Шахи — одна з найстаріших у світі ігор. Два кольори — лише чорний та білий і безліч варіантів для перемоги або поразки. А життя — то навіть не веселка, а палітра художника-імпресіоніста плюс багатоваріантність потужного комп’ютера. Іти ним, знаходити правильні ходи — спільну мову з людьми, приймати рішення без негативу, що ставали б остаточною крапкою, змушувати фортуну повертатися до тебе обличчям — то високе мистецтво, доступне далеко не всім. А кому це вдається, знаходять людське визнання, повагу, особливо якщо мистецтво спрямоване на користь людям, суспільству, державі.

Україна має всього двох знаних науковців, які переступили 100-річний рубіж життя і активно працюють: президента НАН України Бориса Патона і професора Національного університету біоресурсів і природокористування Бориса Драганова.

Саме про Бориса Драганова, який днями відзначив 100-річчя, наша розповідь. 

У квітні мали відбутися вибори президента і президії Національної академії наук України, але завадила пандемія коронавірусної хвороби. Проте прізвища кандидатів на головну посаду в академії вже відомі, і серед них немає нинішнього очільника Бориса Патона. Про рекордне керівництво і майбутнє НАН України ця ексклюзивна розмова з ним. 

Того червневого дня в життя Ольги Ільків, зв’язкової Головнокомандувача Української повстанської армії генерал-хорунжого Романа Шухевича, завітало ціле століття. Це, як справедливо зазначив у привітанні з нагоди визначного ювілею пані Ольги львівський міський голова Андрій Садовий, 100 років любові до України. Він нагадав, що радянський режим засудив мужню жінку на 25 років, з яких вона 14 відсиділа в тюрмах суворого режиму. 

Для когось Конституція, право, закон — поняття абстрактні. Для мене вони асоціюються з конкретною людиною — Михайлом Дмитровичем Сиротою. Журналістські стежки не раз перетиналися з дорогами цього видатного політика. Однак тоді я не сприймав його як видатну постать на політичному небосхилі. Просто разом з іншими колегами мав нагоду зустрічатися з ним, слухати його аналітичні роздуми, в яких він ніколи не нав’язував свого бачення, а спонукав думати, самому робити висновки.

Андрієве рідне село виросло на високому лівому березі річки Вілія і зі своїм городищем та високими валами належало до тих поселень, які захищали Київ і всю Київську Русь від нападів завойовників.

Денис Босянок – мій кумир з дитинства. Ми з пацанами ганяли у футбол, збирали наклейки з відомими футболістами від жуйок. Потім клеїли ці наклейки у зошити: по командам та збірним. Футбол був великою частиною мого дитинства. Коли дивився матчі по телику, теж намагався коментувати події на полі, наслідуючи улюбленого коментатора – мікрофон заміняв флаконом від лаку для волосся. 

Для Почесного громадянина Покровська Донецької області генерал-майора у відставці Михайла Глобенка нинішній рік двічі знаменний. У травні — 75-річчя перемоги над нацизмом, до якої він причетний. А у вересні — 100 років із дня народження.

Щоразу, коли з полички дістаю том Тлумачного словника української мови, неодмінно згадую світлої пам’яті Галину Гнатюк — блискучого мовознавця, доктора філологічних наук, члена редакційної колегії цього ґрунтовного видання. Видрукуваний упродовж 1971—1980 років у видавництві «Наукова думка» 11-книжний фоліант і нині настільний для мільйонів шанувальників української мови.

Ніна Гончарук із Хмельницького — заслужений майстер народної творчості України, володарка «Золотої голки», рекорд­сменка Національного реєстру рекордів за найбільшою кількістю картин, вишитих голкою. У Державному департаменті інтелектуальної власності України вона запатентувала авторський винахід — тришарову об’ємну вишивку. В цій техніці мисткиня вже створила понад 240 робіт. А 90-ту персональну виставку вишитих творів присвятила 206-й річниці із дня народження Тараса Шевченка, вирішила її експонувати в Тернополі в бібліотеці №4 для дорослих.