Службову недбалість закидають міліціонерам, які недогледіли одіозного екс-ректора Податкового університету Петра Мельника. Прокуратура Київської області відкрила щодо правоохоронців кримінальне провадження. Як розповіла «УК» прес-секретар цього відомства Світлана Судак, прокуратура Київської області закінчила перевірку дій працівників міліції, які контролювали роботу електронного засобу стеження за Петром Мельником, котрому раніше суд обрав запобіжний захід у вигляді домашнього арешту. Перевірка виявила порушення в діях посадових осіб, які контролювали роботу «браслета» зі стаціонарного пульта моніторингу. Так, вони оперативно не відреагували на інформацію про порушення сигналу з браслета, неналежно здійснювали з’ясування причин та обставин цього й не вжили своєчасних заходів зі встановлення місцезнаходження Петра Мельника.
У правовому полі
Складається враження, що «чорне золото» в надрах поблизу Золотарівки в Шахтарському районі і справді на вагу золота: аби добути вугілля й підняти його на поверхню, місцеві жителі ладні трудитися навіть у незаконних «копанках», нехтуючи дотриманням правил безпеки праці. Кілька таких примітивних копалень, біля яких правоохоронці виявили й вилучили 5 одиниць техніки та 35 тонн вугілля, вже припинили свою діяльність. Як повідомили «Урядовому кур’єру» у відділі зв’язків із громадськістю ГУ МВС України в Донецькій області, навідавшись до покинутого кар’єру, розташованого на території Золотарівської сільради, слідчо-оперативна група Шахтарського міськвідділу міліції переконалася, що тут справді триває незаконний видобуток палива.
У тому, що робота правоохоронних органів завжди перебуває під пильним оком громадськості, нічого й говорити. Особливо нині, після відомих і дуже неприємних для цих відомств подій. Зайвий раз це засвідчила чергова відеоконференція в Кабінеті Міністрів із представниками виконавчої влади та громадських організацій чотирьох великих областей, присвячена актуальним питанням діяльності органів внутрішніх справ. У студіях в Одесі, Харкові, Львові та Дніпропетровську основними співрозмовниками заступника міністра внутрішніх справ України Віктора Ратушняка і його колег з центрального апарату МВС стали саме громадські активісти вкупі з журналістами.
В уряді визнали наявність фактів шахрайського використання копій паспортів громадян, зроблених касирами під час валютообмінних операцій. У зв’язку з цим глава Державної служби України з питань регуляторної політики та розвитку підприємництва Михайло Бродський звернувся до Національного банку з проханням позбавити людей від подібних ризиків, скасувавши обов’язкове копіювання документів, що посвідчують особу.
Наприкінці минулого тижня інформагенції з посиланням на коментарі радника Президента України Андрія Портнова виданню «Комерсант» повідомили, що в Адміністрації Президента завершили підготовку проекту закону «Про прокуратуру». Подія, можна сказати, знакова для всього перебігу судово-правової реформи, адже йдеться про реформування однієї зі станових правоохоронних структур держави. В п’ятницю документ уже направили у Венеціанську комісію на експертизу, після чого відкоригований з урахуванням пропозицій та зауважень європейців законопроект буде подано на розгляд парламенту, зазначив пан Портнов. Сподіваємося, депутати підтримають цей важливий закон — у всякому разі, будемо намагатися, аби за нього проголосували як мінімум дві фракції, сказав він.
Кажуть, що найкращий поліцейський — це колишній злочинець. Не знаю, чи хтось в якійсь країні спробував цю думку втілити в життя, але те, що наші правоохоронці постійно прагнуть зрівняти поняття міліціонер-злочинець, на жаль, безперечний факт. Щоб змінити ситуацію, опозиція вкотре наполягає на відставці міністра, а експерти натомість стверджують, що потрібно докорінно міняти саму систему. Але зробити це можна лише після напрацювання загальної концепції реформування органів кримінальної юстиції.
Жорстоке поводження із в’язнями у місцях позбавлення волі — одна з реалій нашого життя. Упевнена, дехто навіть може закинути: а хіба той, кому начхати на закон, на інше ставлення заслуговує? Заслуговує чи ні — питання філософське, та на сто відсотків можна бути переконаним в одному: люди за будь-яких умов повинні залишатись людьми. Адже не вельми гречне поводження з якимось убивцею, гвалтівником чи маніяком — це одне. І зовсім інше, якщо за гратами опиняється невинна людина. А що гріха таїти, таке у нашому суспільстві ще трапляється. Або, скажімо, дитина чи підліток, яким — попри прикрі моменти в житті — ще тільки будувати це саме життя. Ось одна з дитячих історій, якою поділилися фахівці Дитячого фонду ООН (ЮНІСЕФ). Тих історій, які змушують нас замислитися. А втім, висновки нехай кожен робить самостійно.
Грубі порушення під час відкриття проваджень у справах, прогули, систематична поява на роботі у нетверезому стані, неповідомлення сторін про судове засідання, ухвала надто м’якого вироку — це лише деякі з найбільш розповсюджених причин, через які суддів позбавляли посад. Як свідчать нещодавні дослідження Центру політико-правових реформ, у 2011–2012 роках до дисциплінарної відповідальності у 99% випадках притягували суддів, які працюють у місцевих судах.
Днями на Херсонщині ледь не сталося серйозної дорожньо-транспортної НП: легкове авто мало не врізалось у колону з шести автобусів з дітьми, які їхали в санаторій. Трагедії вдалося уникнути завдяки інспекторові ДПС УДАІ Херсонщини старшому лейтенанту міліції Валентину Дембровському, який прийняв удар на машину супроводу і на себе. А ситуація, за повідомленням прес-служби департаменту ДАІ МВС України, розгорталася так. Коли автобуси мали повертати на дорогу до Скадовська, машина, якою керував Валентин Дембровський, їхала попереду і зупинилася на повороті, увімкнувши проблискові маячки. Це був сигнал іншим водіям, щоб вони пропустили колону. Назустріч їхав «ВАЗ-2121» із причепом. Неуважний водій пізно помітив патрульну автівку, що зупинилась на перехресті. Зрозумівши, що зіткнення не уникнути і «ВАЗ» мчить просто на автобуси, Валентин Дембровський повернув авто, і прийняв весь удар на себе.
Організована злочинна група, до якої входили п’ятеро молодиків, діяла в Донецьку майже рік. Лідери зграї насамперед подбали про «підбір кадрів». Пізніше з’ясувалося що вхід до угруповання був безплатним, а ось за вихід із нього можна було заплатити навіть власним життям. Приміром, одного зі спільників, який, збагнувши про що йдеться, відмовився допомагати, жорстоко по?били, а потім певний час тримали зв’язаним у ролі заручника. А ще одному незговірливому впертюхові влаштували репетицію… власного похорону: бідолаху тимчасово закопали в землю, а трохи згодом пообіцяли, що наступного разу це буде насправді.
Шановна редакціє! Я — інвалід ІІ групи, раніше жив у Києві, а нині за станом здоров’я переїхав до сільської місцевості. Більшу частину доби в будинку знаходжуся один. І виникла в мене ось яка проблема. Коли жив у столиці, ніколи не бачив стільки комунальників-перевіряльників, скільки їх, як виявилося, є у селі. Київські спочатку телефонували, попереджували, питали, коли буду вдома, а тоді вже, за домовленістю, приходили. А тут… Чи не щодня то газ хочуть перевірити, то вентиляцію, а то електрощит. Спочатку вони все ж таки задовольнялися тим, що квитанції на сплату рахунків показував їм через паркан, так само розповідав про показники лічильників. Та нині вони, особливо працівники служби газу та електропостачання, чомусь дуже хочуть потрапити до будинку. Мотивують тим, що може статися аварія, а ні я, ні вони й не знатимуть. А я, чесно кажучи, боюся їх пускати. Адже у селі всього 13 хат, де живуть здебільшого літні люди та інваліди. Як щось трапиться, допомоги не дочекаюся. Та комунальники не заспокоюються, погрожують відрізати газ і електрику. А ще кажуть, як сам не дозволю, вони можуть зайти й без дозволу. Тому й хочу дізнатися, кого я зобов’язаний пускати до будинку, а з ким можу й через паркан поговорити? І чи насправді вони мають право зайти до хати, навіть якщо я не дозволю? В. ГАРКУША, селище Макарів Київської обл.
В останні місяці країною прокотилася ціла хвиля повідомлень про замінування метро, кінотеатрів, аеропортів, житлових будівель і навіть парламенту. Порівняно з минулим роком кількість таких дзвінків збільшилася у декілька разів, стверджують правоохоронці. І заспокоюватися «телефонні терористи», схоже, не мають наміру.