Професійне, а почасти й життєве кредо військових хірургів — не зашкодити. Їхня робота — особлива філософія. Від уміння фахівця блискавично приймати рішення і правильно використовувати золоту годину залежить, чи виживе поранений, чи вдасться зберегти його від каліцтва. Кожне врятоване життя для хірурга — це власна перемога. Особливо тоді, коли інакше як дивом ситуацію й назвати не можна.

Чи були готові хірурги до надання медичної допомоги у перші дні неоголошеної війни на сході країни? Чи достатньо було на той час фахівців і чи вистачало медикаментів та обладнання, щоб оперативно і кваліфіковано надавати необхідну поміч пораненим бійцям? Цим «УК» поцікавився у провідного хірурга Національного військово-медичного клінічного центру «Головний військовий клінічний госпіталь» (ГВКГ) полковника медичної служби Ростислава ГИБАЛА. 

Хто з нас не відає про мольфарів — карпатських чаклунів, знахарів, ворожбитів. Їхній світ — таємничий, незвіданий, поєднує світле й темне. На колір, сутність і справи гуцульських магів, що, з одного боку, наповнені світлом, а з другого — тьмяністю, неяскравістю, звернула увагу тернополянка Оксана Грицай, викладач відділення дизайну Галицького коледжу ім. В. Чорновола. І вирішила створити колекцію одягу, щоправда, суто жіночого. Тож назвала її «Мольфарка». 

Уже кілька років у Дрогобичі музиканти проводять благодійну акцію «Музика рятує!» У центрі міста під старовинною ратушею на змонтованій сцені, бува, й двічі на тиждень солісти, естрадні ансамблі, професійні й самодіяльні музиканти дають благодійні концерти містянам. Під час цих виступів збирають кошти на лікування дітей і людей з найбільш соціально незахищених категорій жителів Дрогобиччини, Трускавця, Стебника і Стрия. Дві прозорі скриньки метр заввишки активно наповнюють купюрами — хто скільки може. Це стало, мабуть, своєрідною духовною потребою: музика і благодійність. 

Учора промисловий майданчик Чорнобильської АЕС став місцем концентрації інтелекту, доброї волі, величезних коштів і титанічних зусиль міжнародної коаліції у складі близько чотирьох десятків країн. Під акомпанемент лапатого снігу тут завершено насування нового безпечного конфайнмента над зруйнованим навесні 1986 року енергоблоком №4 та об’єктом «Укриття».  

Нещодавно Прем’єр-міністр Володимир Гройсман заявив, що у питанні введення страхової медицини в Україні відбувається постійний рух по колу, ніяк не ухвалюють відповідних рішень. І це правда, тому що за всі роки незалежності країна бачила не один законопроект у цій сфері, відбувалися різноманітні дискусії. У 2010—2014 роках проходив так званий процес підготовки системи медичного страхування як пілотний проект, проте все це не було впроваджено в практику. 

Позаду залишились перші емоції від побаченого в е-деклараціях. Сказати, що вони вразили українців, — не сказати нічого. Адже всі знали, що наші судді, депутати, чиновники — люди не бідні, але що настільки багаті, не здогадувались. Особливо коли йшлось про тих, хто жодного дня не працював у бізнесі. Однак не вірили депутати в те, що все це серйозно, тому, як і раніше, брехали у своїх деклараціях. Щоправда, тепер, коли за такі дії загрожує чималий штраф і навіть кримінальна відповідальність, вони традиційно починають шукати винних. Тож на які наслідки е-декларування варто чекати, «Урядовий кур’єр» розпитав експертів.  

Майже півтора мільйона жителів Донбасу та Криму змушені були переселитися на підконтрольну Україні територію у зв’язку з російською окупацією. Ці люди враз опинилися у нових обставинах, де їм довелося починати життя спочатку. До їхніх проблем прикута увага всіх органів влади, але ще не всі вдається розв’язати. Про те, як забезпечується дотримання прав внутрішньо переміщених осіб (ВПО), розмовляємо з уповноваженим Верховної Ради з прав людини Валерією ЛУТКОВСЬКОЮ. 

Народне прислів’я каже: «Грудень рік завершує і ворота зимі відчиняє». З цього місяця завше починається наступ зими. Щоправда, цього року ворота студеній гості відчинив листопад. Раптовий снігопад з буревіями наробив багато шкоди, але швидко утихомирився. Оскільки сніг випав на ще теплу землю, то й зник без сліду за кілька днів. 

«У мене є своя думка з цього приводу, але я з нею не згоден!», — намагається віджартуватися на запитання про добровільне об’єднання громад Михайло Куванжи — сільський голова Орлівки — села, розташованого у Ренійському районі, на самому півдні Одеської області. Тут, у Південній Бессарабії питання об’єднання громад є темою доволі незручною для місцевих керівників.  

Японські інженери придумали, як зробити стандартні ескалатори в торговельних центрах придатними для інвалідів-візочників: для цього вони склали кілька сходинок підйомника в зручний майданчик. На ньому візок інваліда не лише зручно розташовується, а й блокується спеціальним пристроєм. Тож у разі термінової зупинки він не покотиться назад чи вперед. Сам же ескалатор при цьому залишається повністю придатним і для здорових людей.