Про необхідність заміни маршрутних таксі на сучасніші машини для перевезення пасажирів ідеться на державному й місцевих рівнях не одне десятиріччя. Але зачепившись на ринку міського транспорту ще у 1990 роки, комерційні маршрутки намертво застрягли в цьому сегменті, витіснивши інші види громадського транспорту. Є багато пояснень цього. Чи не найголовніші — фінансова неспроможність і відсутність політичної волі керівників невеликих міст і мегаполісів оновити в достатньому обсязі парк комунального електротранспорту, який би справлявся з пасажиропотоками.

Протягом періоду російської окупації Криму з півострова надходять тривожні новини про значну шкоду, якої зазнає його екосистема через злочинні дії держави-окупанта. Катастрофічні наслідки своєї діяльності визнають і самі її представники. У цій розвідці спробуємо дізнатися, чому останнім часом на чорноморському й азовському узбережжях Криму дедалі частіше знаходять тіла дельфінів з ознаками насильницької смерті, а також чому Чорне море може залишитися без цих унікальних тварин, які час від часу викидаються на береги півострова, загарбаного державою-агресором.

1 вересня цього року в Сумській області за парти мають сісти понад 97 тисяч учнів закладів середньої освіти, серед них майже 9800 першокласників, яких навчатимуть за програмою Нової української школи. Проте як наголошує директор департаменту освіти і науки Сумської ОДА Вікторія Гробова, традиційний першовересневий термін «мають сісти» умовний, адже через пандемію коронавірусної хвороби багатогранний навчальний процес може і, мабуть, зазнає істотних коригувань.

Прошу надати роз’яснення щодо ФОП та юридичної особи загальної системи: чи обмежується готівковий обіг із продажу товарів у неспеціалізованій роздрібній торгівлі? Які встановлено податкові зобов’язання та відсоткові ставки податків? Які періоди звітності й терміни? Яка кількість людей, що можуть перебувати у трудових відносинах із погодинною оплатою праці, і як нараховується єдиний соціальний внесок на загальнообов’язкове державне соціальне страхування для трудового (страхового) стажу такому працівникові?

Ми воїни. Не ледарі. Не лежні.
І наше діло праведне й святе.
Бо хто за що, а ми за незалежність.
Отож нам так і важко через те.
Ліна КОСТЕНКО

На зорі становлення незалежної України у 1989—1991 роках прапор був символом народження нового суспільства і Героїв, що піднімали його в боротьбі з тоталітаризмом. Нині синьо-жовте знамено майорить над усіма державними, й не тільки, установами. Із прапором вільної держави України захищають від російського агресора українські землі наші герої-бійці.

У свої 95 років харківський професор Ігор Федорович Маліцький, який на тій війні вижив у чотирьох концтаборах смерти, вирішив відвідати фронт, аби підтримати наших воїнів.  

Появу Національного музею гончарства в Опішному напророчили ще в ХІХ столітті. Спочатку професор Анастасій Зайкевич у 1879 році вперше здійснив польову експедицію й зібрав колекцію глиняних виробів Опішного, за якою 1882-го опублікував перший у Європі альбом з мотивами українського гончарного орнаменту. 1893 року те саме зробив Іван Зарецький, який зібрану колекцію кераміки передав музеєві Полтавського земства. У 1904-му художник-кераміст Петро Ваулін заснував в Опішному перший в Україні громадський музей старовинних гончарних виробів.

19 листопада 1989 року — скорботна і водночас дуже важлива дата в нашій новітній історії. У Києві на Байковому кладовищі перепоховали трьох українських політичних в’язнів Кремля, які загинули в російських таборах-катівнях. Того дня додому, на малу батьківщину в домовинах повернулися правозахисники Юрій Литвин, Василь Стус та Олекса Тихий. Тепер немає сумніву, що з часів прощання з Тарасом Шевченком Україна не бачила такого велелюдного похорону співвітчизників. Так само важко заперечити, що день прощання із загиблими українцями став черговим і дуже вагомим кроком до Незалежності.

Про таких людей, як Василь Захарченко, писати важко. І не тому, що про них уже багато написано, а тому, що доводиться зважувати кожне слово, аби не збитися на банальні дифірамби чи оцінки, яких уже звучало і, очевидно, прозвучить іще чимало. Саме тому, коли серед колег ідеться про нашого видатного земляка, письменника, лауреата Національної премії імені Т. Шевченка, зазвичай просто мовчу. Хоч мовчати вже й не можна.