Суспільство

  • Катерина МАЦЕГОРА

    Цей злочин не має строку давності

    «Запали свічку пам’яті!». Такі звернення до українців почали лунати з телевізійних екранів та радіомереж ще за тиждень до 26 листопада. Сумний день. Скорботний. Для історії нації — знаковий. Це День пам’яті жертв голодоморів в Україні. Чорної суботи у столиці керівництво країни пройшло скорботною ходою від Меморіалу жертв Голодомору. Там відбувалася жалобна церемонія: лунала молитва, оголошували загальнонаціональну хвилину мовчання. Ці заходи дали старт Всеукраїнській акції «Запали свічку!». 

  • Ірина ПОЛІЩУК

    Механізм дослідження стилю життя буксує

    Щоб розпочати перевірку е-декларацій, Національне агентство з питань запобігання корупції розробило спеціальні порядки. Ці документи передано на юстування до Міністерства юстиції, де до них висловили зауваження. 

  • Євдокія ТЮТЮННИК

    Мрії стають реальністю

    Програму реалізації бюджету участі, тобто розподілення громадою  частини міського бюджету на найпотрібніші, на погляд містян, проекти,  Чернігів ухвалив одним із перших в Україні. Збагнути всі плюси такого підходу до розв’язання проблем допомогла Фундація  українсько-польської співпраці ПАУСІ. Її представники провели в місті серію семінарів, а також запросили чернігівців до Польщі, щоб вони вивчили напрацьований досвід партисипативного бюджету на місці. І торік у серпні Чернігівська міська рада дозволила надати 1 відсоток  міського бюджету, що становило 4,8 мільйона гривень, на фінансування підібраних більшістю голосів проектів. 

  • Віктор ШПАК

    Громада велика, та ніхто не обділений

    Північ Житомирщини ніколи не була густонаселеною, а після аварії на ЧАЕС і взагалі. Насамперед це стосується найбільш постраждалого від радіоактивного забруднення Народицького району, майже половина території якого з райцентром включно належить до ІІ зони безумовного (обов’язкового) відселення — у ній уже давно не мали б жити люди. 

  • Олена ІВАШКО

    «Ракети» розсікають Південний Буг

    У Миколаєві відбулися перші випробування пасажирських суден на підводних крилах типу «Восход», які ще за радянських часів називали «ракетами». Ідея відновлення річкових пасажирських перевезень належить відомій українській компанії «НІБУЛОН». Рік тому її керівництво заявило про створення власного флоту, реконструкцію суден та початок водних поїздок. Тоді мало хто вірив у реалізацію такої ідеї. Сьогодні ж перше пасажирське судно «НІБУЛОН Експрес-2» на великій швидкості розсікає Південний Буг. 

  • Роман КИРЕЙ

    Хто припинить сміттєву вакханалію?

    Навколо львівського сміття галас у всій Україні. Цими днями на Черкащині поблизу села Потапці за 18 кілометрів від Канева знову виявили понад 100 тонн несанкціоновано вивантажених поблизу дороги побутових відходів. У поліції припускають, що їх могли залишити п’ять великогабаритних фур зі Львова, пересування яких зафіксували камери спостереження на КПП у Кагарлику. Серед відходів екологи вже знайшли чимало доказів — документацію із львівських фірм, цінники з місцевих магазинів та дитячі щоденники зі шкіл Львова. 

  • Голодомор не зламав України

    Традиційно щороку в четверту суботу листопада Україна вшановує пам’ять жертв Голодоморів. Цього дня запалюємо свічки в пам’ять про загиблі невинні душі. У Національній опері прозвучить «Реквієм» Моцарта у виконанні симфонічного оркестру та хору театру. У малому залі Національного палацу мистецтв «Україна» відбудеться відкрита лекція голови Українського центру досліджень Голодомору Людмили Гриневич, після якої лунатимуть народні псалми та духовна музика.  

  • Оксана МАЛОЛЄТКОВА

    «Чорні» лісоруби нахабнішають

    Засідки, погоні, поранення. Атрибути фільмів-бойовиків, на жаль, міцно вкорінюються в мирну справу — заготівлю лісоматеріалів. Суперприбутковий бізнес знецінив для «чорних» лісорубів життєдайне й природозахисне значення дерева. Ті, кого затримують на гарячому, тікають, кидаючи обладнання, завантажені лісом вантажівки. Але це лише пішаки, які зазвичай уникають покарання, як і їхні «роботодавці», котрі оббирають Україну на мільйони гривень.  

  • Іван ДАХНО

    Правда про Голодомор

    Нам багато було сказано про Голодомор в Україні за радянської доби, але не всю правду. Добре відомо, еліта якого етносу 1917 року здійснила соціалістичний переворот. Згодом вона перегризлась, як це роблять пацюки. Не так вже й кепсько, що нинішні представники цього етносу руйнують пам’ятники попередникам. Чи вчиняли ті попередники під час Голодомору геноцид українського етносу? Елементи такого геноциду можна знайти, але говорити про геноцид у чистому вигляді буде перебільшенням хоч би тому, що до винищення українства долучалися й українці. Винищення зафарбувалося в більшовицький колір, а не в етнічний. 

  • Олена ОСОБОВА

    Територія «тиру»

    П’ять сіл у так званій сірій зоні об’єднано під юрисдикцією Трьохізбенської військово-цивільної адміністрації: Кряківка, Лопаскине, Лобачеве, Трьохізбенка та Оріхове-Донецьке. І тягнуться вони на 52 кілометри вздовж лінії розмежування: десь ближче, а десь подалі «відступаючи» від Сіверського Дінця, але не більше ніж на 800 метрів. На відстань пострілу. Так само петляє дорога, якою туди дістаються і військові, і цивільні. І будь-який автомобіль на ній, як рухома іграшка у стрілецькому тирі. Тож кожна поїздка — ризик. Але тут живуть майже 2,5 тисячі людей. Їх потрібно годувати, лікувати і вчити. Забезпечити вугіллям та дровами на зиму. Привозити гроші та пошту. Можна сказати, це друга лінія нашої оборони, та, що за спиною у солдатів. Від самопочуття місцевих жителів залежать успіхи військових. 

    Власкор «Урядового кур’єра» спробувала розібратися на місці у «градусах» настроїв.