Студентське товариство — вдачею найактивніша та найідейніша соціальна група — не могло залишитися осторонь нинішніх подій. Добровольцями до лав Збройних сил ідуть, з тилу солдатів забезпечують, опікуються пораненими, приймають переселенців — нема справи, за яку б не взялися сучасні українські студенти. 
Загартовані ще взимку, вони показують справжні дива самоорганізації, ініціативності, хоробрості, волі, гідності, патріотизму, та що там — справжнього лицарства. Тож чим жили студенти цього літа і що готує для них новий навчальний рік?

Співпрацю та експертну допомогу Україні у кількох напрямах обговорено під час зустрічі віце-прем’єр-міністра Володимира Гройсмана, міністра закордонних справ Норвегії Бьорге Бренде і міністра Норвегії у справах Європи Відара Хельгесена. 

Рішення Євросоюзу про припинення стратегічного партнерства з Росією засвідчило, що своєю політикою Володимир Путін загнав власну країну в глуху міжнародну ізоляцію. Про це в коментарі «УК» заявив старший аналітик Групи глобальної розвідки «Geostrategy» Володимир Денисюк.

Термін «стратегічне партнерство» щодо країн, котрі не є членами ЄС, має конкретне наповнення. Таке партнерство між Росією та ЄС було започатковано у 1994 році за Бориса Єльцина та зафіксовано у спеціальній угоді про партнерство і співробітництво між РФ та Євросоюзом. 

На подвір’ї Лисичанської міської організації Товариства Червоного Хреста багатолюдно. Тільки-но прибув через Сєверодонецьк яскраво-жовтий мікроавтобус з гуманітарним вантажем від вірменської діаспори. Співробітники та волонтери розвантажують макарони та воду, борошно та соняшникову олію, миючі засоби. Вимушені переселенці — сумні гості міста — прилаштовуються до черги на отримання допомоги. 
Коротко стрижена сивоволоса жінка суворо звертається до нас, дізнавшись, що журналісти: «У квітні народилися онуки-близнюки, а «дитячих» виплат немає. У сім’ї — п’ятеро і лише одна моя пенсія. Доводиться дуже скрутно!»  Співробітники Червоного Хреста ведуть балакучу даму без черги отримати «пайок». Але тут починають гарячкувати інші переселенці.

Дотриманню законодавства у сфері охорони довкілля і земельних відносин органи прокуратури Чернівецької області завжди приділяли велику увагу. Проте чи не вперше в наглядовій діяльності «прокурорське око» поглянуло на природоохоронні питання комплексно, з точки зору соціально-економічних інтересів краю. Про відносини екології й економіки та правові аспекти використання природних ресурсів Буковини — в розмові з першим заступником прокурора Чернівецької області Олександром ІВАНЮКОМ. 

У житті пересічних громадян часто виникають ситуації, коли без кваліфікованого юриста в проблемі не розібратися. Ось тільки коштує консультація такого фахівця недешево. Тож створення громадської приймальні на волонтерських засадах дає шанс малозабезпеченим громадянам не заблукати у законодавчих нетрях. Керівник цієї правової приймальні у Чернігові Сергій Потапенко говорить, що основне її завдання — захист прав людини та основоположних свобод. При цьому звертається увага на статки: якщо клієнт скаржиться на те, що на митниці забрали товарів на 100 тисяч доларів, або це власник магазину, якого оштрафували за неприбрану територію, то зрозуміло, що ці громадяни не малозабезпечені. 

— Голова зараз дуже зайнятий, — грайливо всміхнулася лише кутиками напомаджених вуст жіночка біля дверей керівника сільської ради. — Та заходьте, заходьте, бо вам теж це цікаво буде, — тепер вона вже відверто засміялася. — Адже війська ці… як їх? Антипу… Ні! Протипо… Знову не так!… Коротше, війська ППО є не в кожному селі! 

Нинішній герб Маріуполя приваблює своєю простотою і водночас символізмом. На щиті, розділеному на дві рівні частини срібного і синього кольорів (сталь і море), зображений якір — символ портового міста. Втім, дещо іронічно подейкують маріупольці, у майбутньому на герб можуть внести ще один суттєвий елемент — лопату. Так, звичайна лопата наприкінці літа — на початку осені стала символом захисту міста і водночас єднання тутешніх жителів, які взялися готувати населений пункт до оборони від бойовиків так званої ДНР і російських танків.  

Державну архітектурно-будівельну інспекцію (ДАБІ) донедавна вважали одним з найзакритіших відомств. Отримати необхідні дозвільні документи на будівництво було надто складною справою. А звідси — велика армія посередників, «завдяки» якій дозвільні послуги щодо будівництва істотно дорожчали. Однак нині, зауважують фахівці, тут розпочалися позитивні зміни. Голова ДАБІ України Максим Мартинюк розповів «УК», чому архбудконтроль тривалий час залишався «в тіні» і які кроки нині він робить назустріч громадянам.  

Уже півроку схід України перебуває у стані АТО. І якщо спочатку все зводилося до того, що наші піхотинці з автоматами стріляли у так само озброєного ворога, то нині ті часи вже минули. Тепер у сепаратистів є «Буки», «Гради», «Шторми», «Панцирі», «Урагани» та інша важка артилерія. Знищити її можна лише за допомогою авіації.

За словами військових, в Україні вистачає літаків, хоча більшість техніки залишилася нашим військовим ще за часів Радянського Союзу. Та найдивовижніше, на чому наголошують пілоти, які літають у зону бойових дій, це те, що їм доводиться користуватися… паперовими картами, складеними ще у 1957 році! Про яку точність ударів, та й польотів узагалі, можна казати?