У правовому полі

Майже рік в Україні працює Державна міграційна служба, яка  прийшла на зміну департаменту у справах громадянства, імміграції та реєстрації фізичних осіб. Її працівники, як і їх попередники, надають дозволи на імміграцію, набуття  громадянства та видають паспорти. Однак у кожному регіоні є свої специфічні проблеми. Про це ведемо мову  з начальником Головного управління Державної міграційної служби в  Харківській області Оленою ДЕНИСЮК.  

Спеціальний підрозділ міліції охорони «Титан» якихось особливих рекомендацій не потребує: майже відразу з часу свого заснування у січні 1999 року загін став візитною карткою Держслужби охорони. І це без жодного перебільшення, бо з самого початку його комплектували найбільш підготовленими у професійному відношенні працівниками, які вже мали досвід роботи в органах внутрішніх справ.

До нововведення готувалися довго — майже півтора року. І ось з 1 січня нового року набувають чинності нові правила реєстрації прав на нерухомість (згідно з постановою Кабміну №824 від 5 вересня 2012 р.). Спеціально задля спрощення затяжних і принизливих процедур з оформлення квартир, будинків і землі Президент України підписав 6 квітня 2011 року указ «Про затвердження Положення про Державну реєстраційну службу України» (Укрдержреєстр), на яку покладено фактично всі функції з реєстрації прав громадян на нерухомість.  «УК» дослідив, чи поліпшаться умови та швидкість оформлення документації й надання різних витягів, які багато років забирали чимало коштів, часу і нервів у пересічних людей. 

Гарантування безпеки людей, захист прав і свобод особистості, протидія таким негативним соціальним явищам, як корупція, наркоманія, модернізація відомства для перетворення його на правоохоронну інституцію європейського зразка — такі пріоритетні завдання стоять нині перед українською міліцією, яка відзначає своє професійне свято 20 грудня. З якими результатами зустрічають його правоохоронці Слобожанщини, власному кореспондентові газети розповідає начальник ГУ МВСУ в Харківській області полковник міліції Віктор КОЗИЦЬКИЙ. 

Дожились. Тільки подумайте: люди платять грошима людям за… людське ставлення. Якщо не спроможні, почуватиметесь овечкою перед вовком, підпадете під дію законів джунглів. Такий висновок проекту «Я дала хабар за свою дитину», який здійснює громадська організація «Європейський вибір» у співпраці з кількома іншими неурядовими утвореннями. 

Причини, з яких і донині люди потрапляють до рабства (а саме завтра світ відзначатиме Міжнародний день скасування рабства), — низький рівень життя, бажання заробити, а також нездатність адекватно оцінити пропозиції роботи від прихованих работоргівців.   Один із нещодавніх прикладів. Сподіваючись непогано заробити в Росії, троє жителів Старобільська врешті потрапили в рабство. Як розповіла правозахисник Ольга Мірошниченко, один із хлопців побачив на вулиці оголошення про роботу, зателефонував та дізнався, що працювати запрошують у Тамбов (Росія) на будівництво свиноферми.

У Миколаєві завершився піврічний судовий процес у справі згвалтування та вбивства 19-річної Оксани Макар. Нагадаємо, в ніч на 10 березня цього року троє молодих покидьків познущалися над дівчиною, яку спочатку згвалтували, потім душили, а потім намагалися спалити живцем. Три тижні лікарі боролися за життя Оксани, але дівчина померла в Донецькому опіковому центрі 29 березня. Нечуване звірство викликало шквал протестів у Миколаєві та інших містах України. Але ще більше роздратувало громадськість те, що двох підозрюваних відразу ж відпустили на свободу. Втім, справа вже набула широкого резонансу, тож усі троє нелюдів опинилися на лаві підсудних. 

Три роки тому цю трагічну історію не обійшли своєю увагою майже всі друковані та електронні вітчизняні ЗМІ. Передусім тому, що вона вразила своєю зухвалістю: серед білого дня у торговому центрі «4ROOM», що на київській Окружній дорозі, кілери розстріляли Шабаба Алояна і двох співробітників міліцейського спецпідрозділу «Титан», які його охороняли.   Один із нападників загинув внаслідок смертельного поранення під час перестрілки з міліціонерами, другого незабаром знайшли і взяли під варту. Версії ж, озвучені тодішнім міліцейським керівництвом по гарячих слідах щодо замовника убивства, свого підтвердження не знайшли.

Якщо існують суспільні норми і правила, то й знаходяться  бажаючі їх порушувати. В числі таких трапляються й діти. Фахівці зауважують, що дитяча злочинність є проблемою, притаманною всім державам світу, незалежно від рівня їх соціально-економічного розвитку. Та щодо покарань  неповнолітніх правопорушників — тут запитань набагато більше, ніж відповідей. Які засоби впливу застосувати до дитини, щоб, з одного боку, вона усвідомила, що зробила недобре, а з іншого — щоб не озлобилась, щоб виховні заходи не перетворились на свою протилежність, не стали поштовхом до формування нового злочинця.

Звістка про вибух у запорізькій школі швидко поширилася містом і сколихнула країну. Надзвичайна подія сталася у школі №87, що в Осипенківському мікрорайоні міста, у п’ятницю, 23 листопада, о 9 год. 50 хв. За попередньою інформацією, постраждали троє: двоє чотирнадцятирічних підлітків та вчителька фізкультури. — Школярі госпіталізовані. В одного — черепно-мозкова травма та тупа травма живота, у другого — порізи рук. У них ушкодження середнього ступеня важкості. Підлітків доправили до обласної дитячої лікарні, а вчителька відмовилася від госпіталізації, — повідомив керівник незалежної профспілки працівників швидкої допомоги, які першими прибули на місце трагедії, Анатолій Сидоренко. 

Позавчора Верховна Рада, врахувавши зауваження Президента, 234-ма голосами «за» прийняла у новій редакції закон «Про Єдиний державний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу та її соціальний статус», відомий широкій громадськості як закон про біометричні паспорти.  

Нещодавно оперативники Державної служби боротьби з економічною злочинністю викрили шахраїв, які діяли в Криму та Херсонській області. Як розповіли нам у прес-службі ДСБЕЗ, в одному випадку жертвами обману стали звичайні громадяни, а в другому — солідні бізнесмени.   Розвал Союзу і падіння «залізної завіси» дали змогу колишнім радянським громадянам виїжджати за кордон. І не лише туристами, а й у пошуках роботи. Хтось зумів влаштуватися пристойно, інші розчарувалися і повернулися додому, а дехто тільки збирається випробувати долю.