Ця зустріч, щиро кажучи, змусила мене кардинально змінити своє уявлення про вищі навчальні заклади, які прийнято називати провінційними. Звичайно, вони не можуть похвалитися такою матеріальною базою, як столичні чи «гранди» з міст-мільйонників, у яких за спиною, так би мовити, сто й більше років історії та традицій. Ставши вже своєрідною візитівкою країни, вони мають і більше уваги, й підтримки на загальнодержавному рівні.
Щодо Івано-Франківського національного технічного університету нафти і газу, то навіть за вимірами людського життя він ще молодий — лише 45 років. Однак, поцікавившись коментарями, які залишають на сайті його вихованці, серед інших наткнувся й на такий: «Універ із великими традиціями, хто хоче вчитись — отримує якісну освіту і без всяких хабарів, а випускники з головою — в ціні та пошані. Викладач — профі, а мажорам тут нічого робити (потрібно вчитись, а не пальцями водити). Вчіться, і все буде OK!!» 

Одним із ключових проектів, яким нині займається уряд, є підготовка до проведення в Україні фінальної частини чемпіонату Європи з баскетболу 2015 року. Організація змагань такого рівня надзвичайно важлива для нашої держави, адже Євробаскет входить до п’ятірки найбільших спортивних заходів у світі і є другим за масовістю та значенням на Європейському континенті. Про концептуальні аспекти підготовки до Євробаскету-2015 під час урядового брифінгу розповів віце-прем’єр-міністр Олександр Вілкул.
За його словами, відповідно до вимог Міжнародної федерації баскетбольних асоціацій змагання має проводитися на шістьох сучасних спортивних аренах. 

Місцеве самоврядування, право на яке вітчизняним громадам гарантують Основний Закон та імплементована Україною відповідна Європейська хартія, перебуває в очікуванні повномасштабної реформи. Місцеві громади сподіваються на розширення  економічного потенціалу своїх територій, удосконалення міжбюджетних відносин, перехід на перспективне планування розвитку, налагодження прозорих відносин з виконавчою владою. Про плани і завдання муніципальної спільноти в першому інтерв’ю для «Урядового кур’єра» розповідає президент АМУ, Криворізький міський голова Юрій Вілкул.   

Про нову економічну політику Прем’єр-міністр Микола Азаров не втомлюється повторювати на всіх рівнях. Потреба в її запровадженні назріла, мабуть, так само, як і в 20-х роках минулого століття. З історії відомо, що саме неочікувані й нестандартні кроки забезпечили підвалини для різкого стрибка тодішнього народного господарства.

Від останнього сьогодні мало що залишилося, однак принципи й методи управління економічними процесами дають чинному уряду механізми й певний простір для маневру. За словами Прем’єра, з цим погоджується навіть місія Міжнародного валютного фонду, яка у своїй заяві відбила бачення конкретної ситуації в Україні. Одним із найголовніших висновків фахівців став той, що в цьому разі слід застосовувати не лише типові підходи, а й вдаватися до нестандартних. 

 Ще торік було ухвалено кілька законодавчих актів, які дали змогу врегулювати багато проблем в ІТ-галузі. Але не всі. На початку цього року у Верховній Раді зареєстровано новий законопроект «Про внесення змін в розділ ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України щодо особливостей оподаткування суб’єктів індустрії програмної продукції». Обговорення положень цього документа стало центральною темою зустрічі Прем’єр-міністра Миколи Азарова та профільних посадовців з представниками провідних вітчизняних ІТ-компаній та народними депутатами.

Уряд докладає всіх зусиль, щоб у найкоротші терміни поліпшити ситуацію на дорогах України. Про це заявив Прем’єр-міністр Микола Азаров під час спілкування з користувачами соціальної мережі Фейсбук. За його словами, нинішня зима для автодорожнього господарства була найважчою за останнє десятиліття з точки зору перепадів температури та кількості опадів. Крім того, наприкінці минулого року Укравтодор мав значні фінансові труднощі, що позначилося на обсязі введених в експлуатацію доріг. 

 Такого снігопаду, як у грудні 2012 року та на початку 2013-го, у нас давно не було. Востаннє, за інформацією Гідрометцентру, кількість опадів досягла рекордної позначки у 1930 році. І ось негода увірвалася в наше життя знову. Попри все, у неймовірно складних метеорологічних умовах залізничникам  вдається забезпечувати безперебійність та безпеку руху поїздів. Хоч без винятків не обійшлося.
Показник дотримання безперебійного руху на залізниці в нашій країні хоч і високий порівняно з більшістю цивілізованих країн світу, але за світовими стандартами не найвищий. Тому на урядову телефонну «гарячу лінію» надходять скарги від громадян щодо нечіткості або незручності графіка залізничних перевезень.

Минулий рік був досить складним для економіки України. Посилення у другій половині 2012 року негативних процесів як зовнішнього, так і внутрішнього характеру відобразилося на показниках діяльності майже всіх сфер економіки. Однак нам потрібно навчитися одержувати користь для економіки навіть у кризові періоди. Уряду необхідно вивести економіку із цієї ситуації більш зрілою та сильною. І визначальне для нас значення матиме не цифра зростання, а якість, формування нової ідеології економічних відносин. 

У нас немає доріг, самі лише напрямки. Мабуть, після останньої зими ця приказка перетвориться з напівжартівливої сентенції на жахливу реальність. До настання справжньої весни залишилося щонайбільше півтора місяця, і тоді сьогоднішнє обурення станом дорожнього покриття видасться нам невинними квіточками.

Складність просування, а іноді й повну відсутність такої змоги вітчизняними автошляхами вчора визнав навіть Прем’єр-міністр Микола Азаров: «Нинішня зима «доконала» багато кілометрів шляхів і вулиць». Руйнується покриття на вулицях, комунальних дорогах, старих автошляхах загального користування. Усе це ми бачимо й відчуваємо щодня шкірою свого зимового взуття, станом міського та власного автотранспорту. 

За київською адресою Печерська площа, 1/3 було дістатися легко, незважаючи на обідній час, — жодного затору на дорозі, бурульок над головою та залишків снігу під ногами. О чотирнадцятій годині у супермаркет мережі «Велика кишеня» завітав Прем’єр-міністр, щоб перевірити ціни, якість та походження товарів.

Після того як глава уряду оглянув молочний, овочевий, фруктовий відділи, проінспектував ціни на хлібобулочні вироби та поспілкувався з продавцями, журналісти почули з його вуст такі слова: «Аномальних цін я тут не побачив. Мій інтерес пов’язаний передовсім із тим, наскільки добре представлений асортимент продукції, який її відсоток припадає на вітчизняне виробництво, яка цінова складова та наявність соціальних продуктів. У цьому магазині я побачив те, що є у зведеннях, які мені подають щодня. Абсолютно всі товарні позиції, про які мені регулярно доповідають, відповідають дійсності».