Суботні зустрічі

Національний академічний театр ім. Івана Франка відсвяткував красномовний ювілей — 250-й показ вистави «Шельменко-денщик» Г. Квітки-Основ’яненка. Вона й нині надзвичайно популярна у глядачів і зайвий раз доводить: українська класика не втрачає актуальності й затребуваності. Протягом усіх 19 років у головній ролі народного оптиміста і винахідника один виконавець — народний артист Анатолій Гнатюк, для якого ця феєрична роль стала своєрідною акторською візитівкою і кульмінацією його майже 30-річного служіння в одному театрі — ім. І. Франка.

Авторитетний сучасний турецький драматург лауреат 17 літературних премій, дві з яких йому присуджено за межами Туреччини, — це про Тунджера Джюдженоглу. В Європі його називають турецьким Чеховим, якого турбує не тільки доля окремої людини або родини, а й людства загалом. Драматичні твори письменника перекладено багатьма мовами і поставлено в понад 40 країнах.

Цей матеріал готувала під своєрідним девізом: «Дивіться, хто прийшов!» Молодий український режисер Анна Козирицька не одразу себе знайшла, та врешті-решт досвід різних професій у її нинішній режисурі став просто безцінною складовою. І кожна її прем’єра — це новий привід відзначити глибину і власний почерк режисера. У 2017 році її позитивно наповнені вистави «Любов… на дотик» та «Місто щасливих людей» поповнили репертуар київського і херсонського театрів.

На культурно-мистецькому небосхилі України її зірка сяє по-особливому яскраво, неповторно. Бо кожен виступ, співачки, кожна пісня пройняті теплом і щирістю, темпераментом і експресією, безпосередністю й вишуканістю. Це ще раз підтвердив недавній виступ Катерини БУЖИНСЬКОЇ на сцені Сумського обласного академічного театру драми та музичної комедії імені М. Щепкіна з програмою «Королева натхнення».  

Фільмографія молодої акторки вже занотувала перший десяток ролей впродовж останніх чотирьох років. У кіносвіт дівчину привела, здається, сама доля, а відкрила її режисер Вікторія Трофименко, запросивши зіграти роль Ївги у фільмі «Брати. Остання сповідь». «УК» зустрівся з Веронікою ШОСТАК за горнятком чаю у кав’ярні. 

Коли переступаєш поріг мюнхенської квартири, де живе і працює українська поетеса, прозаїк і художниця Емма Андієвська, спершу виникає враження, що потрапляєш у тісні відсіки підводного човна. Тут оточує нагромадження всього найнеобхіднішого. У цьому разі це те, що потрібне творчій господині помешкання: сила-силенна книжок багатьма мовами, рукописів, тек із документами й світлинами, а ще картини, картини, картини…  

Новорічно-різдвяні свята сповнені дійства, мрійливості, казковості, народних традицій. І зустрічей. Цей час уможливив спілкування з відомою українською акторкою театру й кіно Наталією ВАСЬКО.  

Ми зустрілися з паном Тиберієм в його київській майстерні поряд з галерею сучасного мистецтва, де колись був Французький культурний центр. І в цьому є певна знаковість. Український художник популярний не тільки у Франції. 17 листопада в ужгородській «Ілько-гелері» відкривається його велика виставка. Сам митець каже, що «сучасна арт-система стала системою торгівлі предметами розкоші, вибудувала ієрархію зірок, перетворилася на фабрику виробництва атракціонів для поширення місць прощі тур-індустрії». 

«Шукай добро в серці своєму», — така назва в однієї з майже 80 книжок, які написав відомий український письменник Вадим Пеунов. І можна стверджувати, що це девіз Вадима Костянтиновича, якому цієї весни виповнилося 94 роки. Він став вимушеним переселенцем і живе з дружиною у Сєверодонецьку. Але творчості не полишив — нещодавно  видав нову книжку і половину накладу  передав до рідного Донецька. Про те, чому  так вчинив, і про довге творче життя й розмовляємо з Вадимом  ПЕУНОВИМ. 

Недавно Рівне на три жовтневі дні змінило свій майже повністю європейський шарм на… індійський. В обласному центрі  вперше пройшли колоритні Дні індійської культури, та ще й за участю Надзвичайного і Повноважного посла Індії Маноджа Кумара Бхарті. Ми  скористалися нагодою, щоб розпитати дипломата: про історію, культуру, традиції та потужну індійську філософію. 

Усі романи Світлани Талан написано в жанрі реальних історій, які їй підказує життя. Загалом її твори на гостро соціальну тематику. У 2011 році роман «Коли ти поруч» став лауреатом конкурсу «Коронація слова» та отримав нагороду від фонду Олени Пінчук «Анти-СНІД». За рік було продано рекордний наклад — 80 000 примірників. 

Для більшості глядачів поняття «оперна режисура» — terra inсognita. Та й загалом таких режисерів у світі одиниці. В Україні пам’ятають прославлених Дмитра Смолича, Ірину Молостову. Нині з’явилося кілька професійно навчених, по-європейськи налаштованих на довгоочікувані реформи в опері молодих режисерів. Один з них — Віталій Пальчиков. У 2011 році його сучасна версія «Травіати» стала своєрідною оперною бомбою, що змусила говорити про нові можливості в цьому жанрі. А «Богема» Пуччіні була в дитячому музичному театрі останньою прем’єрою минулого сезону і першою нинішнього. І знову стала помітним явищем! На жаль, Віталій, як і деякі інші талановиті митці театру опери і балету для дітей та юнацтва, з нового сезону поза цим колективом — закінчився контракт, і нового не підписано.