себе такими дрібницями і… звалив усе в один пакет. За це його оштрафували на 2 тис. марок. Щоб сплатити штраф, йому довелося продати одну з картин. Так гонорар… пішов на сміття...  

Складною залишається екологічна ситуація в Україні. У промислових містах скорочуються площі зелених насаджень, збільшуються обсяги незаконного вирубування лісів, забруднюються і знищуються водойми. Антропогенне і техногенне навантаження у кілька разів перевищує показники розвинених країн. Таке бачення ситуації окреслив Прем’єр-міністр Микола Азаров під час селекторної наради у Міністерстві екології та природних ресурсів.   

«Найбільш підняті місцевості, розчищені від лісу під орні землі, і селища, в яких згруповано нечисленне населення тутешнього краю; розділені між собою болотами, вони нагадують острови різного виду та форми і справді стають такими навесні і восени, коли внаслідок повені сполучення між ними стає утрудненим, а часом зовсім неможливим…» — таким наприкінці позаминулого століття побачив і у книзі «Військово-статистичний огляд Волинськой губернії» описав Поліський регіон підполковник А. Забєлін.  

За повідомленням преси, Черкаська облдержадміністрація разом з Державним агентством водних ресурсів розробляють проект поглиблення русла Дніпра біля Черкас для прискорення течії ріки. Такі заходи, на думку фахівців, на яких посилається ініціатори новацій, дадуть змогу ефективніше боротися із цвітінням та засміченням водної артерії.  

Ще наприкінці лютого комунальні служби взялися за велике прибирання міста. Розпочалися роботи з ремонту доріг, обрізання зелених насаджень, прибирання парків, скверів, пляжів. Ліквідовано майже 50 стихійних звалищ. Сьогодні роботи тривають.  
 Слушною була і пропозиція першого заступника голови правління ЗАТ «ЗАЗ» Юрія Плечуна щодо економічних санкцій до тих, хто смітить. .