Уже третій рік триває воєнний конфлікт на сході України. І весь цей час іде процес переміщення людей з тимчасово окупованих територій. За інформацією Мінсоцполітики, станом на 1 серпня 2016 року на облік взято 1,749 мільйона осіб.

Урядовий контактний центр систематично проводить прогнозні дослідження щодо внутрішньо переміщених осіб (ВПО) шляхом телефонного опитування громадян, які звертаються на урядову «гарячу лінію». Так, наприкінці 2015 року проведено дослідження «Актуальні проблеми адаптації та соціального захисту внутрішньо переміщених осіб». Воно дало можливість виявити основні проблеми, з якими стикаються ВПО. Найгостріші — брак житла, роботи та документів. А такі питання, як мова і ставлення оточення, не є гострими ні для переселенців, ні для інших громадян. Тобто розколу, тему якого періодично порушують у ЗМІ (особливо російських), в Україні немає. Це підтверджує і той факт, що найбільше допомоги ВПО отримують саме від волонтерських організацій. 

Реформи в Україні охоплюють дедалі більше сфер. І для земельних відносини настав час для змін на краще. Для громадянина важливо зменшити кількість необхідних відвідувань відповідних державних органів.

Так, з 1 січня 2016 року набули чинності зміни до Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень». Зареєструвати власність чи інші права на землю можна через місцевий центр надання адміністративних послуг (ЦНАП), який приймає документи для держреєстрації речових прав на нерухоме майно, або у нотаріуса. Саме після реєстрації у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, виникає, змінюється чи припиняється відповідне право. Правила реєстрації прав на нерухоме майно, у тому числі на земельну ділянку, визначені, зокрема Порядком державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2015 р. № 1127, яка також набула чинності 1 січня 2016 р. 

Учора опівночі згідно з рішенням Національного агентства із запобігання корупції (НАЗК) почала працювати система електронного декларування. З часу її старту дається 60 днів, щоб подали декларації високопосадовці: Президент України, Прем’єр-міністр і міністри, народні депутати, керівники департаментів виконавчих органів — загалом майже 50 тисяч осіб, які відповідно до статті 50 Закону «Про запобігання корупції» займають відповідальне та особливо відповідальне становище. Інші держслужбовці звітуватимуть про свій майновий стан з початку наступного року. 

 Ухвалення урядом постанови «Про внесення змін до Регламенту Кабінету Міністрів України» покликано вдосконалити процедуру підготовки урядових рішень.

Міністр Кабінету Міністрів Олександр Саєнко так прокоментував згадане рішення: «Внесені зміни до Регламенту передбачають декілька важливих речей. По-перше, впроваджується процедура розгляду проектів актів на засіданнях уряду та урядових комітетів відповідно до щоквартальних планів-графіків. Це дасть змогу зробити роботу системнішою. По-друге, встановлюються чіткі терміни погодження проектів актів Кабміну зацікавленими центральними органами виконавчої влади. Мінімальний строк — один день на погодження актів з невідкладних питань, максимальний — один місяць. По-третє, запроваджується принцип погодження за мовчазною згодою — якщо у встановлений термін зацікавлений орган не висловив зауважень щодо проекту акта, він вважається погодженим».

З минулого року в Україні офіційно почали видавати закордонні біометричні паспорти. Впровадження такого типу офіційних документів є способом підвищення захищеності суспільства від проявів злочинності та міжнародного тероризму. Для українців – це ще й можливість наблизитися до безвізового режиму з ЄС. Адже нині така форма посвідчення особи запроваджена у понад 90 державах світу, а ще 20 держав готові до впровадження таких документів у найближчі роки.

Особливістю цього документа є електронний носій даних з інформацією про біометричні показники власника з метою його ідентифікації: за зображенням людини, відбитками пальців і електронним підписом. 

Нині в Міністерстві освіти і науки України триває розробка проекту Закону України «Про освіту».Саме він має стати фундаментом побудови нової української школи, адже регламентує сферу діяльності майже 10 мільйонів громадян, які залучені до системи освіти.

Одним із головних аспектів модернізації української освіти є подовження тривалості навчання в середній школі до 12 років, починаючи із шестилітнього віку вже з осені нинішнього року. 

Контроль за безпекою на транспорті в усі часи і в будь-якій країні світу — одне з головних завдань розвитку та функціонування інфраструктури. І Україна — не виняток, тим паче в сучасних умовах, коли на сході лунають постріли, ллється кров, гинуть люди, а наш зовсім не дружний сусід — Росія — використовує всі заходи задля гібридної війни й розхитування спокою всередині держави.

Саме завдання упередження будь-яких небезпечних ситуацій на транспорті, контролю за безпечною його роботою було покладено на нещодавно створену інституцію — Державну службу України з безпеки на транспорті (Укртрансбезпека). «УК» розпитав у його голови Михайла НОНЯКА, що вдалося зробити за короткий проміжок часу її фахівцям, які основні проблеми щодо питань безпеки на наших автомобільних і залізничних шляхах, а також на морському й річковому транспорті ще не розв’язано і які завдання стоять перед Укртрансбезпекою. 

Прем’єр-міністр Володимир Гройсман не здивував присутніх у залі засідань уряду міністрів анонсом про введення в дію з 15 серпня Національним агентством з питань запобігання корупції системи електронного декларування доходів особами, уповноваженими на виконання функцій держави або місцевого самоврядування. Такий крок, на думку глави уряду, — важливий інструмент боротьби з корупцією хоч би тому, що можна буде ознайомитися з доходами, власністю державних службовців, порівняти їхні доходи з витратами. 

Екологічною катастрофою всеукраїнського масштабу назвали експерти нещодавнє отруєння річок у Полтавській, Чернігівській, Житомирській, Сумській, Київській, Черкаській та Дніпропетровській областях.

Голова Державної екологічної інспекції України Андрій Заїка звинуватив у скоєному передусім місцеву владу. Адже недотримання норм екологічної безпеки розташованими там промисловими, комунальними і сільгосппідприємствами призвело до масової загибелі риби та іншої живності. Він також наголосив, що відповідно до законодавства місцева влада повинна встановлювати межі водоохоронних смуг, де не можна розміщувати виробництво. 

Об одинадцятій ранку в Міжнародному конгрес-центрі «Український дім» люд прощався з убитим журналістом Павлом Шереметом. У цей самий час його світлу пам’ять вшанували хвилиною мовчання в Будинку уряду. А Прем’єр-міністр Володимир Гройсман наголосив: результати розслідування цього резонансного вбивства обов’язково мають бути публічними.