Розгортання миротворчої місії ООН на окупованих територіях Луганської та Донецької областей і українське бачення завдань цієї місії Президент Петро Порошенко обговорив із топ-чиновниками Євросоюзу. Зокрема, під час розмови з Президентом Європейської ради Дональдом Туском співрозмовники говорили й про деокупацію Криму і підготовку до саміту «Східного партнерства», який відбудеться в Брюсселі 24 листопада. А в розмові з віце-президентом Єврокомісії — високим представником ЄС із закордонних справ та безпекової політики Федерікою Могеріні обговорено нові стратегічні цілі на шляху європейської інтеграції України. Президент закликав Федеріку Могеріні підтримати ініціативи української сторони, які сприятимуть подальшому зближенню з ЄС та проведенню ґрунтовних внутрішніх реформ в Україні, повідомляє департамент прес-служби АП. 

Слідами місії МВФ в Україну прибув і президент Європейського банку реконструкції та розвитку Сума Чакрабарті, який зустрічався з вищим керівництвом нашої держави.

Цього тижня Рада Безпеки ООН одностайно підтримала посилення санкцій проти Північної Кореї. Вони передбачають заборону на експорт текстилю з КНДР і працевлаштування робітників з цієї країни. Ці два джерела іноземної валюти для Північної Кореї дають щороку близько 1,3 мільярда американських доларів. Окрім того, згідно з новими санкціями, заборонено постачання Північній Кореї скрапленого природного газу. Проте такі санкції — пом’якшений варіант тих, на яких наполягав Вашингтон. Адміністрація президента Дональда Трампа пропонувала повністю заборонити продаж нафти в КНДР і заморозити всі активи північнокорейського лідера Кім Чен Ина. 

Через тиждень громадяни ФРН обиратимуть новий парламент. Від того, які партії потраплять до Бундестагу, залежатиме не лише те, хто керуватиме країною наступні чотири роки (до речі, в тому, що Ангела Меркель знов опиниться у кріслі канцлера, не сумнівається майже ніхто). 

В особі міністра закордонних справ Свена Міксера Естонія почула слова вдячності Президента Петра Порошенка за підтримку суверенітету і територіальної цілісності України, засудження і невизнання окупації й анексії Криму, а також послідовну позицію щодо необхідності збереження санкцій Європейського Союзу проти Росії. 

Сенаторів Франції на чолі з керівником групи дружби «Франція — Україна» Ерве Море чекали і в Адміністрації Президента, і в Будинку уряду. Глава держави Петро Порошенко найбільше уваги під час переговорів приділив ситуації на Донбасі та в Криму. Спершу висловлювали занепокоєння системними порушеннями мінських домовленостей Росією. Серед таких і постійні провокації, які підривають реалізацію ініціативи щодо встановлення режиму припинення вогню з нагоди початку нового навчального року, і перешкоджання діяльності Спеціальної моніторингової місії ОБСЄ. Потім було підтримано намір групи французьких сенаторів відвідати зону АТО й на власні очі побачити, який стан справ на сході. 

Нашій країні слід серйозно активізувати роботу на шляху глибинних реформ заради забезпечення в осяжній перспективі взаємосумісності у всіх сферах з європейськими партнерами. Цього потребує як політичний момент, так і виконання нещодавно ухваленого Закону «Про внесення змін до деяких законів України щодо зовнішньополітичного курсу України», що необхідно для майбутнього членства нашої країни в НАТО. Саме на цьому акцентувала увагу віце-прем’єр-міністр з питань європейської та євроатлантичної інтеграції Іванна Климпуш-Цинцадзе під час чергового засідання Комісії з питань координації євроатлантичної інтеграції України. 

Продовжуючи залишатися під патронатом Британського монарха, Канада є технологічно і промислово розвиненою багатокультурною країною з двома офіційними мовами. 

«Вітаю усіх українців з новою віхою нашого шляху до ЄС! Сьогодні в повному обсязі набуває чинності Угода про асоціацію між Україною та ЄС. Це надзвичайно важливий етап двосторонніх відносин», — написав учора на своїй сторінці у Фейсбуці Прем’єр-міністр Володимир Гройсман. 

Україна зацікавлена поглиблювати політичний діалог з Литвою в межах відносин із Європейським Союзом та НАТО, а також всіляко поділяє та підтримує ідею влади Литви про формування своєрідного Плану Маршалла для України — переліку необхідних змін в соціально-економічній сфері та джерел їх фінансування. Про це сказав Прем’єр-міністр Володимир Гройсман під час зустрічі з головою Сейму Литовської Республіки Вікторасом Пранцкєтісом. Він переконаний, що ініціатива-план дасть змогу модернізувати Україну швидшими темпами. «Це дуже правильний крок. Ми готові забезпечити повну транспарентність усіх процесів, — наголосив Володимир Гройсман. — В Україні забезпечено макроекономічну стабілізацію та економічне зростання. Ми працюємо над пакетом необхідних реформ, які забезпечать нам стале економічне зростання».