Суспільство

Про те, що він уже не голова райдержадміністрації, Михайло Волинець довідався з Інтернету. «Першим, хто потрапив під чинність Закону «Про очищення влади» на Рівненщині, став голова Корецької РДА Михайло Волинець». «Порошенко звільнив Волинця 30 жовтня», —зарясніла повідомленнями павутина. Звісно ж, автоматично його прізвище потрапило до Єдиного державного реєстру осіб, щодо яких застосовано положення Закону «Про очищення влади», згодом відповідний запис з’явився у трудовій книжці.  

Дід Ілля купив гвинтівку й одразу ж поспішив до магазину (в іншому місці люди в маленьких селах не збираються). — Дивіться, — підняв над головою зброю, — новісінька, патрони теж маю. Хочу, щоб усі знали: якщо злодюга знову навідається до моєї оселі, пощади не буде… 

Йду між рядами виставки, аж чую: «Де тут лірична поезія?» Обертаюся. Бабуся ледве несе стос книжок. — Хто ви, звідки? — запитую. — Я Софія Бондар із Гнідина, що на Київщині. Отримала пенсію та й приїхала на виставку. Уже купила видання улюбленої Ліни Костенко, придбала твори Шевченка, дещо з історії. А ще хочу лірики для онуків… 

Відповідь на одвічне гамлетівське запитання нині залежить від президента Сполучених Штатів Америки Барака Обами, на підпис якому будуть передані  відповідні законопроекти, та Адміністрації президента США, прерогативою   якої є надання Україні статусу головного партнера поза НАТО. Чи отримає Україна  військову допомогу  протягом найближчих місяців? Чи будуть розширені санкції проти Росії? Та чи набуде наша країна статус союзника без членства в Північноатлантичному альянсі? Наразі питання залишаються відкритими. 

Не спалося. Та й нині ніч — суцільне горе… Жителька Горлівки ще звечора збагнула, що перебути ніч доведеться знову у ванній. Це тісне приміщення без вікон під час потужних обстрілів вважається найнадійнішим місцем схову. Звісно, значно безпечніше перебути лиху годину у підвалі їхньої багатоповерхівки, але хіба у свої сімдесят із гаком туди находишся східцями аж із дев’ятого поверху? Тому й доводиться майже щоночі «приймати ванну». 

У  ніч з 9-го на 10 грудня потужний вибух у п’ятиповерховому бізнес-центрі (за даними правоохоронців, близько кілограма у тротиловому еквіваленті) практично знищив приміщення, яке орендувала волонтерська організація «Сотня Далії Северин». Активісти, котрі збирають в Одесі допомогу для воїнів АТО, змушені тепер шукати новий притулок, розташування якого, за словами Далії Северин, тепер буде засекречене. Правоохоронці кваліфікували цей вибух як теракт. На щастя, обійшлося без людських жертв, однак доведеться визнати: небезпека чигає на наших волонтерів не лише в зоні бойових дій, але й удома. Чи може держава забезпечити їм захист? 

...Цей 24-квартирний будинок для військовослужбовців будівельники здали в експлуатацію ще на початку травня. До видачі ордерів справа, однак, дійшла лише до Дня Незалежності. А до реального обслуговування будинку беруться аж зараз. 

Рішення про введення радянських військ до Афганістану ухвалили 12 грудня 1979 року на засіданні Політбюро ЦК КПРС. Першими висадилися 24 грудня 1979 року на аеродромі Баграм, поблизу Кабула, частини 105-ї гвардійської повітрянодесантної дивізії. Одночасно в Афганістан через Кушку й інші прикордонні пункти увійшли 357-а і 66-а моторизовані стрілецькі дивізії. У середині  1980-х в Афганістан ввели додатково 16-у і 54-у мотострілецькі дивізії. Моджахеди чинили завзятий опір. Їм допомагали гори, які займають велику частину Афганістану. Наземні операції проходили з неймовірними труднощами. Серед тих, хто першим потрапив у пекло афганської війни, був ірпінчанин Микола СИДЕНКО. 

Одного разу знайомий із Закарпаття попросив допомогти йому перевірити, чи існує насправді автомобіль, про можливу купівлю якого чоловік домовився по телефону з продавцем із Черкас. Оголошення з описом авто й мобільний телефон, яким і зв’язувався з продавцем, він надибав в Інтернеті. Перевірити виявилося непросто. Адреса, яку вказав продавець, за всіма ознаками мала бути десь за містом. Та яким же було наше здивування, коли на 17-му кілометрі, де нібито мав стояти гараж, крім лісу, нічого не виявилося.  

Днями мав нагоду згадати давній анекдот. Леонідові Брежнєву (для молоді: був такий вождь у колишньому СРСР) доповідають, що народ краде. Він поцікавився: «За кордон воно йде?» — «Та ні, залишається у нашій державі», — відповіли. «То хай крадуть», — резюмував вождь. Та за незалежності України, коли кордони відкрилися (для молоді: за часів СРСР навіть комар за кордон не міг пролетіти), ситуація стала не контрольована ніким, а саме: крадуть і виводять гроші в офшори. І чомусь чи не кожний народний депутат (принаймні попереднього скликання) мав за честь стати власником банку. Я спочатку розумів, що питання тут дотичне до терміну, який ввів в обіг Леонід Кравчук, себто в менталітеті: разом двоє українців скупі, а якщо окремо в кожного власний банк, то вони ощасливлять народ. Але вже очевидно, що навіть однієї п’ятірні забагато, щоб перелічити багатих, які люблять Україну до глибини власної кишені.

Сьогодні як ніколи гостро стоїть питання стабільності у банківській системі України. Її нинішні проблеми з обвалом гривні, неможливістю придбати валюту, зняти з рахунків депозитні кошти у всіх на вустах. Справді, як і економіка країни, вона перебуває нині у кризовому стані, чи не найтяжчому за всі роки нашої незалежності. Ліквідність банків досягла мінімуму. Цього року вже 32 банківські установи визнано неплатоспроможними. Для збереження ліквідності банки намагаються залучити на рахунки якомога більше депозитів, невпинно завищуючи процентні ставки. 

Як розповів «УК» аналітик компанії «ПроАгро» Ярослав Левицький, ще на початку листопада хлібокомбінати закуповували гречку у сільгоспвиробників по 4 тисячі гривень за тонну, а продавали готову крупу по 7,2 тисячі гривень. Тепер закупівельні ціни зросли до 8 тисяч, відпускні гуртові — до 12—14 тисяч гривень за тонну відповідно. При цьому продаж переважно тримається на рівні 13,5—14 тисяч гривень. 12 тисяч — це рідкість, яку можуть дозволити собі лише ті переробники, які виробили крупу з осінніх запасів, ще до подорожчання, уточнив він.