Покотилася копієчкою по світу — так кажуть про жінок, які втратили дім, роботу і навіть право на дітей. У дворічного Сергійка — дві залисини. Коли його передавали в дитячий будинок сімейного типу Кондрашевих, Наталя Вікторівна подумала: лишай. Та сестра Настя пояснила — братика облили окропом.  

Аби про ветеранів згадували не тільки в святкові дні, щоб з ними рахувалися, потрібно нагадувати про себе щодня — своєю чіткою позицією, принциповістю, активністю. Так вважають у Черкаській обласній організації ветеранів, яку вже не один десяток років очолює Володимир Веретільник.  

Приятелювати — це бути завжди поруч. А якщо приятель замінює собою професійного опікуна чи соціального працівника, то це означає, що слід допомагати у вирішенні повсякденних питань. «Хочеш піти в парк  чи в кінотеатр, взяти книжку в бібліотеці чи маєш якесь інше бажання? Будь ласка, я завжди поруч», — із такими словами підходять до своїх підопічних добровольці, які беруть участь у соціальному проекті «Стань приятелем».  

Двоє із трьох опитаних українців упевнені, що носять шкіряне взуття.  Проте на ринку переважає продукція із синтетичних матеріалів. У 2010 році в Україну імпортували 121,967 млн пар взуття, з них лише 9,498 млн — із натуральної шкіри.  

Незважаючи на те, що асортимент харчової продукції нині просто вражаючий, обізнаному споживачеві купити якісний продукт украй важко. Адже більшість виробників задля додаткових прибутків  виготовляють свою продукцію із сировини, якість якої залишає бажати кращого. Проте звичайний покупець не зможе візуально з’ясувати, з чого ж насправді зварили «згущонку», що додали у масло.  

Денис та Вікторія познайомилися у спортзалі. Вона прийшла на  фітнес, він — покачати м’язи на штангах. Кохання з першого погляду, з першого місяця знайомства — спільне життя. Через два роки на світ з’явився синок —  особлива радість для дідуся.  

Хоч рак молочної залози нині є чи не найбільш дослідженою серед  онкохвороб, сьогодні, за даними експертів, від нього потерпає кожна сьома українка віком від 13 до 90 років. Залишатися зі смертельним діагнозом наодинці неймовірно важко. І ніхто не зрозуміє цього так, як  людина, котра це пережила.  

Відомо, що коли дитина-сирота або позбавлена батьківського піклування стає повнолітньою і залишає стіни інтернатного закладу, в неї виникає безліч проблем. Найголовніша з них, за словами  випускників, — відсутність житла.  

Були  часи, коли чоловіки управляли світом, та потім з’явилася Єва… Цей жарт одного з американських письменників завжди приходить на думку, коли поважні люди збираються обговорити питання забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків. Як-от це було два дні поспіль на  українсько-канадському форумі місцевого самоврядування в столиці.  

«У  Чорнобильській зоні я пропрацювала аж дев’ять років, і що тепер маю?! — ледь стримуючи обурення, розповідає одна з учасниць акції протесту. — У листопаді я отримала пенсію аж… 938 гривень заміть 6 тисяч 800, як раніше… У Пенсійному фонді кажуть, що це тільки перша відомість, а потім буде й друга. Але коли? Ніхто нічого сказати не може…»