Як відомо, українське законодавство не дозволяє мати подвійне громадянство, хоча й не передбачає істотного покарання за отримання паспорта  іншої держави. Цим цілком успішно користуються і заповзятливі громадяни, і сусідні країни. Днями в  електронній версії однієї з румунських газет оприлюднено міркування щодо необхідності захисту етнічних румунів, які проживають на території України. Мовляв, ми на порозі громадянської війни, і при можливому розподілі на проєвропейський захід і проросійський схід потрібно буде втрутитися.
 

31 січня в свої володіння вступив Новий рік за східним (місячним) календарем. Це свято перехідне, воно припадає на перше число першого місячного місяця (у перекладі на традиційний григоріанський календар відбувається не раніше 21 січня і не пізніше 19 лютого). Як зустрічають його у «справжній Азії» (саме так називають Малайзію туристи)? Запрошуємо здійснити до країни вічного літа уявну новорічну мандрівку з гідом — посолом Малайзії в Україні ЧУА Теонг Баном. Говоритимемо з ним і про співпрацю між нашими державами, про  її перспективи.  

Саме завдяки рішенню українського парламенту скасувати скандальні закони від 16 січня у тексті резолюції ПАРЄ щодо функціонування демократичних інституцій в Україні, котру прийнято вчора у Страсбурзі,  було пом’якшено пункт, у якому йшлося про санкції. 
Якщо в проекті резолюції доповідачки Моніторингового комітету ПАРЄ Майліс Репс та Марієтта де Пурбе-Лундін, які є авторами документа, рекомендували асамблеї призупинити право української делегації на голосування під час весняної сесії, то після останніх новин з Києва текст цього пункту було пом’якшено. «У скасуванні законів від 16 січня асамблея побачила, що Верховна Рада має намір відігравати важливу роль у пошуках мирних шляхів врегулювання кризи, тому асамблея не має наміру розглядати питання позбавлення права голосу української делегації», — йдеться у резолюції. Проте у тексті наголошується, що у разі, якщо в Україні триватимуть грубі порушення прав людини, а проти учасників Майдану буде застосовано силу, загроза застосування цих санкцій на квітневій сесії ПАРЄ виникне знову. 

Пригадайте, неділю 19 січня в народі охрестили «чорною». Тоді світова громадськість виплеснула на керівництво нашої країни чи не найкритичніші за всю історію її незалежності слова. Роздмухувалися шквали радикальних настроїв не багато й не мало — 10 днів. Їй на зміну прийшов обнадійливий вівторок. 28 січня і єврокомісари, й наші сусіди, особливо північні, затамувавши подих стежили за перебігом голосування у Верховній Раді щодо неоднозначних законів від 16 січня. Складається враження, що більшість висвітлених на моніторі системи «Рада» голосів у сесійній залі на Грушевського дали змогу їм видихнути й... одразу ж заговорити про подальші українські перспективи в контексті міжнародних відносин.  

Заявка на проведення термінових дебатів щодо функціонування демократичних інститутів в Україні у ході зимової сесії ПАРЄ надійшла від доповідачок Моніторингового комітету Майліс Репс та Марієтти де Пурбе-Лундін наприкінці минулого року. І якщо ще місяць тому існувала ймовірність, що сесія ПАРЄ не ухвалить рішення присвятити термінові дебати саме українському питанню, то після драматичних подій останніх тижнів сумнівів з приводу теми дебатів ні в кого не залишилося. У четвер депутати ПАРЄ вислухають доповідачок Моніторингового комітету і ухвалять резолюцію щодо України, у якій дадуть свої оцінки діям офіційної влади і винесуть відповідні рекомендації.  

Під час роботи Всесвітнього економічного форуму Прем’єр-міністр Микола Азаров провів кілька важливих зустрічей. Так, із Генеральним секретарем Ради Європи Турбйорном Ягландом обговорено шляхи врегулювання кризи, пов’язаної з організованими в центрі Києва масовими заворушеннями, і розвиток політичної ситуації загалом.

Микола Азаров підкреслив, що сьогодні влада має справу вже не з мирними протестами, а з добре організованою, спланованою операцією із захоплення влади. І все одно виявляє витримку, рішуче налаштована на мирне врегулювання конфлікту. 

…Зізнаюсь: мене дуже здивувала реакція — відсутність найменшого інтересу молодих китайців, котрі снідали за сусіднім столиком, до того, що показували й активно коментували в цей ранковий час на великому телеекрані  готельного ресторану. А транслювали сюжет із процесу судового засідання з обвинувачення якогось високопосадовця у зловживаннях, як пояснили нам згодом, службовим становищем, вимаганні хабарів, протекціонізмі у тендерних закупівлях. Режисер кілька секунд тримав картинку на  «корупціонерові» — чоловікові вже поважного віку, який стояв, низько схиливши голову перед  суддями та присутніми у залі, благаючи пробачення за скоєне.

Для цілей трансфертного ціноутворення Кабінет Міністрів України розпорядженням від 25.12.2013 №1042-р затвердив перелік держав (територій), у яких ставки податку на прибуток (корпоративний податок) на 5 і більше відсоткових пунктів нижчі, ніж в Україні. До переліку включено 73 держави. Розпорядження опубліковано в газеті «Урядовий кур’єр» від 03.01.2014 №1.

Нагадаємо, що операції, однією із сторін яких є нерезидент, зареєстрований у державі (на території), в якій ставка податку на прибуток (корпоративний податок) на 5 і більше відсоткових пунктів нижче, ніж в Україні, або який сплачує податок на прибуток (корпоративний податок) за ставкою на 5 і більше відсоткових пунктів нижчою, ніж в Україні, відносяться до контрольованих. 

 Реалізація спільних українсько-російських проектів дасть змогу ефективно використовувати інновації в економіці України, що підвищить її конкурентоспроможність, сприятиме економічному зростанню та залученню наукових ресурсів у виробництво.

«Ці проекти важливі для подальшого розвитку України, для підвищення конкурентоспроможності країни і підвищення, у кінцевому підсумку, рівня життя нашого населення», — зазначив міністр економічного розвитку і торгівлі Ігор Прасолов в інтерв’ю одному з вітчизняних телеканалів.

Протягом першого сесійного тижня Європарламенту у цьому році питання України до розгляду на порядку денному винесено не було. Однак про Майдан  у своєму виступі, присвяченому підсумкам головування Литви у ЄС, згадав Голова Єврокомісії  Жозе-Мануель Баррозу. «Коли в самій Європі багато хто висловлює розчарування Євросоюзом, то позиція українців, які стоять морозними ночами в Києві з прапорами ЄС, підтверджує важливість європейських цінностей», — сказав  політик з трибуни. Комітет з питань зовнішньої політики, члени якого найліпше серед своїх колег обізнані з внутрішньополітичною ситуацією в Україні, обговорив майбутній візит до Києва делегації євродепутатів, що, як планується, 28—29 січня проведе зустрічі з українськими урядовцями і представниками опозиції.