Правоохоронці продовжують ретельно перевіряти законність надання окремим громадянам статусу потерпілих внаслідок Чорнобильської катастрофи. В ході однієї з таких перевірок співробітники управління державної служби по боротьбі з економічною злочинністю ГУ МВС України в Запорізькій області викрили громадянина, який за хабар у 300 доларів США отримав документальне підтвердження  статусу «військового інваліда-ліквідатора». За цю суму чиновник міжвідомчої комісії зі встановлення причинного зв’язку хвороб, інвалідностей і смертей з дією шкідливих наслідків аварії на ЧАЕС виправив спритнику необхідні папери.

Ситуація з порушенням авторських прав постійно загострюється. Бити на сполох треба було ще 20 років тому. Не думали, чи не зібрались з духом. Радше сподівались, що проблема розв’яжеться сама собою. Не вийшло. Коли смажений півень уже не просто клюнув, а заклював, майстри мистецтв в Міністерстві культури обговорити проект закону про внесення змін до деяких законодавчих актів, у якому йдеться про авторські і суміжні права. І так довго до цього йшли, що й тут, за традицією, розпочали розмову із запізненням. Зате вийшла вона гострою й конструктивною.  

Хочу дізнатися, яка процедура порушення клопотання про присвоєння багатодітній жінці  звання «Мати-героїня». Який саме орган влади має подавати кандидатури і куди? Які жінки мають право на присвоєння звання? Якщо у поданні  клопотання відмовили, чи можна таке рішення оскаржити?

В. ЯКОВЕНКО, м. Донецьк

Я — пенсіонерка, отримую 960 гривень пенсії. Моя дочка працює, щомісяця заробляє 1300 гривень. Читали в «Урядовому кур’єрі» про те, що працююча людина має платити за комунальні послуги 15% від зарплати, непрацююча — 10% пенсії. Ми ж із дочкою щомісяця платимо по 400 гривень за комуналку. На запитання, чому саме таку суму, місцеві чиновники відповіді не дають. Вони взагалі навіть не побажали нас вислухати.

Маємо надію, що ви нам поясните, чому ж ми платимо такі гроші?

Н. СЕРДЮКОВА, м. Краматорськ Донецької обл. 

Звертається до вас інвалід І групи, ветеран праці та Збройних сил, дитина війни. Мій трудовий стаж понад 45 років.

Протягом останніх чотирьох років (квітень 2007-го — травень 2011 року) я працював контролером при Житомирському науково-дослідному інституті радіосистем. Чергування були цілодобові, і я завжди на них з’являвся за графіком. Проте усі чотири роки заробітної плати не отримував. Не видали її і нині. Я звертався до різних інстанцій та посадовців, але мені лише повідомили, що ще з 2007-го чиновники порушують процедуру банкрутства інституту. Але що з того, якщо ця установа заборгувала мені зарплати на понад 30 тисяч гривень та не бажає її виплачувати?

А у мене нині великі проблеми зі здоров’ям, потрібні кошти на лікування. Чи є  бодай якась надія повернути чесно зароблені гроші?

І. ВОВК, м. Житомир

Поясніть, будь ласка, докладно, яка різниця між одинокою особою і  одинокою особою, яка не має працездатних родичів, зобов’язаних за законом її утримувати? А також до якої категорії громадян така особа відноситься?

С. ДОРОШЕНКО, селище Липова Долина Сумської обл. 

Про повний перехід на нові європейські стандарти якості нафтопродуктів було оголошено ще торік у березні. Кабінет Міністрів та вітчизняні нафтопереробні підприємства підписали навіть відповідний меморандум про партнерство. З огляду на те, що модернізація виробництв займе певний час, у документі прописали можливість продовжити до 31 грудня минулого року дію старих стандартів. Час минув, і що ми маємо?

Не встиг Крим оговтатися від зимових колапсів на автошляхах, як сталося нове лихо — в Феодосії вибухнула котельня АП «Кримтеплокомуненерго». В морози, хоч вже й не такі люті, мешканці 29 багатоповерхівок, дитячий садок та школа на кілька діб залишились без опалення. 12 лютого, в неділю, о другій по обіді в одному з житлових кварталів Феодосії прогримів вибух. Попри те, що його потужну хвилю відчули всі прилеглі будинки, ніхто з мешканців не постраждав. Навіть двоє операторів котельні, на щастя, уникли травм. Аварія залишила без тепла 1732 квартири площею 9,6 тис. кв. метрів.

Звістка про затримання торік у квітні екс-директора знаменитого Калинівського ринку на хабарі (саме звідси у буремні 1990-ті починалася уся гуртівня на уламках СРСР) змусила вітчизняний бізнес подивитися на Чернівці широко розплющеними очима: «Це ж які обороти треба мати, аби викласти готівкою мало не чверть мільйона доларів за право орендувати якийсь там тимчасовий базарний павільйон?!» Втім, якщо хтось зопалу і кинувся пакувати валізи на Чернівці з надією приєднатися до тутешніх потужних фінансових потоків, то дуже швидко охолов: порушені обласною прокуратурою резонансні корупційні справи посипалися як з рогу достатку.

Нарис про 87-річного вчителя, фольклориста з буковинської Путильщини, який півстоліття збирав казки, перекази і легенди з усієї України, записав і відредагував 8300 цих фольклорних перлин і видавав, в основному, за власний кошт, вийшов в «УК» невдовзі після того, як він пішов у небуття. Ця сумна звістка надійшла з карпатського села наступного дня після похорону. У різдвяні дні, коли відбувалося останнє в його житті інтерв’ю, він сказав: «Що мені з того, що про мене напишете, допоможіть реалізувати «Казки Галичини», щоб були кошти на наступне видання. Поспішаю. Сьогодні ось п’ю з вами чай, а завтра мене може не бути...».