Споживач

Проблем, пов’язаних із життєдіяльністю автомобільного ринку, останнім часом у нашій країні накопичилося вдосталь, їх розв’язують дуже мляво. Хоча більш-менш вирішено питання стосовно так званого дефіциту автомобільних номерних знаків, але все одно воно пробуксовує. Адже затягується в часі процес не лише їхньої видачі, а й отримання свідоцтв про реєстрацію автомобілів. Власники дорогих авто протестують проти стягнення з них податку на розкіш — 25 тисяч гривень на рік. Щоправда, таких у нас лише 17 тисяч. А ще експерти ринку одно?стайно заявляють, що технічний огляд автівок варто відновити, бо його скасування щодня робить свою чорну справу — недоглянуті машини дедалі частіше стають причиною ДТП.

У Китаї завершилося засідання українсько-китайської комісії з торговельно-економічного співробітництва. Звідти наша делегація привезла хороші новини. Піднебесна надала доступ на свої ринки 18 українським компаніям, які виготовляють і постачають молочну продукцію. Перелік уже розміщено на офіційному сайті уряду КНР. Цією оптимістичною новиною Прем’єр-міністр Арсеній Яценюк відкрив засідання уряду. Про нинішнє досягнення в молочній галузі він сказав: «Нові ринки для України вкрай важливі. Це визнання наших зусиль, аби модернізувати індустрію, промисловість, збільшити виробництво й кількість робочих місць, доходів, забезпечити зростання економіки». Наступна новина стосувалася набуття чинності з 1 жовтня Закону «Про ринок природного газу». Прем’єр резюмував, що олігархи, які контролювали цей ринок, відійшли в минуле. «Жодної олігархічної монополії на розподіл газу не існуватиме. Ми його видобуваємо виключно за прямими договорами», — наголосив він.

Нарешті Верховна Рада України спромоглася довести законопроект «Про електронну комерцію», тобто торгівлю в інтернеті, до другого читання, і цей важливий документ було ухвалено на початку вересня. Тепер його залишилося підписати Президентові України, проте, як зазначають експерти, за цим діло не стане. Нагадаємо, що проект закону в першому читанні народні обранці ухвалили ще влітку 2014 року і тримали потім більш як річну паузу. Про що цей документ, і навіщо його було ухвалювати?

Щойно в країні дорожчають алкогольні напої, як експерти обіцяють, що пропорційно зростуть і обсяги чорного ринку. Відреагували такими песимістичними прогнозами вони і на встановлення урядом мінімальних цін, яке відбулося в липні. От тільки цього разу, схоже, тіньовикам розгулятися особливо не вдасться. 

Днями подруга у всесвітній мережі побачила інформацію про такий флешмоб: збирається компанія «поціновувачів» супермаркетів, обирає серед них магазин-жертву, приходить туди і починає їсти все, що бачить. І за цю спонтанну трапезу платити не планують. На переконання учасників акції, таке безкоштовне об’їдання магазину — їхня помста за надвеликі націнки та збагачення власників супермаркетів за рахунок покупців. Подруга настільки перейнялась  ідеєю помститися, що навіть запрошувала долучитися до акції. Із супермаркетами в неї свої рахунки: то товар продадуть з вичерпаним терміном придатності, то продукція згідно з маркуванням нормальна, а відкриваєш, наприклад, пачку із сиром, а він цвілий… Від пропозиції взяти участь у флешмобі я відмовилася, адже вважаю, що є законні методи впливу на супермаркети, в яких полюбляють обдурювати покупців. Ось тільки подруга на подібну ремарку апелювала, мовляв, перевірки контролюючих органів нині заборонено, тож як ще можна покарати магазини? 

Запроваджений торік мораторій на перевірки суб’єктів господарювання обернувся тим, що нині ніхто не контролює якості товарів, робіт і послуг. Ринок на такі поступки відреагував миттєво: крамниці заполонила низькоякісна, контрафактна, контрабандна продукція, небезпечна для здоров’я або й життя.

Поки пожежні намагаються приборкати великий вогонь на нафтобазі компанії «БРСМ-Нафта» біля Глевахи, інтернет-спільнота зокрема з’ясовує, що ж могло спричинити цю страшну пожежу, яку вже охрестили локальною катастрофою. Версій висувають багато, проте найбільш імовірними вважаються три з них: теракт (на цьому наполягають у самій компанії, акцентуючи, що саме такими нечесними способами з ними борються конкуренти), спроба приховати кустарне виробництво неякісного бензину (до такої думки підштовхує той факт, що вогонь спалахнув о четвертій дня, а повідомили про нього аж через півтори години, тож на рівні підсвідомості закрадається думка: не інакше, як щось хотіли приховати й чекали, поки воно згорить) і недотримання техніки безпеки, ускладнене браком дозвільної документації на будівництво цього майданчика для нафтопродуктів, про що вже вголос заявляють і в ДСНС, і в МВС. 

Останнім часом активізувались зусилля компаній, що мають ознаки фінансових пірамід, на залучення нових клієнтів. Інтернет-простір рясніє обіцянками прибутків до 290% річних. При цьому середній дохід довгострокових гривневих депозитів фізичних осіб на кінець 2014 року становив 21,7%, а середньорічна дохідність закритих (невенчурних) інвестиційних фондів за минулий рік становила 26,6%. Приблизну середню дохідність фінансових інструментів на фінансових ринках можна визначити, стежачи за фондовими індексами на біржах України. У 2014 році приріст індексу Української біржі становив 13,54%, а фондової біржі ПФТС — 28,75%. 

Громадські організації в партнерстві з Міжнародним фондом «Відродження» провели моніторинг доступу тимчасових переселенців до освіти. Здійснювали його в дев’яти областях, де зафіксовано: найбільшу їхню чисельність — Харківська область, середню — Запорізька, Київська області, м. Київ, і найменшу — Волинська область. 

За результатами 2014 року обсяг українського ринку прямого продажу становить 4 мільярди гривень (без ПДВ). Після складного періоду, яким для індустрії став перший квартал, гравці зуміли адаптуватися до реалій, і вже в четвертому кварталі 2014 року ринок продемонстрував упевнене зростання — 4,1% порівняно з аналогічним періодом 2013-го. Таку інформацію повідомили в Українській асоціації прямого продажу (УАПП).  

Телекомунікаційна галузь в Україні не тільки активно впроваджує сучасні технології, а й виробляє понад 5% внутрішнього валового продукту. Тому державі вигідно стимулювати її розвиток, а не обкладати новими бар’єрами. Утім, ситуація навколо законопроекту № 1888 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо захисту інтересів держави, споживачів телекомунікаційних послуг та удосконалення державного регулювання у сфері користування радіочастотним ресурсом України» (автор — народний депутат Олександр Данченко) свідчить про те, що на етапі від розробки до подання на затвердження цього документа у Верховній Раді до експертної думки його ініціатори не дослухалися.  

До 2017 року Кабмін планує узгодити законодавство про захист прав споживачів з нормами Євросоюзу, зокрема й боротьбу з дискримінаційною ціновою політикою, забезпечення доступу до повної інформації про товар, а також недопущення несправедливих практик бізнесу щодо споживачів. Таке положення закріплено в Плані імплементації актів законодавства Євросоюзу, опублікованому на сайті Мінекономіки.