Прошу слова

  • Інна ОМЕЛЯНЧУК

    Осіннє листя: отрута чи порятунок?

    Хоч надворі вже справжня зима, із морозом і снігом, не можу змовчати про, так би мовити, суто осінню проблему, яка дошкуляє вже не один рік поспіль. Йдеться про звичайне осіннє листя, яке цього року спричинило на Рівненщині справжню екологічну катастрофу. Вірніше, не так саме листя, як поводження з ним людей. За якоюсь незрозумілою, вочевидь, іще радянською традицією, вони його спалюють. Смог, що надовго зависає над містами та селами, не лише заважає дихати й викликає алергію. Він, б’ють на сполох екологи, утворює сполуки небезпечного метану, котрий, своєю чергою, спричиняє зловісний парниковий ефект. Той, проти якого Україна теж долучилася до кліматичної декларації в Парижі: вона, до речі, набула чинності від початку листопада. 

  • Олег ЧЕБАН

    Невже і сміттям торгуватимемо?

    Так повелося, що нам завжди чогось не вистачає і завжди чогось забагато. Чого бракує, кожен скаже, а в надлишку — відходи життєдіяльності людини, зокрема сміття. І його так багато, що воно почало блукати територією країни. Якби в робота поцікавитися доцільністю того, чому у вересні цього року львівські тверді побутові відходи опинилися в Миколаєві, то в його прагматичному мисленні сталося б коротке замикання. І очманів би він надовго, бо після Миколаєва воно зненацька з’явилося на Вінниччині, а нещодавно, як повідомляли ЗМІ, на трасі біля Києва перекинулася вантажівка з нібито безгоспними твердими побутовими відходами і так упала ниць, що і не зрозуміло: мав водій документи на перевезення вантажу чи вони стали сміттям? А якби робот все-таки прийшов до тями, то, напевне, українською мовою сказав би: «Якщо самі не можете дати раду, то віддайте його за кордон». Хто візьме? Непридатні отрутохімікати залюбки брали. 

  • Павло КУЩ

    Битва на Кальміусі

    Цього ранку на моніторах школярів комп’ютерного класу буде зазначено: «20 грудня 3210 року. Тема уроку: «Битва на Кальміусі». Саме так з подачі істориків зватимуть у майбутньому події, відомі нам як АТО, гібридна війна чи тимчасова окупація певних територій Донбасу. І навіть безнадійні двієчники впевнено відповідатимуть: головною причиною поразки і захоплення проросійськими варварами ХХІ століття Донецька та інших населених пунктів Донбасу став жахливий період політичної та олігархічно-кланової роздробленості України. Тобто орди знавіснілих маргіналів і раті регулярних військ сусідньої агресивної імперії, які цинічно порушили наш державний кордон, виявили головне слабке місце тодішньої України — розпорошеність і брак єдності. 

  • Юлія СЕРГІЄНКО

    Питання є, а відповідей немає

    Укотре беру 11 клас і вкотре від батьків і дітей чую одні й ті самі питання, які залишаються без відповідей. Перше і найголовніше: чому результати ЗНО з певних навчальних предметів зараховують як результати державної підсумкової атестації в школі? Таку практику було започатковано 2007/2008 навчального року. Однак тоді, на відміну від нинішніх випускників, учні мали змогу не погодитися з оцінкою за дванадцятибальною шкалою, виставленою за тест з української мови, хоч у тесті були питання і з літератури. Аналогічне було і з іншими навчальними предметами. Інші ж у письмовій формі просили зарахувати результати ЗНО як результати ДПА. Саме того навчального року вчителі-предметники зітхнули з полегшенням: уперше їм не треба було перевіряти стоси переказів, вислуховувати відповіді випускників. Проте вже за рік ЗНО і ДПА в школі повністю розмежували, мотивуючи це тим, що школа не повинна мати ніякого стосунку до УЦОЯО, отже вчителі-предметники знову почали проводити звичні ДПА, результати яких фіксували в додатку до атестата. 

  • Музика рятує медицину

    Уже кілька років у Дрогобичі музиканти проводять благодійну акцію «Музика рятує!» У центрі міста під старовинною ратушею на змонтованій сцені, бува, й двічі на тиждень солісти, естрадні ансамблі, професійні й самодіяльні музиканти дають благодійні концерти містянам. Під час цих виступів збирають кошти на лікування дітей і людей з найбільш соціально незахищених категорій жителів Дрогобиччини, Трускавця, Стебника і Стрия. Дві прозорі скриньки метр заввишки активно наповнюють купюрами — хто скільки може. Це стало, мабуть, своєрідною духовною потребою: музика і благодійність. 

  • Олександр КРЮЧКОВ

    Сходинки до інфаркту

    Японські інженери придумали, як зробити стандартні ескалатори в торговельних центрах придатними для інвалідів-візочників: для цього вони склали кілька сходинок підйомника в зручний майданчик. На ньому візок інваліда не лише зручно розташовується, а й блокується спеціальним пристроєм. Тож у разі термінової зупинки він не покотиться назад чи вперед. Сам же ескалатор при цьому залишається повністю придатним і для здорових людей. 

  • Роман КИРЕЙ

    Хто припинить сміттєву вакханалію?

    Навколо львівського сміття галас у всій Україні. Цими днями на Черкащині поблизу села Потапці за 18 кілометрів від Канева знову виявили понад 100 тонн несанкціоновано вивантажених поблизу дороги побутових відходів. У поліції припускають, що їх могли залишити п’ять великогабаритних фур зі Львова, пересування яких зафіксували камери спостереження на КПП у Кагарлику. Серед відходів екологи вже знайшли чимало доказів — документацію із львівських фірм, цінники з місцевих магазинів та дитячі щоденники зі шкіл Львова. 

  • Іван ДАХНО

    Правда про Голодомор

    Нам багато було сказано про Голодомор в Україні за радянської доби, але не всю правду. Добре відомо, еліта якого етносу 1917 року здійснила соціалістичний переворот. Згодом вона перегризлась, як це роблять пацюки. Не так вже й кепсько, що нинішні представники цього етносу руйнують пам’ятники попередникам. Чи вчиняли ті попередники під час Голодомору геноцид українського етносу? Елементи такого геноциду можна знайти, але говорити про геноцид у чистому вигляді буде перебільшенням хоч би тому, що до винищення українства долучалися й українці. Винищення зафарбувалося в більшовицький колір, а не в етнічний. 

  • Віктор ЦВІЛІХОВСЬКИЙ

    Оптимізація «зайвих» людей

    Слово «оптимізація», попри його позитивний зміст, що передбачає знаходження найкращих варіантів, в українців приємні асоціації навряд чи викликає. Навпаки. Коли йдеться про це, приміром, на роботі, люди очікують скорочень, позбавлень премій і доплат і додаткових навантажень для тих, кому з роботою пощастило.  

  • Олександр ДАНИЛЕЦЬ

    Калина для сусіда

    Минулими вихідними захворів. Перед цим їздив у відрядження, перемерз у дорозі й у суботу ввечері уже був «готовий». Піднялася температура, всі симптоми вказували на ГРЗ. Ніч я промучився, але вже наступного дня мені стало ліпше, навіть поспілкувався телефоном з нашим далеким сусідом Васильовичем. І між іншим сказав йому про мій стан. Через 10 хвилин він уже стояв у нашій кухні з торбинкою свіжої калини в руках. «Це тобі, щоб ти якнайшвидше став у стрій», — простягнув природні ліки від застуди.