Соцполітика

Законом «Про державну соціальну допомогу інвалідам з дитинства та дітям-інвалідам» визначено право на матеріальне забезпечення за рахунок коштів держбюджету та соцзахист осіб з інвалідністю з дитинства та дітей з інвалідністю шляхом встановлення державної соціальної допомоги у відсотках прожиткового мінімуму. 

Кабінет Міністрів оприлюднив рішення про запровадження механізму монетизації субсидій, заощаджених в опалювальний період 2016—2017 років. Повний опис механізму містить постанова №300, оприлюднена в № 81 «Урядового кур’єра» за 29 квітня. 

Як відомо, соціальні стандарти в Україні зазвичай піднімають двічі на рік — у травні й грудні, якщо в держбюджеті для цього достатньо коштів. Ось і цього року з 1 травня відповідно до Закону України «Про Державний бюджет України на 2017 рік» від 21.12.2016 р. № 1801 буде підвищено прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність, з 1247 до 1312 гривень: максимальне зростання мінімального розміру пенсії становить 65 гривень. Проте не слід забувати, що розмір підвищення для кожного індивідуальний. Про це «Урядовому кур’єру» повідомив голова правління Пенсійного фонду України Олексій Зарудний. 

Ніде правди діти, через складну ситуацію в економіці останніх років українцям дуже просто втратити роботу. А ось знайти нову, та ще й з гідними умовами праці й зарплатою — завдання не з легких. Особливо це стосується людей передпенсійного віку. Бо, на жаль, ще доволі поширений серед вітчизняних роботодавців стереотип: що старший працівник, то менше з нього користі за умови однакової зарплати з молодими і жвавими. При цьому на їхні фаховість і досвід чомусь зазвичай не зважають. Як і на те, що після втрати робочого місця саме в такому віці знайти нове дуже складно, а часом і зовсім неможливо. 

Заслужений працівник освіти України Іван Дячук директорує в дитячому санаторно-оздоровчому комплексі відтоді, як у цій сосновій місцині заклали перший камінь у фундамент майбутнього закладу. Торік «Корчагінець» відзначив своє 30-річчя. І перетворився на «Країну мрій» — саме ця назва набрала найбільше дитячих голосів «за» (втім, для кількох поколінь він залишиться «Корчагінцем» назавжди). До слова, декомунізація вже обійшлася в… понад 100 тисяч гривень — і це ще не все: потрібно поновити спецдозвіл на водокористування, договір оренди на землю, яка неодмінно має бути в постійному користуванні, вирішити чимало інших паперових та організаційних питань. А на носі — сезон оздоровлення: за три літніх місяці треба заробити кошти, яких вистачило б на утримання закладу цілий рік. Чи ж вдасться, зважаючи на непрості реалії? 

Знайомий черкащанин із сусіднього будинку, за фахом інженер-будівельник, утративши надію знайти прийнятну роботу, яка б давала змогу утримувати родину, поїхав на заробітки до Польщі, де шліфує деталі до автомобілів на одному з підприємств. Картина, на жаль, дуже знайома, адже і в багатьох інших містах і селах України з роботою великі проблеми. Масштаби міграції вражають. Наприклад, Угорщина розширює кількість вакансій для трудових мігрантів на кілька десятків тисяч. Чехія, де вже працюють сотні тисяч українців, також створює багато додаткових робочих місць. Проте головним імпортером українських працівників, безсумнівно, стала Польща. Якщо у 2015 році тут працювало близько мільйона українців, то торік для наших робітників було відкрито ще 900 тисяч робочих віз, іще мільйон Союз підприємців і роботодавців Польщі запланував видати нинішнього року. 

У липні 2014 року, коли на сході почалися бойові дії, сім’я Марийчуків вирушила з Алчевська на Західну Україну. Спочатку думали, що повернуться на рідну Луганщину найближчим часом і продовжать звичне життя: пані Наталія, менеджер за освітою, працюватиме у сфері бізнесу, а її чоловік — на підприємстві, що спеціалізується на виготовленні металевих виробів. Через півтора місяця вони зрозуміли, що проблеми, як кажуть, не на день. Пошуки житла завели аж на Закарпаття. Однак порадившись, вирішили зупинитися у Львові, адже тут відкривалося більше можливостей і для дітей, і для працевлаштування батьків. 

Уже кілька років у Києві існує проблема, про яку немало й говорять, але результат поки що нульовий. Це спорудження багатоповерхівок і МАФів на водопровідно-каналізаційних комунікаціях. Ситуація, коли будинки зводять там, де в жодному разі не можна, та ще й без виконання технічних умов на підключення до водопровідно-каналізаційних мереж, — це, зауважують фахівці, міна уповільненої дії. Адже йдеться не лише про серйозні збої у роботі систем і створення незручностей жителям усього району, де розташовані об’єкти, а й про брак доступу до мереж у разі аварії. Під загрозою руйнування в таких випадках може бути цілий будинок. 

Світ стрімко розвивається і змінюється щодня. Винаходять і впроваджують новітні технології, що полегшують життя людей. І від того живемо ми довше, лікуємося якісніше, навчаємося цікавіше, а фізично працюємо менше. 

Нині у Державній службі зайнятості України офіційно зареєстровано понад півмільйона безробітних. Отже, на одну вакансію претендують від 13 до 16 осіб. І хоч офіційні джерела стверджують, що рівень безробіття в нашій країні потроху спадає, реальна ситуація на ринку праці невблаганно демонструє, що триває зворотний процес. Достеменно не знаємо, скільки людей працездатного віку потребують працевлаштування. Адже на це явище впливають різні політичні й економічні чинники. 

Наша країна працює над підвищенням енерго­ефективності житлових будинків. Люди можуть скористатися державною і місцевими програмами. Зокрема у Вінниці ефективно себе зарекомендувала міська програма капітальних ремонтів у житлофонді на умовах співфінансування, де 30% — кошти мешканців, а 70% — міського бюджету. 

У тому, що якість продуктів, які продають у наших магазинах, невисока, мало хто сумнівається. Бо чимало підприємців завжди дбають передовсім про прибутки, а якість відсовують на другий план. Останніми роками, на переконання експертів, ситуація погіршилась. А все тому, що виробників фактично перестали перевіряти. Ті ж, усвідомлюючи власну безкарність, що хочуть, те й роблять. Щоправда, варто визнати, що й від перевірок, які раніше проводили, користі було небагато. Адже не секрет, що подекуди рейди давали користь передовсім самим перевіряючим, які за правильні висновки, отримували хабарі. Що може змінити ситуацію на краще, дізнавався «Урядовий кур’єр».